Презентація "Дислексія"

Дислексія. Вчитель – логопед: Лосіцька Ю. О.r

Дислексія – це одне з мовленнєвих порушень, за якого процес читання для дитини стає важкодоступним, що зумовлено несформованістю вищих психічних функцій – мислення (синтез, аналіз), слухо – мовна пам’ять, увага. Дислексія (як і дисграфія) є не лише логопедичною, а й психологічною, педагогічною і навіть медичною проблемою. Спостерігаються такі прояви дитячої дислексії:● Дитині важко засвоїти букву, вона не точно співвідносить звук і букву, до якої він належить.● Під час літературного читання виявляється злиття звуків у склади та слова.● Викревлена звукова структура слова (пропуски приголосних, голосних, перестановка звуків, перестановка складів).● Порушується розуміння прочитаного. Такі порушення можуть бути навіть під час технічно правильного читання, а також як наслідок неправильного читання.● Заміна слів.● Аграматизми під час читання (помилки у відмінкових закінченнях, заміни закінчень у дієсловах тощо).

Види дислексії{C4 B1156 A-380 E-4 F78-BDF5-A606 A8083 BF9} Фонематична Семантична Граматична Мнестична Оптична

Фонематична дислексія спостерігається під час порушення формування фонематичного сприйняття, а також фонематичного аналізу і синтезу. У таких випадках ідеться про недорозвиток слухової диференціації фонем, що проявляється у замінах фонематично близьких звуків під час читання, у складнощах засвоєння букв, що означають акустично й артикуляторно схожі звуки (т-д, ж-ш, с-ш, б-п, і т.д.)При фонематичній дислексії можуть спотворюватися слова за рахунок пропуску голосних звуків, наприклад замість «марка» читає «мара». Також часто зустрічаються вставки голосних звуків між приголосними, наприклад «пасла» – «пасула». Має місце порушення в перестановці звуків : замість «качка» – «тачка». При різних формах фонематичної дислексії можливі перестановки складів і їх пропуски: замість «лопата» може бути «лата» і «латапа».

Семантична дислексія проявляється в порушенні розуміння прочитаного за технічно правильного читання, тобто читання в дитини поскладове, цілими словами. Проявляється ця дислексія як на рівні слова, так і під час читання речень і тексту. Слово, яке дитина прочитала по складах, - це штучно поділене слово, наприклад «м-и – ш-а», або побудоване по складах речення «ко – ро – ва жу – є тра – ву». Воно відрізняється від злито вимовленого слова. Дитина з недорозвитком звукоскладового синтезу не завжди може синтезувати, об’єднувати у своїй уяві склади у слово, тому й не впізнає його. Це призводить до того, що дитина читає механічно, не розуміючи ту інформацію, яку прочитала. При семантичній дислексії дитина не може з’єднати частини в єдине ціле.

Аграматична дислексія спостерігається на етапі формування аналітико – синтетичної навички читання. Проявляється така дислексія в аграматизмах (здебільшого морфологічних, синтактичних). А також у порушеннях:неправильне закінчення відмінків і числа (наприклад: «з- під лавка»; «в гостей»; «собака» – «собаки»);помилкове узгодження в відмінку, числі прикметників і іменників «цікавий казка»; «дощі сильний»);помилкове вживання займенників (« наші кепка»; «музей ця»);порушення утворення дієслівних форм третьої особи в минулому часі («хороший була день»; «життя промайнула»);помилкове формування дієслів в різних часах («говорив» - «говорить»; «чує» – «чув»). Найчастіше проявляється аграматична дислексія у школярів, що мають системне недостатнє формування мовлення.

Всі букви при мнестична дислексія засвоюються вкрай складно. Недиференційована їх заміна пов’язана зі збоями в процесах встановлення звукобуквених зв’язків, а також з проблемами в мовній пам’яті. При читанні порядок порушується, кількість скорочується, а звуки або слова пропускаються. В результаті зміст прочитаного тексту дитина не розуміє. Так проявляє себе мнестична дислексія. Букви подібні за написанням, вкрай важкі для запам’ятовування. Вони змішуються, змінюються на інші схожі. Все це - результат неможливості розчленувати форми на зоровому рівні.

Оптична дислексія пов’язана із несформованістю зорово – просторових функцій, зорового гнозису, зорового аналізу та синтезу, просторовими порушеннями. Найчастіше діти погано розрізняють дві групи графічно схожих букв. Це букви, які відрізняються лише одним елементом (В-З; Д-Л; Г-Т); букви, що складаються з однакових елементів, але по-різному розташованих у просторі (Н-И). За цього виду дислексії може спостерігатися і дзеркальне читання. Оптична дислексія пов’язана із несформованістю зорово – просторових функцій, зорового гнозису, зорового аналізу та синтезу, просторовими порушеннями. При цьому виді спостерігаються труднощі в малюванні та конструюванні. За оптичної дислексії часто можна помітити неточності, викривлення: діти спрощують фігури, зменшують кількість елементів, неправильно розташовують елементи у просторі. За літеральної оптичної дислексії спостерігаються порушення в упізнаванні ізольованих букв. За вербальної – упізнавання букв – не викликає труднощів, але вони з’являються під час читання слів.

Методика раннього виявлення дислексіїДля перевірки дитини на схильність дислексії й дисграфії можна застосувати такі вправи: Назвати по порядку пори року, дні тижня. (Якщо дитина не розуміє, підкажіть, поставивши навідні питання)2. Перевірити відчуття ритму. «Послухай, як я постукаю, а коли я закінчу, постукай так само»3. Тест «Кулак – ребро – долоня» - «Подивись уважно на те, що я зараз роблю, і повтори так само»Повторення цифр. «Зараз я назву тобі деякі цифри, а ти, щойно я закінчу говорити, повтори їх у такому самому порядку»Орієнтація «право – ліво». Потрібно підняти ліву руку (для дітей з ведучою правою рукою), показати праве око, ліву ногу. Якщо дитина виконала завдання, можна перейти до наступного, якщо ні – виконання припиняють. Скласти оповідання за серією малюнків. Оповідання має бути зв’язним, правильно описаним, послідовно викладеним. Також оцінюється розуміння зв’язків подій оповідання. Якщо при обстеженні дитина припускається багатьох помилок, можна припустити схильність до дислексії.

Психологічна допомога дитині з дислексією У дітей із порушенням читання й письма нерідко спостерігаються гіперактивність, розлади уваги, активності й пам’яті. Ці розлади можуть мати неврологічний характер і бути одним із проявів шкільної фобії. Допомогти таким дітям можна за допомогою правильного ставлення вчителя та батьків до особливостей поведінки дитини. Дітям буває особливо важко не стільки з ускладненням у читанні й письмі, скільки із соціальними наслідками шкільної дезадаптації. Батьки обов’язково мають бути залученні до корекційної роботи з дитиною. Основне їхнє завдання – засвоєння навичок, які дитина опанувала в роботі з логопедом. Вдома треба створити спокійні зручні умови для читання. Телевізор у цей час не повинен працювати. Нехай усім членам буде цікаво те, що читає дитина. Не треба «нависати» над дитиною, як наглядач. Треба просто бути десь поряд, якщо завдання не вимагає від батьків спільної роботи з дитиною. Дитина повинна знати, якщо їй потрібна буде допомога у виконанні завдання логопед, мама обов’язково прийде на допомогу. Кожний навіть невеликий успіх, потрібно відзначати схваленням або невеликою винагородою. Пам’ятайте!!! Не можна порівнювати дитину з її братом, сестрою, які навчаються краще. Це однаково, що прямо сказати дитині, що вона гірша ніж вони. Такі нагадування, навпаки, занижують самооцінку й пригнічують активність дитини. Будь-які примушування мають бути виключені. Запропонуйте дитині ліплення, малювання чи інші види роботи, які легко виконати. Адже успіх найкраще підвищує впевненість у собі.