Презентація "Дії солдата в обороні"

Тема: Дії солдата в обороні Мета: Сформувати в учнів поняття про обов'язки військовослужбовця під час підготовки, організації та ведення бою в обороні. Відпрацювати на практиці дії військовослужбовців під час оборонного бою механізованого відділення. Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обов’язки військовослужбовців під час підготовки, організації та ведення бою в обороні. Кожен сержант і солдат зобов’язаний: знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє завдання; знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, особливо бойові можливості його танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їхні найуразливіші місця; знати озброєння і техніку свого підрозділу; знати розміри, обсяг, послідовність та терміни обладнання фортифікаційних споруджень;

уміти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування; у бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові; стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі; знищувати противника, особливо його танки та інші броньовані машини, усіма способами і засобами, вміло пересуватись на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби); виявляти хоробрість, ініціативу та спритність в бою, подавати допомогу товаришеві; бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою; уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його низько літаючих цілях із стрілецької зброї; захищати командира в бою; у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом;

знати способи захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника; уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту, захисні властивості машин; долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку; Без дозволу командира не залишати місце в бою; при пораненні або ураженні радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідні заходи само- і взаємодопомоги впроваджувати викоання завдання, якщо буде наказано відправитися на медичний пункт, взяти із собою особисту зброю в укриття та чекати санітарів; Уміти готувати озброєння та боєприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами обойми, магазини, стрічки; слідкувати за витрачанням боєприпасів та заправленням бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка пальним, своєчасно доповідати своєму командиру про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправлення пальним; при пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходи щодо їх відновлення.

знати і дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права: під час виконання поставленого завдання застосовувати зброю тільки проти противника та його військових об’єктів; не нападати на осіб і об’єкти, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, якщо ці особи не роблять ворожих дій, а об’єкти не використовуються (не підготовлені до використання) у воєнних цілях;не заподіювати зайвих страждань, не завдавати більшого збитку, ніж необхідно для виконання бойового завдання; якщо дозволяє обстановка, підбирати поранених, хворих і осіб, які утримуються від ворожих дій, та надавати їм допомогу;гуманно ставитися до цивільного населення, поважати його гідність;стримувати підлеглих і своїх товаришів від порушення норм міжнародного гуманітарного права, про випадки їх порушення доповідати старшому командирові. противника, який здався в полон, необхідно роззброїти, у разі потреби надати допомогу і передати своєму командиру. До полоненого противника необхідно ставитися гуманно.

Дії військовослужбовців під час оборонного бою механізованого відділення. Роботу з організації оборони командир механізованого (гранатометного, протитанкового) відділення проводить, як правило, на місцевості. Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення із противником, командир механізованого (гранатометного, протитанкового) відділення після з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки зобов’язаний: провести (довести) бойовий розрахунок відділення та організувати підготовку відділення до виконання завдання;

вивести відділення на вказану позицію; організувати безпосередню охорону, визначити завдання підлеглим, вибрати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР), вогневі позиції кулеметнику, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні вогневі позиції для гранатометів, протитанкових керованих ракетних комплексів); віддати бойовий наказ; узгодити дії особового складу з відбиття атаки противника; організувати управління, інженерне обладнання і маскування позиції тощо

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення після захоплення (заняття) і закріплення зазначеного (вигідного) рубежу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, проводить (уточнює) бойовий розрахунок і визначає завдання підлеглим: ставить завдання особовому складу, організовує спостереження, систему вогню, взаємодію та інженерне обладнання позиції. Після одержання завдання особовий склад відділення розчищає місцевість у смузі огляду та обстрілу, а також відриває і маскує окопи.

Вибір та обладнання позиції для стрільби. На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава,вирва,колода тощо) потім розглядає все довкола і непомітно переміщається до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення. Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця солдат починає рити окоп для стрільби лежачи.

Під час роботи голову треба тримати якомога ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником. Викопавши передню частину окопу на глибину 20 см, солдат пересувається трохи назад і продовжує рити його далі. Ширина готового окопу 60 см, довжина 170 см.

Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника. Крім того слід підготувати автомати і кулемети для ведення вогню вночі. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямі. Краї жолоба утрамбовують .і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і приклада автомата. По можливості кілочки замінюють рогатками

Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника. Крім того слід підготувати автомати і кулемети для ведення вогню вночі. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямі. Краї жолоба утрамбовують .і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і приклада автомата. По можливості кілочки замінюють рогатками

Особливості ведення оборонного бою при виході із бою і відході Під час самостійних дій вихід із бою здійснюється з метою відриву від противника, здійснення перегрупування, переносу зусиль з одного напрямку (рубежу) на інший, підсилення особливо небезпечних напрямків, закриття проломів, які утворились унаслідок вогневих ударів противника, прикриття відкритих флангів тощо. Під час відходу підрозділів із положення безпосереднього зіткнення з противником вихід із бою є його початковим, самим складним і відповідальним етапом.

Особливості ведення оборонного бою в оточенні Оточення – це таке становище підрозділів, при якому переважаючі сили противника в результаті попередніх дій вийшли на їх фланги і в тил, створили фронт і лишили їх можливості сполучення зі своїми військами наземним або морським шляхом. У сучасному бою, який характеризується швидкими і різкими змінами обстановки, коли сторони, які ведуть бойові дії, здатні швидко змінювати співвідношення сил і засобів на свою користь і в результаті цього переходити від одного виду бою до іншого, а також коли суцільна лінія фронту відсутня, виникнення оточення стане постійним явищем.

Ведення оборонного бою в особливих умовах. Оборона в місті (населеному пункті) Оборона взводу (відділення) в місті (населеному пункті) – це, насамперед, бій за міцні кам’яні будівлі (споруди), які вигідні в тактичному відношенні і перетворені на опорні пункти. Бій ведеться в будівлях, між ними, в підвалах і підземних спорудах, на верхніх поверхах і дахах (горищах) будівель. Взводу доводиться діяти у складній обстановці, яка швидко змінюється, в багатьох випадках ізольовано від сусідів.

Дії в місті, як правило, ведуться на близьких дистанціях, тому озброєння взводу – кулемети, автомати, реактивні кумулятивні гранати, ручні гранати і озброєння бойових машин піхоти (бронетранспортери) будуть відігравати важливу роль у знищенні атакуючого противника.

. Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, що розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняється, але і ведуть вогонь по цілях, що розташовані у глибині бойового порядку противника, забороняючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, який підійшов до стін будинку, закидається гранатами і знищується вогнем впритул. Під час ведення бою в середині будинку й у підземних комунікаціях противник знищується вогнем впритул і в рукопашній сутичці, а також ручними гранатами. 

Дякую за увагу