Презентація: Держави Центральної та Східної Європи в X-XV ст.

Держави Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Важливу роль в історії середньовічної Європи відігравали слов’яни. Вони розселилися в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі 2

3{D03 B7 FCA-7 BF9-40 B0-B0 D1-B5 F6 BCB07 E4 A}Слов'яниподілялися на: Західних. Східних. Південних. Поляки. Чехи. Словаки. Серби-лужичани. УкраїнціРосіяни. Білоруси. Болгари. Серби. Хорвати. БоснійціМакедонціСловенціЧорногорці

ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО. КАЗИМИР III

ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО. КАЗИМИР IIIУ X ст. постала нова європейська держава — Польща. У XIII ст. країна переживала важкі часи. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря, а її землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII-XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу та були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.5

Казимир III Великий (1333-1370рр.)За часи його правління відбулося піднесення Польщі.  Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщину і Холмщину.6

Казимир III Великий. Увів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства та назвав їх воєводствами. Залишив місцеве самоуправління у воєводствах. Зменшив податки й роздавав селянам вільні землі, за що отримав прізвисько «Король холопів». Дозволив оселитися на землях Польщі німцям, вірменам, євреям і татарам, що сприяло піднесенню господарства. 7 Краковський грош

Поступово в Польщі склалася станова монархія. Представницьким органом держави став сейм. Сейм — станово-представницький орган Польщі, до складу якого входили магнати, вище духовенство, шляхта та представники міст.8

Із XIV ст. історична доля Польщі була тісно пов’язана з Литвою, у 1385 р. було підписано угоду про союз Польщі та Литви — Кревську унію. Одружившись із польською королевою Ядвігою, литовський князь Ягайло став польським королем і литовським князем і водночас — засновником польської династії Ягеллонів (Ягайло польською звучить як «Ягелло»).9

Грюнвальдська битва1410 р., біля селища Грюнвальд, польсько-литовське військо, очолюване Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом, здобуло перемогу над Тевтонським орденом. У боротьбі проти хрестоносців брали участь українські, білоруські, руські, чеські полки й татарська кіннота. Поразка Тевтонського ордену зупинила німецький наступ на Схід і сприяла піднесенню Польщі та Литви.10

УГОРЩИНА. ІШТВАН І11

Самоназва угорців — мадяри. Спочатку вони мешкали в передгір’ї Південного Уралу, а наприкінці IX ст. рушили на захід і завоювали дунайську рівнину, заселену слов’янами. Вони спустошували безперервними набігами Німеччину, Північну Італію, Східну Францію.І тільки після вже відомої вам поразки від німецького імператора Оттона І в середині X ст. угорські набіги припинилися.12

Іштван І Святий (1000-1038рр.)Об’єднав угорські племена. Після коронації Іштван здійснив християнізацію країни. Підкорив угорському впливу весь Карпатський регіон. Після смерті він був канонізований католицькою церквою.13

Матіаш Корвін (1458-1490 рр.)14 Значного розквіту Угорська держава досягла у другій половині XV ст. Матіаш створив постійну найману армію. Зміцнив судово-адміністративний апарат у центрі й на місцях. Був покровителем науки та мистецтв.

в XVI ст. на Угорщину напали турецькі завойовники, які надовго позбавили її незалежності.15

ЧЕХІЯ. ЯН ГУС

У X ст. утворилося Чеське князівство, яке з часом увійшло до складу Священної Римської імперії.  І хоча в XIV ст. воно переживало період економічного піднесення, у чеському суспільстві було багато незадоволених. 17 Безземельні рицарі не бажали терпіти утиски великих феодалів. Селяни чинили опір феодальному гнобленню. Городяни-чехи виступали проти засилля німців, які часто перебирали на себе управління цехами, торгівлею й міським самоврядуванням. Усі верстви населення були невдоволені свавіллям католицької церкви, вимагаючи від неї повернення до ідеалів бідної та справедливої церкви періоду раннього християнства.

Очолив протестний рух великий чеський мислитель і проповідник, професор університету Ян Гус (1369 (1371)-1415). Він проповідував чеською мовою. Критикував продаж індульгенцій. Проголошував рівність у таїнстві причастя, закликаючи духовенство причащати вином із чаші та хлібом не тільки священиків, а й усіх віруючих. Тому послідовників Яна Гуса — гуситів — називали також чашниками. Гусити — послідовники Яна Гуса, виступали за повернення до ідеалів бідної та справедливої церкви періоду раннього християнства, за богослужіння чеською мовою.18

Католицька церква звинуватила Яна Гуса в єресі й викликала навіть його на церковний собор у німецькому місті Констанці. Імператор Сигізмунд видав йому охоронну грамоту. І хоча багато людей попереджали про небезпеку, Ян Гус вирішив їхати до Констанца й відстоювати там свої переконання. Але на соборі, всупереч обіцянці імператора, Гуса закували в кайдани й півроку тримали у в’язниці. Незважаючи на погрози, він не відмовився від своїх поглядів, й у 1415 р. його було спалено. Страта Яна Гуса обурила все чеське суспільство. Незабаром його проголосили національним чеським святим.19

Гуситські війни (1419-1434)боротьба чеського народу проти засилля католицької церкви та німецького панування.20

Повсталі гусити не були єдиними. Вони поділилися на чашників і таборитів.21

Таборити створили військо, яке очолив рицар Ян Жижка. Досвідчений воїн, він об’єднав окремі загони городян, ремісників і селян у боєздатну, згуртовану й дисципліновану армію, яка успішно долала війська противника. Поранений у голову, він осліп, але продовжував командувати армією. «Очима» Яна Жижки були його помічники: вони повідомляли про розташування та рух ворожих військ. «Страшним сліпим» називали Яна Жижку вороги й боялися навіть його імені. Чашники перейшли на бік папи та імператора й у 1434 р. завдали таборитам поразки біля міста Ліпани. Розгром таборитів фактично означав кінець гуситських війн. 22 Ян Жижка

Гуситські війни мали величезне значення для історичного розвитку Чехії. Вони дали могутній поштовх розвитку національної свідомості та культури Чехії. Чехія стала єдиною країною Європи, де існувала національна, гуситська церква.23