ДЕТЕКТИВ ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРИ

ВИНИКНЕННЯ ЖАНРУ

• Одним із різновидів пригодницької літератури є жанр детективу, що має прихильників у різних країнах. Детектив бере початок у 1830-1840-х роках із творчості американського письменника Едгара Аллана По, котрий створив кілька оповідань про розкриття злочину або таємниці, пов’язаної зі злочином: «Золотий жук», «Убивство на вулиці Морг», «Пропалий лист», «Таємниця Марі Роже» та ін. Біля витоків формування цього жанру стояли також письменники Вільям Вілкі Коллінз, Артур Конай Дойл, Агата Крісті та ін.

ОЗНАКИ ДЕТЕКТИВУ

•     Характерними особливостями детективу є:

•     1) наявність злочину й загадки, пов’язаної з ним;

•     2) злочин повинен бути розкритий не за допомогою збігів, випадковостей чи фантастичних подій, а виключно логічним методом;

•     3) образ сищика (слідця) — того, хто розгадує таємницю, який має бути найрозумнішим серед персонажів і не може бути злочинцем;

•     4) у слідця може бути (як правило, в інтелектуальному детективі) щиросердний друг, який спостерігає за розгадуванням таємниці, а нерідко розповідає про хід розслідування читачам;

•     5) мінімум описів і відсутність розлогих характеристик;

•     6) читач має рівні з персонажами можливості для розкриття загадки, він неначе включений у процес розумової дії, пов’язаної з розслідуванням;

•     7) у фіналі загадка обов’язково має бути розгадана, а зло викрите.

СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ

•     Як правило, детектив будується за усталеною сюжетною схемою:

експозиція — знайомство з основними персонажами (їх небагато);

•     зав’язка — надходження інформації про злочин чи таємницю, пов’язану з ним;

•     розвиток дії — процес розгадування таємниці (огляд місця злочину, опитування свідків, збирання фактів, переслідування злочинців тощо, але головне — логічні умовиводи слідця);

•     розв’язка — слідець знаходить рішення загадки, інші дивуються його висновкам, тому згодом він повідомляє про кроки розслідування друзям чи супутникам.   

ВИДИ ДЕТЕКТИВІВ

•     інтелектуальний (у центрі поставлено інтелектуальну загадку);

•     психологічний (побудований на психологічних колізіях, розкритті особливостей характерів персонажів, у тому числі слідця й злочинця); кримінальний чи поліцейський (відзначається гостротою подій, стрімкістю сюжету, збільшенням кількості персонажів, у тому числі підозрюваних);

•     гумористичний (коли трагічні елементи поєднуються з комічними ситуаціями);

•     жіночий (де розслідування веде жінка, керуючись специфічною «жіночою» логікою);

•     молодіжний (де молода людина опиняється в центрі таємниці, пов’язаної зі злочином, і долучається до процесу розслідування, маючи власний погляд на хід подій, що нерідко суперечить офіційній версії).

КЛАСИЧНА Й МАСОВА ЛІТЕРАТУРА

• Детективи виникли як продукт масової літератури. Ті детективні твори, які визнані широкою публікою в багатьох країнах і не втратили своєї популярності з часом, називаються класичними. Це справді шедеври світової літератури. У них виявилися провідні ознаки й національна специфіка жанру. У сучасний період з’являється багато творів, написаних за традиційною детективною схемою, але недосконалих у художньому плані. Вони ввійшли в широкий потік масової культури, з якою ми стикаємося щодня. Творці масової літератури часто керуються не естетичними вимогами, а виключно комерційними інтересами. Проте й серед масової літератури трапляються цікаві явища. Тому потрібно навчитися відрізняти художньо досконалі твори від тих, що написані на потребу дня.

КЛАСИЧНА Й МАСОВА ЛІТЕРАТУРА

• Критеріями художності є передовсім наявність гуманістичної ідеї, загальнолюдських образів і висока майстерність автора, який уміє цікаво розповісти про проблеми, що хвилюють багатьох людей, відобразити соціально значущі явища, особливості людської психології. Ознаки детективу здебільшого виявляються в межах епічних творів — в оповіданні, повісті, романі. Разом з тим детектив активно проникає в драматургію, кіно та інші види мистецтва й культури. В історії літератури є чимало випадків, коли елементи детективу інтегруються з іншими жанровими формами, тоді виникають складні жанрові утворення, багатозначні за своєю природою.

СЛОВНИК

• Детектив (англ. detective — агент розшуку, з латин, detectio — розкриття) — різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’язана зі злочином.

СЛОВНИК

•     Інтрига — 1. Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якоїнебудь мети; підступи.

•     2. Сюжетна лінія в літературному (найчастіше драматичному) творі (Шекспір, Мольєр, Шиллер та ін.), що відзначається складністю та напруженістю дії.