Презентація "Диференційований підхід у процесі навчання".

ШЛЯХИ ЗДІЙСНЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯДиференційований підхід відбувається шляхом різноманітного групування учнів з урахуванням їх індивідуальних здібностей: через створення внутрікласних та міжкласних груп, різнорівневих класів.

Диференційований підхід у процесі навчання. Вчитель початкових класів. Нововасилівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Філенко Марина Григорівна

В чому полягає суть методу диференціації на уроках?Робота на уроці ділиться на кілька етапів. На першому етапі проводиться колективна робота над матеріалом за темою уроку. На другому етапі сильніші учні одержують творче завдання. На третьому етапі сильніші знову отримують творче, але ускладнене завдання.

На яких етапах уроку слід використовувати диференційовані завдання. Диференційовані завдання доцільні на різних етапах уроку, насамперед під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу. Основною формою цієї підготовки є диференційовані завдання, спрямовані на ліквідацію прогалин засвоєнні учнями опорного матеріалу або розширення чи поглиблення знань і вмінь, а також завдання, що формують і стимулюють уміння вчитися.

Актуалізація опорних знань учнів буде тоді вдалою, коли точно окреслені ті питання, які треба відновити у пам’яті дітей, проведена короткочасна перевірочна робота і за її результатами ліквідовані прогалини шляхом диференційованих завдань. На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприймання і первинного закріплення. Прийом багаторазового пояснення нового матеріалу (скажімо, способу дій), вибір учням завдань за варіантами для самостійної роботи на основі самооцінки своїх можливостей, завершення уроку виконанням спільної роботи. Найбільш широкі можливості має диференціювання навчальних завдань на етапі закріплення і застосування знань.

Тут доцільні різні способи диференціювання, які дають змогу точніше врахувати, що різним групам дітей потрібне різне за часом і складністю навантаження. Розподіл дітей на групи можна здійснити за їх самовизначенням, коли є можливість вибирати завдання, або вчитель сам визначає, хто над чим має працювати. Доцільним з погляду мотивації ми вважаємо такий спосіб, коли дітей розподіляють на групи за результатами розв’язання серії завдань поступово зростаючої складності.

Диференційований підхід має пронизувати весь навчальний процес. Плануючи диференційовані завдання, учитель обов’язково зіставляє їх мету і зміст з рівнем знань і розвитку учнів, шукає спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити для кожної групи ступінь складності, необхідний і посильний обсяг роботи. Лише за цих обставин створюються сприятливі умови для найповнішого розвитку здібностей, бажання і вміння вчитися!

Бажаємо успіхів у роботі!!!