Презентація, Депортації українців. Національно- визвольний рух.

ДЕПОРТАЦІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХАркуш 01 / 24 ТЕМА 7.2: ПОХМУРА ПОВОЄННА РЕАЛЬНІСТЬ (1944–1950-ті)

КОНТЕКСТ: ЗАХІДНА УКРАЇНА 1944 Аркуш 02 / 24 З поверненням радянської влади у 1944 році розпочався новий етап протистояння. Сталінський режим ставив за мету повну радянізацію краю, що вимагало ліквідації будь-якого опору та зміни етнічної мапи регіону.

«ОБМІН НАСЕЛЕННЯМ» (1944–1946)Аркуш 03 / 24 Угода між УРСР та польським Люблінським комітетом передбачала переселення українців з Польщі та поляків з України. Незважаючи на заявлену "добровільність", процес швидко перетворився на примусову депортацію під тиском військових.

МАСШТАБИ ТА ТРАГЕДІЯАркуш 04 / 24 Близько 482 тисяч українців були вимушені покинути свої домівки на Закерзонні (Холмщина, Лемківщина, Посяння). Людей вантажили у товарні вагони, дозволяючи брати лише мінімум речей. Багато хто опинився в напівпорожніх селах Півдня та Сходу УРСР.

ЗАКЕРЗОННЯ: ВТРАЧЕНА БАТЬКІВЩИНААркуш 05 / 24 Українські етнічні землі, що відійшли Польщі, фактично знелюдніли. Унікальна культура лемків та бойків була поставлена під загрозу зникнення. Села руйнувалися, храми перетворювалися на склади або нищилися.

ОПЕРАЦІЯ «ВІСЛА» (1947)Аркуш 06 / 24 Коли переселення в СРСР сповільнилося, польська комуністична влада розпочала військову акцію.28 квітня 1947 року розпочалася депортація залишків українців на "Повернуті землі" (захід та північ Польщі) для їх остаточної асиміляції.

МЕТОДИ «АКЦІЇ ВІСЛА»Аркуш 07 / 24 На збори давали від 2 до 5 годин. Військові оточували села, виганяючи людей до пунктів збору. Понад 140 тисяч українців було розпорошено по території колишньої Німеччини, забороняючи селитися групами більше 3-х родин.

КОНЦТАБІР ЯВОЖНОАркуш 08 / 24 Для "неблагонадійних" українців польська влада створила табір у Явожно (колишня філія Аушвіцу). Там утримували близько 4000 осіб, підозрюваних у зв'язках з УПА. Багато в'язнів (включно з жінками та дітьми) померли від катувань та хвороб.

ОБМІН ТЕРИТОРІЯМИ 1951 РОКУАркуш 09 / 24 Це була остання велика зміна кордонів. УРСР отримала територію з багатими вугільними родовищами в районі Кристинополя (нині Червоноград). Польща натомість отримала район у Нижніх Бескидах. 30 тисяч людей знову стали депортованими.

КОРДОНИ 1950-Х РОКІВАркуш 10 / 24 До 1951 року формування території УРСР було практично завершене (за винятком Криму). Українські землі були соборно об'єднані, проте ціною цього стала тотальна радянізація та людські трагедії на кордонах.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХАркуш 11 / 24 Українська Повстанська Армія продовжувала боротьбу проти сталінського режиму і після закінчення світової війни. Мета: створення незалежної демократичної держави. Боротьба велася за підтримки місцевого населення Західної України.

БІЙ ПІД ГУРБАМИ (КВІТЕНЬ 1944)Аркуш 12 / 24 Найбільша відкрита битва між УПА та військами НКВС. Близько 5000 повстанців протистояли 30-тисячному угрупованню ворога з авіацією та танками. УПА вдалося вирватися з оточення, завдавши ворогу тяжких втрат.

ПЕРЕХІД ДО ПІДПІЛЛЯ (1945–1946)Аркуш 13 / 24 Через величезну чисельну перевагу радянських військ, УПА розформувала великі відділи. Повстанці перейшли до тактики малих груп (боївок), глибокого маскування та ідеологічної роботи серед молоді.

«ВЕЛИКА БЛОКАДА» (1946)Аркуш 14 / 24 У січні-квітні 1946 р. СРСР провів каральну операцію: 3500 гарнізонів було розміщено в кожному селі Західної України. Мета: перерізати постачання підпілля їжею та інформацією. Села опинилися під тотальним контролем НКВС.

РОМАН ШУХЕВИЧ (ТАРАС ЧУПРИНКА)Аркуш 15 / 24 Головний командир УПА, голова Секретаріату УГВР. Очолював спротив у найважчі роки блокади. Загинув у бою з оперативною групою МДБ 5 березня 1950 року в селі Білогорща під Львовом.

КРИЇВКИ: ВІЙСЬКО ПІД ЗЕМЛЕЮАркуш 16 / 24 Для виживання в умовах блокади повстанці будували розгалужену мережу підземних бункерів (криївок). У криївках розташовувалися штаби, друкарні, госпіталі. Деякі з них мали системи вентиляції та автономного опалення.

НІЛ ХАСЕВИЧ: ЗБРОЯ — РІЗЕЦЬАркуш 17 / 24 Художник-графік, який працював у підпіллі. Його дереворити та бофони (повстанські гроші) стали символом незламності духу. Хасевич створював візуальний образ боротьби, який потрапляв на Захід та в ООН.

ПІДПІЛЬНА ПРЕСААркуш 18 / 24 Незважаючи на каральні заходи, у лісах діяли друкарні. Видавалися газети «За самостійну Україну», «Ідея і Чин». Це дозволяло вести контрпропаганду проти сталінських міфів та підтримувати бойовий дух селян.

ТЕРОР ПРОТИ РОДИНАркуш 19 / 24 СРСР використовував принцип колективної відповідальності. Якщо один член родини був в УПА — депортували всю сім'ю.

ОПЕРАЦІЯ «ЗАХІД» (1947)Аркуш 20 / 2421 жовтня 1947 року за одну добу було депортовано понад 76 тисяч людей (родичів повстанців) до Казахстану та Сибіру. Для операції задіяли тисячі вантажівок та сотні ешелонів. Це була найбільша депортація за весь повоєнний період.

ЖИТТЯ НА СПЕЦПОСЕЛЕННЯХАркуш 21 / 24 Українці на засланні працювали на найважчих роботах: копальні, лісоповали. Заборона покидати місце поселення, голод та холод супроводжували тисячі українських родин роками.

ОУН В ЕМІГРАЦІЇАркуш 22 / 24 За кордоном діяли провідні центри ОУН (Мюнхен, Лондон). Степан Бандера очолював ЗЧ ОУН. Еміграція стала голосом поневоленої України, інформуючи західні уряди про геноцид та боротьбу українців.

АНТИБІЛЬШОВИЦЬКИЙ БЛОК НАРОДІВАркуш 23 / 24 АБН під керівництвом Ярослава Стецька об'єднав визвольні рухи народів Східної Європи та Азії. Це була міжнародна мережа протидії радянському імперіалізму, яка діяла до самого розпаду СРСР.

ПАМ'ЯТЬ ТА ПІДСУМКИАркуш 24 / 24 Трагедія депортацій та героїзм підпілля заклали фундамент для майбутньої незалежності. Подвиг мільйонів вигнанців та тисяч повстанців довів, що український народ неможливо знищити навіть найжорстокішим терором.