Про кого йде мова (за повістю «Климко»)?На прощання він поцілував Климка, притиснувши до свого великого живота й лоскотнувши вусами, вийняв з кишені хустку і став умочати її в кожне око по черзі…Виконай письмово морфологічний розбір дієприслівника з цього речення за алгоритмом, поданому у наступному слайді.
Про кого йде мова (за повістю «Климко»)?Повертався він завжди несподівано – з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка. Перепиши речення, підкресли дієприкметниковий зворот, поясни вживання розділових знаків у реченні при дієприкметниковому звороті. Виконай письмово морфологічний розбір дієприкметника з цього речення за алгоритмом, поданому у наступному слайді.
Алгоритм морфологічного розбору дієприкметника1. Виписати дієприкметник із контексту.2. Поставити дієприкметник у початкову форму (Н.в., одн., ч.р.).3. Визначити вид (доконаний, недоконаний).4. Визначити час (теперішній, минулий).5. Назвати стан (активний, пасивний).6. Визначити число (одн., мн.).7. Указати на рід.8. Назвати відмінок.9. З’ясувати синтаксичну роль.
Запиши речення, вводячи на місце пропусків дієприкметникові та дієприслівникові звороти з довідки. Червоно, ____, заходило сонце.2. Воно застрявало в огрядках, прилипало до пам’ятників або летіло в степ, ___, ще ___.3. Климко на всяк випадок глибше врився в своє клубло, а солдат незграбно сплигнув з хури, озирнувся на сонце, ____, і рушив до скирти.
4. І коли солдат заніс твердий чорний черевик, щоб скинути зрошений верхняк з Климкового сховку, він, ___, крім блискучої підкови на підборі, схопився на коліна, - брудний, нестрижений, в остюках.5. Климко німо дивився в маленьку чорну дучку карабінного дула – воно тремтіло, ___, - потім розціпив кулачки й показав солдатові худі сині долоні.
Творче конструюванняІз поданих слів утвори речення, розстав розділові знаки: Велів, пішов, обсипані, Климкові, він, курятами, од, брудні, холоду, оглянув, ноги, побуряковілі, зачекати, і, до, шлях, на, хури. Повернувся, та, карабіна, тримаючи, плямах, його, Климкові, Чех, вже, без, в, пакунок, плащ-палатки, руках, з, вицвілої, в, рудих, його, зелених, і, подав.
Сміливий експериментатор»Перебудуй та запиши речення, замінивши один із однорідних присудків дієприслівниковим зворотом. Зразок:1. Здавалось, сонце зупинилось посеред неба і далі не рухалося.2. Микола взявся за іншу вудочку і став пильно дивитися на поплавок.(Наприклад: Здавалось, сонце зупинилось посеред неба, далі не рухаючись. Микола, взявшись за іншу вудочку, став пильно дивитися на поплавок). Він хутко познаходив усі пацючині ходи й виходи, вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився натовкувати його палицею в кожну нору, втирав сльози від гарячого їдкого диму.
Дієприслівниковий зворот, виражений фразеологізмом, комами не відокремлюється, якщо він за значенням наближений до прислівника. Наприклад: Сашко біг не чуючи ніг (тобто дуже швидко). Поясни значення фразеологічних зворотів:1. Говорити не переводячи подиху.2. Працювати не покладаючи рук. Про кого з героїв повісті «Климко» можна так сказати?Склади з ними речення, звернувши увагу та те, що коми в них не ставлять, тому що ці дієприслівники набули значення прислівників.
Робота в парах. Прочитати виразно речення і знайти звороти. Пояснити вживання розділових знаків при дієприкметниковому і дієприслівниковому зворотах. Климко ледь скривив губи, пробуючи усміхнутись. Він сів на проломлений дощаний ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки. Швець поклав на плече Климкові велику руку, подзьобану вугільними скалками, наче покроплену синькою.
Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши на них, і той, що в кубанці, сказав другому. Вони наближалися, перемацуючи очима кожне обличчя в ряду тачкарів. Поспівчувавши, тихо і злякано оглядаючись, жінки помалу розійшлися. Дівчина враз немов опритомніла: вхопила шевця за руку, гладила її тонкими пальчиками і шепотіла, шепотіла плачучи.
І всі заусміхалися теж, дивлячись на його веселі зморшки біля очей і по всьому виду, і над похмуро порожнім, усипаним сміттям майданом ніби проясніло. А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку не дерев'яних колесах. Він поскидав із себе одну за одною всі викривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою ─ і встав, спустивши ноги додолу. На стільці коло ліжка лежала скибка хліба, намазана смальцем і потрушена зверху сірою сіллю, та двоє червонобоких яблук. Климко повільно, стримуючи себе, з'їв хліб і одне яблуко. Тітка Марина подала клунок, заплакала тихо, поцілувала Климка, зросивши слізьми йому щоки, і зашепотіла гаряче.
Тітка ще раз поцілувала Климка, шепочучи щось сама собі, і поїзд, брякнувши буферами, рушив.І Климко, зачувши його потужний лицарський гудок ще за семафором, ледве встигав вискочити з барака, щоб помахати дядькові Кирилові і побачити, як він усміхається йому і махає рукою…Дядько Кирило, в білих напрасованих брюках, білих парусинових черевиках і блакитній сорочці, легко перехопленій у стані шовковим поясом, одягав Климка в матроський костюм з безкозиркою…«Посадимо із Зульфатом вишню над ним, ─ думав Климко, уткнувшись головою в коліна.