Поняття діагностики. Педагогічна діагностика покликана:по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання;по-друге, у сфері суспільства забезпечити правильне встановлення результатів навчання дітей;по-третє, керуючись виробленими критеріями, мінімізувати помилки під час перекладу учнів із однієї навчальної групи до іншої, при напрямі їх у різні курси і виборі спеціалізації навчання.
Діагностика має орієнтуватися на таку мету: Мотивація з допомогою заохочення за успіхи у навчанні й регулювання складності наступних кроків. Планування наступних етапів процесу. Поліпшення умов навчання. Підтвердження успішних результатів навчання. Визначення прогалин щодо навчання. Внутрішня й зовнішня корекція у разі зрадливої оцінки результатів навчання
Функції педагогічної діагностики. Контрольно-коректировочна. Прогностична. Виховна. Полягає у отриманні даних, і коригуванні процесу виховання. Означає передбачення, пророцтво, прогнозування змін – як у розвитку так і у майбутньому. Полягає у процесі діагностування й з нею вчитель має можливість надавати виховні на учнів
Суть педагогічної діагностики полягає:в аналізі з метою визначення причин удач чи невдач у розвитку, освіті, формуванні особистості;у викритті і поясненні сенсу змін, які є у суб'єкта діагностики;у міжнародному сполученні учням (батькам, іншим вчителям) результатів діагностичної діяльності;перевірки впливу різних діагностичних методів на суб’єкт-об’єкт діагностики.
Методичні основи організації діагностики особистостіКласний керівник приділяє багато уваги вивченню класного колективу, коли він працює. І тому він використовує у своїй роботі моніторингові дослідження, які допомагають визначити:- ;- ;- тощо.рівень навчання учнівефективність виховного процесурівень індивідуального розвитку учнів
Діагностичні дослідження, у колективі учнів може бути за такою тематикою:- ціннісні орієнтації учнів;- соціальні ролі вихованців;- рівень згуртованості колективу;- рівень конфліктності класу;- стан психологічного клімату;- діагностика вихованості школярів;- рівень задоволеності учнів і батьків організацією виховного процесу у класі;- рівень готовності до набуття знань. Для відстеження розвитку учнів застосовується комплекс психологічних тестів, відповідних віковим особливостям дитини.
Класний керівник може вивчати пізнавальний потенціал учнів за допомогою наступних методів і досліджень:- експертної оцінки фахівців.- контролю над учнями під час відвідання уроків у своїй класі;- статистичного аналізу поточної і підсумковій успішності;- вивчення ступеня розвитку пізнавальних процесів дитини;- самооцінки самих учнів;
Для вивчення класного колективу можна використовувати такі методики, що є дуже ефективними:- тест Н. Е. Щурковой «Міркуємо про життєвий досвід» визначення моральної спрямованості особистості;методика М. И. Шилової вивчення вихованості учнівметодика М. И. Рожкова «Визначення рівня розвитку учнівського самоврядування»;методика А. А. Андрєєва «Вивчення задоволеності учнів шкільної життям»; методики О. Н. Степанова на дослідження задоволеності педагогів та батьків життєдіяльністю освітньому установі. Дуже важливим показником розвитку класного колективу є сформованість фізичного потенціалу особистості учнів, задоволеність учнів процесом навчання у класі.rrrrrrrrrrrrrrrrrrrrrrrr
Педагогічний моніторинг зводить до мінімуму стихійність у формуванні, освіті та розвитку особистості, робить процес виховання більш керованим, підвищує якість виховання. Квазінаціональне середовище у своїй взаємозв'язок вивчення і самовивчення вихованості виступає за головний психологічної передумови активного і доброзичливого сприйняття школярами педагогічних вимог класного керівника та вчителів, що зумовлює об'єднанню процесів виховання і самовиховання і підвищує цим ефективність цілеспрямованої виховної діяльності. Висновкиstyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type