Презентація "Дистанційні технології та технічні засоби у корекційно-розвивальній роботі" частина 2

Дистанційні технології та технічні засоби у корекційно-розвивальній роботі 1. Характеристика дистанційної освіти та її складові. 2. Організація дистанційної роботи з дітьми з ООП. 3. Технічна підготовка онлайн заняття 4. Залучення батьків до спільної роботи 5. Використання ІКТ в корекційно-розвивальному процесі

6 кроків щодо планування та проведення дистанційних занять Крок 1. Складіть план дистанційного заняття Плануйте заняття так, ніби ви проводите його в кабінеті. Запишіть мету та структуру заняття, розбийте його на етапи та виділіть час на сесію питань та відповідей. Не відмовляйтеся від звичних методик та прийомів навчання! 3. Технічна підготовка онлайн заняття

Крок 2. Надішліть учням нагадування з планом дистанційного заняття Надішліть учням запрошення на віртуальне заняття з основною інформацією: дата, час, подробиці та інструкції щодо підключення до дистанційного заходу. У запрошенні чітко сформулюйте, на що ви чекаєте від учасників. Якщо їм необхідно заздалегідь завантажити навчальні матеріали або зробити домашнє завдання, переконайтеся, що це чітко прописано в інструкції та вкажіть терміни. Встановіть правила відео-етикету. Договоріться з дітьми, в яких випадках можна вимкнути веб-камеру.

Крок 3. Заздалегідь підготуйте приміщення для тренінгу Переконайтеся, що у вашій кімнаті гарне освітлення. Ідеальний варіант - природне денне світло. Якщо його не вистачає, то поставте лампу так, щоб висвітлити обличчя. Уникайте контрового світла: стіл повинен стояти так так, щоб за вашою спиною не було вікно або освітлювальні прилади. Заздалегідь вирішіть, як ви вестимете дистанційний тренінг - стоячи або сидячи. Вибір залежить не тільки від ваших викладацьких навичок, а й від специфіки заняття. Визначившись, правильно розставте обладнання та сплануйте місце перед камерою. Якщо ви вирішили вести урок за столом, встановіть камеру ноутбука на рівні очей або трохи вище. Для цього покладіть ноутбук на підставку або хоча б на стопку книг. Переконайтеся, що його встановлено надійно. Якщо ви проводитимете навчання стоячи, розмітьте липкою стрічкою ділянку на підлозі, в межах якої ви залишитеся в кадрі, коли рухатиметеся.

В ідеалі використовуйте не інтегровану веб-камеру ноутбука, а зовнішню USB-камеру. Переконайтеся, що всі наочні посібники та навчальні матеріали у вас під рукою, і що вам не потрібно виходити з кадру, щоб до них дістатись. Перевірте задній план у кадрі. На ньому не повинно бути нічого, що могло б відволікати учнів. Попередьте всіх, хто знаходиться з вами в одному приміщенні, що вестимете онлайн-тренінг. Попросіть їх не відволікати вас та не входити до кадру. Перед початком заняття закрийте вікно та двері, щоб мінімізувати зовнішні шуми.

Крок 4. Використовуйте необхідні інструменти та технології для проведення заняття Перед тим як запускати дистанційні заняття, вивчіть інструменти для відеоконференцій та спільної роботи. Для таких популярних платформ як Zoom або Google Meet існує безліч онлайн-посібників. Ознайомтеся з можливостями гарнітури для уніфікованих комунікацій. Якісний звук – найважливіша складова дистанційного навчання. Дрібні огріхи в передачі відео значно менше заважають навчальному процесу, ніж дефекти аудіо. Випадання звуку, погана чутність, фонові шуми тощо. роблять навчання практично неможливим. Тому використовуйте тільки професійні гарнітури, спеціально оптимізовані для роботи з платформами уніфікованих комунікацій та спільної роботи.

Крок 5. Виконайте перевірку до початку дистанційних занять Переконайтеся, що в установках конфіденційності операційної системи та браузера дозволено доступ до камери та мікрофона. Виконайте тестовий відеодзвінок колезі або технічному фахівцю. Перед тим, як розсилати запрошення на дистанційний семінар або тренінг, переконайтеся, що всі посилання на навчальні матеріали та онлайн-ресурси є клікабельними та ведуть на цільову сторінку. Поекспериментуйте з налаштуваннями звуку та відео, перевірте кнопку вимкнення мікрофона на гарнітурі. Якщо під час заняття ви плануєте використовувати наочні посібники, переконайтеся, що їх добре видно. Запишіть тестовий відеодзвінок. На записі ви відразу помітите власні помилки у роботі на камеру, зможете скоригувати освітлення, гучність звуку тощо. Завжди є шанс, що в ході заняття можуть статися непередбачені події: рівень природного освітлення може впасти через зміну погоди, кадр може увійти сторонній, під час уроку - задзвонити ваш смартфон. Намагайтеся бути готовим до таких ситуацій і не губитися.

Крок 6. Дотримуйтесь процедури початку, ведення та закінчення дистанційного заходу Закрийте всі програми та вкладки, які не збираєтеся користуватися під час уроку. Якщо цього не зробити, то під час демонстрації екрану учні побачать ваші особисті повідомлення, вкладки браузера. Почніть відеоконференцію за п'ять хвилин до заняття. Під час уроку дивіться у камеру, щоб створити ефект зорового контакту з учнями. Ведіть заняття так, ніби ви знаходитесь в одній кімнаті з дітьми. Спілкуйтеся з ними, за потреби повторюйте сказане, чітко викладайте матеріал. Під час семінару запитуйте дітей, щоб вони не втрачали уваги. Так само як і на звичайному заняття, виділіть дітям час самостійну роботу. При цьому не відключайтеся від відеоконференції і будьте готові відповісти на запитання дітей. Наприкінці заходу, як завжди, підсумуйте, повідомте тему наступного уроку і дайте домашнє завдання.

4. Залучення батьків до спільної корекційно-розвивальної роботи 1. Перше, що треба зробити педагогам, – зрозуміти, що в дистанційному навчанні батьки є партнерами вчителів. Тому перед тим як починати заняття, треба виділити час на роботу з батьками. До прикладу, корекційному педагогу варто пояснити батькам, як виконувати вправи з дрібною моторикою та як допомогти дитині. Також слід запитати батьків, чи в них є матеріали, які треба для розвитку моторики. Якщо немає – треба передати ці матеріали або пояснити, як зробити їх власноруч. Участь батьків дітей з ООП під час відеоуроків буває різною: Пасивна. Коли дитина не може рухати руками, а завдання бувають такими, щоб дати їй можливість потримати ручку і намалювати або щось обвести. Тоді батьки мають взяти руки дитини у свої, вкласти ручку і разом виконати вправу. Часткова. Коли під час того ж завдання треба вкласти ручку до руки дитини, а вона сама зможе виконати вправу. Непомітна. Коли дитина може виконати завдання самостійно.

2. Розмовляючи з дітьми з ООП через відеозв’язок, учителі мають звертатись тільки до дитини. Учень повинен розуміти, що це його урок і що він має відповідати. Якщо допомога батьків буде надмірною, в якийсь момент дитина може перекласти відповідальність на дорослого, який сидить поруч. “Якщо батьки не допомагають, а роблять щось замість дитини, можемо (вчитель чи асистент – ред.) написати їм у чат: “Будь ласка, спробуйте ще раз виконати цю вправу, але мінімально допомагати дитині”. 3. Уроки тривають по 40 хвилин. Такий час безкоштовно надає програма Zoom. Якщо батьки не користувались програмою до цього і не знають, як доєднатись, треба створити або знайти в мережі інструкцію-алгоритм. 4. Треба просити батьків та дітей про зворотний зв’язок. До прикладу, можна зробити тест в Google-формах із запитаннями, що покращити та змінити, що сподобалось, а що ні.

Під час дистанційного навчання дитини батькам насамперед потрібно розуміти, що дитина може не мати жодних проблем з увагою, а просто перевтомлюватися від онлайн уроків, самостійного опрацювання матеріалу та постійної роботи з гаджетами. Тому цю проблему варто розв’язувати за допомогою організаційних рішень.  Декілька порад про те, як допомогти дитині організувати навчальний процес вдома: Плануйте день та слідкуйте за дотриманням режиму дня. Якщо в закладі освіти немає чіткого розкладу під час дистанційного навчання – розробіть такий розклад для дитини самостійно.  Оберіть разом з дитиною одяг для “роботи”. Так званий “дрес-код” допоможе дитині “увійти в роль учня” та зосередитися  на роботі. Організуйте робоче місце. Воно має гарно освітлюватися (за можливості – денним світлом), бути зручним та обладнаним необхідною технікою. Чергуйте періоди навчання та відпочинку. Зауважте, ми звикли відпочивати з використанням гаджетів, проте під час дистанційного навчання такий відпочинок не є зміною діяльності. Прогулянки на свіжому повітрі, танці та руханка під час перерв стануть помічниками для відпочинку тіла і психіки дитини. Розробіть систему заохочень.  Складіть разом зі своєю дитиною своєрідний чек-ліст заохочень за успіхи у навчанні. Не радимо мотивувати учня фінансовими винагородами. Краще мотивувати враженнями. Такий чек-ліст можна намалювати чи створити у графічному редакторі та повісити у робочому куточку.  Формою підтримки мотивації дитини до навчання є постійна фіксація успіхів.

4. Використання ІКТ в корекційно-розвивальному процесі Застосовуючи комп’ютер у процесі навчання, слід дотримуватися загальних принципів при плануванні та проведенні занять з використанням ІКТ: · адаптивності: використання комп’ютера потрібно пристосовувати до інд. особливостей дитини; · керованості: у будь-який момент педагог повинен мати можливість скорегувати процес навчання; · інтерактивності і діалогового характеру навчання; · оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи; · підтримання стану психологічного комфорту дитини при спілкуванні з комп’ютером.

Основними цілями впровадження ІКТ в роботу педагога-дефектолога є: Залучення учнів і їх батьків в побудову єдиного інформаційного простору для організації ефективної взаємодії учителі, учнів та батьків; Формування у школярів світогляду відкритого інформаційного суспільства, підготовка членів інформаційного суспільства; Формування відношення до комп’ютера, як до інструменту для спілкування, навчання, творчості; Розвиток творчого, самостійного мислення школярів, формування вмінь і навиків самостійного пошуку, аналізу і оцінки інформації, оволодіння навиками використання інформаційних технологій;

У процесі використання комп'ютерних технологій при корекційній роботі з дітьми з ООП повинна вирішуватися низка завдань: - ознайомлювально-адаптаційного циклу: ознайомлення дітей із комп'ютером і правилами поведінки під час роботи з ним, ознайомлення дітей із комп'ютерною програмою, подолання при необхідності психологічного бар'єру між дитиною і комп'ютером за допомогою створення ситуації успіху під час роботи з ним, формування у дітей початкових навичок роботи на комп'ютері з використанням маніпулятора "миша" в процесі проведення корекційних занять;

- корекційно-освітнього і виховного циклу: формування і розвиток навичок навчальної діяльності: усвідомлювати цілі, самостійно вирішувати поставлені завдання, досягати поставлених цілей, оцінювати результати діяльності; розвиток словесно-логічного мислення; розвиток зорового і слухового сприйняття; розвиток вербальної і зорової пам'яті; розвиток уваги; розвиток мотиваційної сфери дітей; розвиток емоційно-вольової сфери дітей: виховання самостійності, зосередженості, посидючості; залучення до співпереживання, співпраці, співтворчості. - творчого циклу: розвиток уяви, розвиток пізнавальної активності.

Корекційна робота з дітьми з особливими потребами, має проводитися з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Система використання інформаційних комп’ютерних технологій повинна будуватися поетапно, на кожному етапі вирішуються певні завдання. Перший етап – мотиваційний. Однією з переваг спеціалізованих комп'ютерних засобів навчання є те, що вони дозволяють значно підвищити мотиваційну готовність дітей до проведення корекційних занять шляхом моделювання корекційнорозвивального комп'ютерного середовища. Спілкування з комп'ютером викликає у дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова, а потім і як навчальна діяльність. Цей інтерес і лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільна пам'ять, увага. Другий етап – змістовно-формуючий. Основна мета цього етапу полягає в корекції і розвитку дітей. Поставлені цілі можуть бути вирішені при використанні різноманітних комп'ютерних розвиваючих програм, за умови сформованого у дитини на попередньому етапі усвідомленого інтересу до корекційних занять. Третій етап – саморозвиваючий. Мета цього етапу полягає у розвитку самоконтролю та закріпленні отриманих навичок в процесі нової діяльності. Тут в найбільшій мірі реалізуються можливості дітей у закріпленні отриманих навичок усного мовлення і творчого виконання завдань. Функції контролера правильності рішення корекційних завдань виконує комп'ютер, а вчитель-логопед, вчитель-дефектолог стає партнером, здатним надати необхідну допомогу дитині.