Презентація "Дисграфія. Дислексія" призначена для вчителів-логопедів, вчителів початкових класів, для батьків дітей, що мають порушення письма та читання. Вона знайомить з видами порушень письма та читання у дітей.
Визначення. Дисграфія – це часткове порушення процесу письма, яке проявляється у стійких, повторюваних помилках, обумовлених несформованістю вищих психічних функцій, задіяних у процесі письма. Аграфія – відсутність процесу письма. Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання, обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій, яке проявляється у повторюваних помилках стійкого характеру. Алексія – повна неспроможність або втрата здатності оволодіння процесом читання.
За допомогою магнітно-резонансного аналізатору неврологи змогли встановити, що основну роль у процесі читання відіграють три основні зони у лівій півкулі, які є «ініціаторами звуків», «аналізаторами» і «автоматичними визначниками» та діють одночасно. Однак у людей, які страждають на дислексію, відбувається збій нервових зв'язків між першим і другим центрами, можливо, через домінуючу роль первинного центру-розпізнання. Тому у них виникають труднощі при переході від звукового составу слова до його змісту, і кожне слово вони читають по складах, наче вперше. Оскільки розпізнання слів відбувається не автоматично, а механічно, темп читання дуже низький. Олена Жидкова (дитячий невролог): «Дислексія виникає через "незлагоджену роботу правої та лівої півкулі мозку. Причиною можуть бути родові травми, порушення під час вагітності, порушення правильного моторного розвитку". Дислексія спадкова. Дислексія – це не прояв тупості або небажання вчитися, а цілком реальне генетичне захворювання, яке порушує правильну роботу мозку.
Біологічні причини. Недорозвинення або ураження головного мозку в ранні періоди розвитку мовлення дитини (пренатальний, натальний, постнатальний), патології вагітності, травматизація плоду, асфіксії, менінгоенцефаліти, тяжкі соматичні захворювання та інфекції, які виснажують нервову систему дитини. В результаті страждають відділи головного мозку, які забезпечують психологічні функції, що беруть участь у процесі письма. При наявності органічного ураження головного мозку дисграфії у більшості випадків передують дизартрія, алалія, афазія або вона виникає на фоні ДЦП, ЗПР, розумової відсталості, затримки психомоторного розвитку. Соціально-психологічні причини. До таких причин відносяться недостатність мовленнєвих контактів, педагогічна занедбаність тощо.
Симптоматика дислексії1. Заміна і змішування звуків при читанні, частіше за все фонетично близьких звуків, а також заміни графічно схожих букв.2. Побуквене читання-порушення злиття звуків у склади і слова.3. Викривлення звуко-складової структури слова.4. Порушення розуміння прочитаного.5. Аграматизми під час читання.6. Часто в анамнезі є порушення звуковимови.7. Бідність словника, нерозуміння значення слова. 8. Труднощі орієнтації у просторі.9. Неточність визначення форми, розміру. Несформованість оптико-просторових уявлень є в малюванні, при складанні цілого з частин, у конструюванні, невмінні виконати дану форму.10. Є затримка в диференціації правої та левої частини тіла, пізня літералізація чи її порушення (ліворукість або змішана домінанта).
Симптоматика дисграфіїГоловним критерієм діагностики дисграфії прийнято вважати наявність на письмі так званих "специфічних помилок«:пропуски букв, складів, слів , їх перестановки;заміни та змішування букв, близьких за акустико-артикуляйійною характеристикою;змішування букв, близьких за написанням;злиття слів;порушення граматичного узгодження та управління слів у реченні, порушення складової структури слів (пропуски, перестановки, додавання,розриви), порушення будови речень (пропуски, розриви,перестановки слів);аграматизми на письмі.
Види дислексіїФонематична – недорозвиток функцій фонематичної системи. Дитина змішує на слух звуки (ц-с; с-ш; ж-ш, х-г, л-р тощо). Семантична – порушено розуміння прочитаних слів, речень, тексту при технично правильному читанні. Аграматична – заміни відмінкових закінчень та числа іменників; неправильне узгодження слів у роді, числі, відмінку («синя небо»); неправильне відмінювання дієслів. Оптична – труднощі у засвоєнні кінетично схожих графічно букв (В-З, Т-Г; Р-Ь; П-Н-И). Мнестична – трудноощі засвоєння букв. Дитина не знає, яка буква відповідає даному звуку.
Види дисграфіїАртикуляторно-акустична дитина, яка має порушення звуковимови, пише, як промовляє. Акустична - заміна букв, які позначають звуки дзвінкі-глухі (Б-П; В-Ф; Д-Т; Ж-Ш і т.д.), свистячі-шиплячі (С-Ш; З-Ж и т.д.), африкати та їх компоненти (Ч-Щ; Ч-ТЬ; Ц-Т; Ц-С і т.д.). Також виявляється у в неправильному визначенні м якості приголосних на письмі: «писмо», «лубит», «земла» т.д. Дисграфія внаслідок порушення звукового аналізу та синтезу слів пропуски букв та складів; перестановка букв, складів; недописування слів; написання зайвих букв у слові; повторення букв або складів; контомінація - в одном условеі склади різних слів; злитне написання прийменників, окреме написання префіксів;Аграматична - пов'язана з недорозвитком граматичної будови мовлення. Дитина пише не за правилами граматики («красивий сумка», «весели день»). Оптична – недостатня сформованість зорово-просторових уявлень та зорового аналізу і синтезу.