Презентація "Дім (не)безпеки"

Дім (не)безпеки. Протидія домашнього насильства

Безпека — базова потреба людини. Проте дехто перебуває в небезпеці навіть вдома. Кожного року більше 1 000 000 людей в Україні страждають від різних форм насильства саме у своїх родинах. А до спецслужб звертається лише 10% жертв.1 000 000

Причини агресії в сім'ї(зі слів жертв)стрес на роботі;пияцтво;вживання наркотиків;запальний характер;виховна мета;образа.

Проте реальні причини насильства зазвичай приховані. Ними можуть бути:патологічні ревнощі;модель поведінки, засвоєна у батьківській сім'ї;занижена або завищена самооцінка;нереалізовані мрії та бажання з дитинства;власне самоствердження через інших людей;потреба у визнанні;психічні відхилення та захворювання;різні релігійні та політичні погляди;хронічний алкоголізм, наркоманія.

Цикл насильства має такі етапи або фази:фаза збільшення напругифаза вибуху чи побиттяфаза каяття. Фаза збільшення напруги. На цьому етапі кривдник може погрожувати жертві. А постраждала особа намагається «владнати» ситуацію і протистояти кривднику. Або ж поступається кривднику, щоб залагодити ситуацію. Фаза вибуху. Це інтенсивна насильницька поведінка. На цьому етапі постраждала особа все ще може продовжувати відбиватися. Проте згодом засвоює, що пасивність — найкращий спосіб зупинити насильство саме в цій фазі. Під час першого «вибуху» обидві сторони можуть заперечувати акт насильства, намагатися його виправдати. Фаза каяття. На цьому етапі кривдник просить пробачення, обіцяє, що це більше не повториться. Зрештою, рано чи пізно цикл відновлюється.

Наслідки для жертви. Психологічні наслідки: Фізичні наслідки:почуття провини; - ушкодження частин тіла та внутрішніх - органів різного ступеня тяжкостіпочуття сорому; - переломи кісток, каліцтва, смертьзамкненість; - інфекційні хворобистрах спілкування; - хвороби, які передаються статевим шляхомнизька самооцінка; - та / або травми геніталій у випадках сексуального насильствазневіра у собі;депресія;відчай;небажання жити. ———————————

Діти-жертви фізичного насильства схильні у дорослому віці також ставати кривдниками

Наслідки для суспільства. Економічні наслідки:———————————фінансові втрати роботодавців через непрацездатність жертв;додаткові витрати роботодавців на наслідки насильства;економічні втрати самих постраждалих. Соціальні наслідки:———————————феномен соціальної естафети - полягає у тому, що діти-жертви насильства більш схильні відтворювати таку модель поведінки у власних сім'ях.

Емоційний стан жінки, яка зазнає систематичного домашнього насильства:

Інші можливі перешкоди для постраждалої:відсутність альтернативного місця проживання;відсутність роботи і коштів, щоб утримувати себе (або власних дітей);сором і відчуття приниженості через довгі роки насильства;страх суспільного осуду та звинувачень;релігійні міркування тощо.

Ф О Р М И Н А С И Л Ь С Т В АФізичне насильство — навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством. Ознаки фізичного насильства:побої, стусани, ляпаси, якщо їх завдають людині навмисно (незалежно від мети чи рівня алкогольного/наркотичного сп'яніння кривдника);знерухомлення людини, обмеження її мобільності (включно із стоянням у кутку чи зв'язуванням, прив'язуванням до предметів, замиканням у кімнаті);примус вживати шкідливі речовини (алкоголь, наркотики) через обман чи застосування сили;свідома відмова надавати хворому ліки чи медичну допомогу або ж використання неправильного дозування лікарських препаратів;використання предметів для завдавання шкоди жертві (кидання предметів, погрози застосувати зброю, порізи чи кульові поранення).

Прояви насильства щодо дітей:дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати;батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна;дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю;дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди. Йдеться не лише про статевий акт, а й про сексуальні домагання без проникнення в тіло. Ознаки сексуального насильства:проникнення в тіло іншої людини з використанням геніталій чи сторонніх предметів без її добровільної згоди;використання важелів економічного чи психологічного впливу, щоб примусити жертву до статевого акту;примусові пестощі без проникнення в тіло;примушування до перегляду порнографії, актів онанізму, демонстрація статевого акту.

Прояви сексуального насильства щодо дітей:дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки;дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки;дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці;дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах;дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

Кримінальний кодекс України (ККУ)Стаття 155. Сексуальне насильство Статевий акт, який вчиняє повнолітня особа із дитиною у віці до 16 років, незалежно від її згоди, є сексуальним насильством щодо дітей. Природні або неприродні статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені повнолітньою особою, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Кримінальний кодекс України (ККУ)Стаття 153. Сексуальне насильство Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) -карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

Психологічне насильствоце використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім'ї. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів тих членів сім'ї, які залежні від людини та потребують догляду. Як-от дітей чи людей старшого віку.

Ознаки психологічного насильства:постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви;звинувачення, засудження, словесні образи;обзивання нецензурними словами, приниження;ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей);покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров'ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими;зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви;відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її;ізолювання жертви від спілкування з друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах;знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Прояви психологічного насильства щодо дітей:образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:— «Ти тупий/тупа»;— «Так і виростеш нездарою»;— «Чого витріщився — вчи!»;— «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;— «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:— «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;— «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;— «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;— «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;— «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина;ігнорування дитини як спосіб покарання.

Економічне насильство - Позбавлення людини житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, використання фінансової переваги — це економічне насильство.

Основні ознаки економічного насильства:контроль над фінансами іншої людини;обмеження доступу іншої людини до користування спільною власністю, маніпуляція правом власності як перевагою одного члена сім'ї над іншим;погрози жертві втратити кошти, власність чи особисті речі у разі непослуху;обмеження права іншої людини навчатися чи працювати;примушування до заняття проституцією, жебрацтвом, крадіжками;відбирання у жертви коштів чи документів;примушування передати право власності на рухоме та нерухоме майно жертви;приниження жертви та психологічний тиск через перевагу у матеріальній власності;маніпулювання думками та бажаннями жертви способом відбирання у неї матеріальних ресурсів та їжі.

Прояви економічного насильства щодо дітей:дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі; чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;батьки (опікуни) тиснуть на дитину — псують, викидають чи відбирають у дитини речі (іграшки, одяг тощо);дитину примушують працювати на когось або віддавати дорослим кишенькові чи подаровані гроші (особисті речі);над дитиною здійснюють контроль, обмежуючи її доступ до їжі;дорослі примушують дитину до жебрацтва, крадіжок чи проституції;як спосіб покарання — батьки змушують дитину працювати;батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту чи необхідні освітні матеріали;батьки змушують дитину діяти за їхнім бажанням, водночас погрожують втратою житла, їжі чи особистих речей.

Як виявити жертву насильства?Типові ознаки:———————————психологічні: мовчазливість, скованість, односкладові відповіді на запитання;фізичні: заплакане обличчя, набряклі очі та обличчя загалом, незвичайні опіки, сліди укусів, забиті місця, синці, подряпини на видимих частинах тіла;економічні: наочні ознаки існування в злиднях (недоїдання, старий одяг тощо).

Непрямі ознаки:уповільнене мовлення;неадекватні відповіді на запитання;ігнорування задоволення життєво важливих потреб;невідповідність отриманих ушкоджень тій історії, що розповідає людина;безсоння;втрата соціальних контактів з родичами, друзями;неможливість пояснити свій фізичний стан;страх перед родичами та друзями;аутоагресивна поведінка — роздряпування, різання, розчісування до крові власної шкіри;неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами;примушування до роботи або навчання чи заборона працювати або вчитися;недостатнє лікування (наприклад, невиконання вказівок лікаря), самолікування тощо.

Алгоритм допомоги постраждалим. Якщо ви стали безпосереднім свідком насильства, негайно телефонуйте у поліцію за номером 102. Від цього залежить життя та здоров'я постраждалої особи. Отримати консультацію щодо ситуації насильства, подальших кроків, а також контакти пунктів отримання допомоги можна за телефоном Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства — 116 123

Медична допомога. Якщо за фактом насильства викликали поліцію, працівники можуть самостійно викликати карету швидкої. В інших випадках потрібно звернутися до закладів охорони здоров'я. Медичну допомогу також можуть надавати центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Психологічна допомога. Постраждала особа може отримати безкоштовну консультацію психолога на «гарячій лінії». Або безкоштовний курс реабілітації у громадських організаціях та центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Правова допомога. Консультації професійного юриста щодо процедури розлучення, оформлення аліментів, повернення майна та іншого можна отримати у спеціальних центрах безоплатної правової допомоги. Інформація про такі центри — за номером «гарячої лінії».

Тимчасовий притулок. Його можуть надавати соціальні служби і спеціалізовані громадські організації. Деякі з них навіть сприяють отриманню професії та працевлаштуванню. Інформація про притулки у регіоні — за номером «гарячої лінії».

Використано матеріали курсу «Дім (не) безпеки» студії онлайн-освіти. Ed. Era

Підготувала: класний керівник 10 класу Петропільського ОЗЗСО Жихарева О. С.