5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Презентація “Дієві методи формування іншомовної компетентності учнів 1 класів відповідно до засад НУШ”

Про матеріал

Освітню програму зіншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування , що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії:

  • -Сприймання на слух,
  • -Зорове сприймання,
  • -Усна взаємодія,
  • -Усне висловлювання,
  • -Писемна взаємодія,
  • -Писемне висловлювання,
  • -Онлайн взаємодія.
  • -Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні.Для її ормування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія « Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/або невербально.Змістова лінія « Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія « Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації ( ім'я,адреса, родина, національність)
  • - Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.
  • - Пропонований зміст Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон: Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи). Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення). Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини). Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню). Людина (частини тіла, предмети одягу). Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна). Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната).
  • - Мовленнєві функції: привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій.
  • - Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв'язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка.
  • - У сучасних умовах іноземна мова розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Це поступово стає домінуючою стратегією викладання іноземної мови в початковій школі. Особлива увага приділяється навчанню іноземної мови школярів в початкових класах, бо в дитинстві схильність до вивчення мов набагато більша. Останнім часом в педагогіці, як і в багатьох інших галузях науки відбувається перебудова практики та методів роботи в школі, а головною є проблема підтримки інтересу учня до навчання взагалі та іноземної мови зокрема.
  • - Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формування в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається та організується відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.
  • -– формування елементарних комунікативних умінь у чотирьох видах
  • -мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо);
  • -– навчання розуміти на слух мовлення вчителя, однокласників,
  • -основний зміст нескладних навчальних та автентичних текстів,
  • -побудованих на засвоєному мовному матеріалі, продукованих у
  • -нормальному темпі з опорою на візуальну наочність і мовну здогадку;
  • -– навчання брати участь у діалогічному спілкуванні (вести
  • -елементарний діалог етикетного характеру, діалог-розпитування, діалог-
  • -обмін думками в обмеженому колі типових ситуацій у визначених
  • -комунікативних сферах), на рівні 4–5 реплік, правильно оформлених у
  • -мовному відношенні;
  • -– формування вмінь коротко висловлюватися в межах відібраних для
  • -початкової школи тем відповідно до вимог повноти, розгорнутості,
  • -завершеності думки;
  • -– навчання правильного вимовляння й розрізнення на слух звуків,
  • -слів, словосполучень і речень іноземною мовою, дотримуючись інтонації
  • -основних типів речень.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання. (Програми з іноземних мов 2017)

«Інтерактивний метод»

Лінгвістичне тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність", “інтерактив" прийшли до нас з англійської мови. “Іntеr“ – взаємодіяти, “асt“ – діяти. Інтерактивність в навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії. Відповідно, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається, є учасником. Який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це.

Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає" навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв'язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.

Нагромаджений уже сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.

Вони дають змогу учням:

> полегшити процес засвоєння знань;

> аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

> навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

> моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

> слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

> вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати, шукати компроміси;

> знаходити спільне розв'язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

На сьогодні в Україні вже відомо і описано щонайменше чотири групи методів, в кожній з яких нараховується до 10 різних підходів. Тому їх практичне застосування потребує від учителя насамперед відповідної обізнаності. До того ж, кожен з методів вимагає чіткої покрокової реалізації з обов'язковим прогнозуванням результатів, тобто технологічного підходу, що неможливо без спеціальної фахової підготовки вчителя до організації інтерактивного навчання.

До інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання й прагнути переведення всього процесу навчання на «інтерактивні рейки». Логічно говорити про застосування інтерактивних методів викладання. Проблемою є також підготовленість, як учителя, так і учнів до цього виду роботи. Тому необхідно починати з налагодження контакту з учнями. «Виклад матеріалу у вигляді лекцій не найкращий спосіб встановлення контакту з учнями, – пишуть американські педагоги М.Гендель та І.Фіни, – учнів треба залучати до дискусії й спонукати ставити запитання. Якщо вони надто боязкі або не можуть сформулювати запитання, викладач мусить сам ставити запитання й стимулювати обговорення».

Отже, метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.

Існує декілька варіантів групової роботи: діалог, синтез думок, спільний проект, конференція, диспут, суд, конкурс, «атака на організатора» тощо. Наші вчителі активно використовують на заняттях з історії та правознавства, економіки та літератури, біології та географії інтерактивні методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи — вчуся», «Робота в парах», «Ток – шоу», «Розігрування правової ситуації в ролях», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Акваріум», «Суд від свого імені», «Прес».

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.

Пріоритетом є орієнтація на комунікативно спрямоване навчання учнів іншомовного спілкування, а також пошук таких видів діяльності на уроці, які були б ефективним інструментом у вивченні іноземної мови молодшими школярами = комунікативно-ігровий метод навчання.

  • - Як свідчать результати сучасних досліджень, дитина оволодіває іноземною мовою легше, ніж доросла людина. Розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови харктерний для дітей 4-10-річного віку. На цей період уже визначилася локалізація мовних функцій як у лівій, так і у правій півкулях головного мозку, що означає здатність дит ини сприймати значну кількість інформації, аналізувати її і адекватно оперувати нею як на вербальному, так і на мовленнєвому рівнях.
  • -
  • -Розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови харктерний для дітей 4-10-річного віку. На цей період уже визначилася локалізація мовних функцій як у лівій, так і у правій півкулях головного мозку, що означає здатність дитини сприймати значну кількість інформації, аналізувати її і адекватно оперувати нею як на вербальному, так і на мовленнєвому рівнях.
  • - Психологи довели, що молодші школярі мають стійку довготривалу пам'ять, їхній мозок характеризується пластичністю, здатністю швидко реагувати та переключатися з одного виду діяльності на інший, їм властиве володіння мистецтвом імітації. Усі згадані психологічні чинники свідчать про те, що для вивчення іноземної мови на початковому етапі навчання є всі необхідні передумови, а тому воно є виправданим.
  • - Втім, варто враховувати, що увага дітей молодшого шкільного віку не здатна триматися більше ніж 10 хвилин, тому необхідно часто змінювати види і форми діяльності, аби підтримувати інтерес учнів до процесу навчання.
  • - Криза семи років: перехід до шкільного віку пов'язаний з значними змінами у діяльності, спілкуванні, відносинах дитини з іншими людьми. Нова соціальна ситуація розвитку впливає на умови життя дитини та виступає для неї як така, що провокує стрес. Це період народження соціального «Я» дитини. Педагог має намагатися зробити уроки на засадах індивідуального підходу в умовах колективних форм навчання. Спостереження психологів стверджують, що спілкуючись, діти переконуються в тому, що іноземна мова є реальним засобом спілкування, і водночас отримують можливість проявити свою індивідуальність.
  • - Щодо особливості мислення молодших школярів, то воно конкретне. На початковому етапі опанування мовою діти засвоюють її переважно наочним шляхом, коли водночас і чують нове слово, і спостерігають відповідний предмет, явище чи дію. Чим менша дитина, тим більше навчальний процес має опиратися на її практичні дії, бо їй недостатньо лише дивитися та мислити, їй необхідно взяти предмет до рук, тримати в руках, погладити його, побудувати щось тощо.
  • - Важливо, щоб дитина була головним дієвим героєм на уроці, почувала себе вільно та комфортно, приймала активну участь в обговорюванні тем уроку. Важливо, щоб діти почувалися вільно і разом з учителем «створювали» урок. Не тільки і не стільки знання та володіння мовним і мовленнєвим матеріалом визначають ефективність процесу навчання іноземної мови в молодшому шкільному віці, скільки готовність та бажання дитини брати участь у міжкультурному спілкуванні мовою, яку вивчають.
  • - Надання дітям можливості багато рухатись не тільки співпадає з потребою віку, але й суттєво прискорює процес засвоєння іноземної мови. Адже фізична активність, за дослідженнями фізіологів, тісно пов'язана з мовленнєвою. Воднораз це дозволяє дітям «скинути» зайву енергію, накопичення якої під час традиційного ведення уроку дається взнаки як порушенням дисципліни, так вадами фізичного розвитку учнів молодшого шкільного віку.ü
  • - Беручи до уваги швидку стомлюваність дітей, на уроці іноземної мови не можна обійтися без фізкультхвилинки, що супроводжується римовками. Таким чином учитель досягає подвійної мети: невеликий перепочинок та запам'ятовування нових слів.ü
  • - На сучасному етапі розвитку методики існує багато методів викладання іноземної мови. Але найбільш результативним та дієвим методисти називають природний метод, тобто навчання іноземної мови проходить за тих же умов, що й засвоєння рідної мови. Дуже важливо створити в процесі навчання дітей іноземної мови такі умови, щоб матеріал засвоювався природно, щоб діти вчилися легко, з інтересом і бажанням, без зайвого напруження.ü
  • - Враховуючи психологічні та фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, найоптимальнішим способом початкового навчання є ігрова ситуація. Діти краще сприймають та засвоюють матеріал, якщо він якось обіграється, інсценується. У цьому на допомогу приходять вірші, казки, невеличкі п'єси, дитячі спектаклі та свята з використанням англійських пісень та віршів. Можна просити дітей принести іграшки, килимець, на що вони відкликаються із задоволенням.ü
  • -Задовольняючи потребу дитини гратися, перевтілюватися, рухатися, учитель забезпечує умови для вивчення іноземної мови. Така форма навчання не виснажує нервову систему та організм дитини, а реалізується головним чином за рахунок мимовільних процесів сприйняття і пам'яті. Оскільки гра, що охоплює елемент змагання, мотивує мовленнєву діяльність, а мотиви – це чинники активізації психічних процесів, то вона позитивно впливає на психічний розвиток дитини
  • - Гра сприяє розвитку класифікуючого сприйняття, довільної уваги і пам'яті, а також мови, виробленню вміння спілкуватися, інтелектуальному зростанню. Деяким учням може бути легше спілкуватися з учителем спочатку не безпосередньо, а за допомогою іграшки (яка просто не може не сподобатись дитині), тоді учні поступово позбуваються комплексів, які загальмовують їх мовленнєву діяльність.üОсобливості викладання іноземної мови у початковій школі
  • - Головне, щоб учень, вступаючи до спілкування іноземною мовою, не відчував страху за помилки та намагався всіма засобами, якими він володіє, реалізувати той чи інший комунікативний намір. Вважається, що помилки – це засіб та умова успішного оволодіння комунікативною компетенцією. Їх наявність не свідчить про невдачу, а навпаки, вони показують, що навчальний процес проходить нормально і учні приймають у ньому активну участь.
  • - Поруч із індивідуальною та фронтальною роботами необхідно також активно впроваджувати в навчальний процес і інші форми: групові, колективні та проектні. Дуже важливо при цьому правильно розміщувати дітей у класній кімнаті. Бажано, щоб молодші школярі працювали, знаходячись у колі. Очі вчителя при цьому мають знаходитися на рівні з очима дітей.
  • - При вивченні іноземної мови важливо те, яким голосом учитель вимовляє слова та фрази і який при цьому вираз його обличчя. Безумовно, голос учителя має бути доброзичливим та запрошувати до спілкування.
  • -
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Токівська загальноосвітня школа I-III ступенів Грушівської сільської ради Доповідь на тему “Дієві методи формування іншомовної компетентності учнів 1 класів відповідно до засад НУШ” виконала вчитель іноземної мови Гужва Тетяна Миколаївна 2018 р.

Номер слайду 2

Іншомовна комунікативна компетентність-здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії іноземна мова розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу.

Номер слайду 3

Мета: формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування,що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Номер слайду 4

змістові лінії: Сприймання на слух,Зорове сприймання,Усна взаємодія,Усне висловлювання,Писемна взаємодія,Писемне висловлювання,Онлайн взаємодія.

Номер слайду 5

інтерактивні методи навчання«інтерактив» як переклад з англійської мови слів «inter» – взаємний та «act» – діяти, тобто здатність взаємодіяти. Інтерактивність в навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії

Номер слайду 6

інтерактивні методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи — вчуся», «Робота в парах», «Ток – шоу», «Розігрування ігрової ситуації в ролях», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Акваріум», «Суд від свого імені», «Прес».

Номер слайду 7

Комунікативно-ігровий метод навчання. Часто змінювати види і форми діяльностіПрактичні дії дитина головний дієвий герой на уроціБагато рухатись

Номер слайду 8

Природній метод. Навчання проходить за тих же умов, що й засвоєння рідної мови. Створити умови,щоб діти вчилися легко,з інтересом і бажанням, без зайвого напруження.

Номер слайду 9

Ігрова ситуація. Матеріал обігрується, інсценується (Це вірші, казки, невеличкі п”єси , дитячі спектаклі та свята). Гра що охоплює елемент змагання,мотивує мовленнєву діяльність

Номер слайду 10

Дякую за увагу

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.3
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сачко Інна Миколаївна
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
27 серпня 2018
Переглядів
4938
Оцінка розробки
4.3 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку