Презентація "Діяльність М Лисенка М Леонтовича, К Стеценко Я Степовго"

Про матеріал
Ознайомити учнів з життєвий і творчим шляхом основоположника української класичної музики – М.В. Лисенка. Виховувати естетичний смак, інтерес до творчості корифея української музики – М.В. Лисенко, почуття любові до рідного краю, народної пісні.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

11 кл мист 39 Діяльність М Лисенка М Леонтовича, К Стеценко Я Степовго 19 02 2022 Микола Лисенко (1842—1912)На початку ХХ ст. завершився етап становлення національної композиторської школи, фундатор→ громадський діяч, композитор, хоровий диригент, фольклорист, піаніст і педагог

Номер слайду 2

Пам’ятник М. Лисенку в Києві (скульп. Д. Гнєздилов, архіт. О. Ковальов)→ твори, написані під впливом творчості Великого Кобзаря, монументальний цикл «Музика до “Кобзаря”→ щороку організовував концерти, присвячені пам’яті Т. Шевченка,→ здійснював концертні подорожі з хором по Україні.→ до спадщини Тараса Шевченка. → музична шевченкіана → понад 80 вокальних і хорових творів

Номер слайду 3

Джерелом творчості→ українська народна пісня. Упродовж життя збирав, записував і творчо обробляв перлини народних мелодій. Українські народні пісні звучали в операх «Утоплена», «Ніч напередодні Різдва», в опереті «Чорноморці», у «Фантазії на українські теми».

Номер слайду 4

Вінцем використання та обробки М. Лисенком українських народних пісень→ опера «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського.«Наталка Полтавка», «Ніч напередодні Різдва» і «Утоплена»→ перші опери за творами українських класиків,Сцена з опери «Ніч напередодні Різдва» опера «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського.

Номер слайду 5

→ започаткував жанр дитячої опери — три опери-казки («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»).→ створення національної музичної школи→ дозволило українській музиці посісти гідне місце у світовій культурі.

Номер слайду 6

1904 року за сприяння М. Лисенка в Києві створено Музично-драматичну школу→ зросла плеяда видатних представників Л. Ревуцький, К. Стеценко, В. Верховинець. → на її базі було створено Київську консерваторію і Київський державний театральний інститут. Київська консерваторія

Номер слайду 7

вершина героїко-патріотичної опери→ монументальна народна музична драма «Тарас Бульба». Титульний аркуш опери «Тарас Бульба»Олександр Герасимов. Стій! Випала люлька

Номер слайду 8

Спадщина → різні жанри: опери, кантати, вокальні та інструментальні твори. У діалозі фольклорного і композиторського — типове для романтичного мистецтва — оформився стиль української професійної музики. Пам’ятна медаль Національного банку України, присвячена М. Лисенку, з нотами «Молитви за Україну» («Боже, великий, єдиний...»)

Номер слайду 9

Хорова музика є однією з найкращих сторінок спадщини основоположника української професійної музики Миколи Лисенка. Вона включає твори великої форми (кантата «Радуйся, ниво неполитая») і ліричні, майже акварельні мініатюри («Сон», «Пливе човен»).

Номер слайду 10

→ твори, написані під впливом творчості Великого Кобзаря, монументальний цикл «Музика до “Кобзаря”→ щороку організовував концерти, присвячені пам’яті Т. Шевченка,→ здійснював концертні подорожі з хором по Україні.→ до спадщини Тараса Шевченка. → музична шевченкіана → понад 80 вокальних і хорових творів

Номер слайду 11

У першій половині XIX ст. в найбільших містах України — Києві, Львові, Харкові, Полтаві, Одесі→ свої музичні традиції. Відкриття театрів, поява оперних труп та організацією концертного життя→ новий етап культурного розвитку України. Львівський оперний театр ім. С. Крушельницької

Номер слайду 12

Важливе значення в цьому процесі→ відкриття університетів у Києві, Львові, Харкові.

Номер слайду 13

При Харківському університеті працювали музичні класи, а у Львові було відкрито консерваторію.

Номер слайду 14

Для музичної культури України першої половини XIX ст. → формування творчих сил, перехід мистецтва на демократичні засади. Значні успіхи українська музика→ в другій половині XIX ст. Відкриття оперних театрів у Києві, Харкові, Львові. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка

Номер слайду 15

Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка 

Номер слайду 16

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Номер слайду 17

У великих і малих містах України→ симфонічні концерти, музичні товариства.

Номер слайду 18

Високий професіоналізм українського театру→ активізували діяльність музично-театральні трупи на чолі з М. Кропивницьким, М. Садовським, М. Старицьким, П. Саксаганським, М. Карпенком-Карим, М. Заньковецькою. Для вистав створювали музику українські композитори, зокрема М. Лисенко. М. Заньковецька (1854 - 1934) в ролі Ази у спектаклі М. Старицького «Циганка Аза»

Номер слайду 19

Хорова культура України кінця XIX ст. → активний розвиток церковного співацького руху→ сприяла плідна диригентська діяльність хорових диригентів О. Кошиць, К. Стеценко, М. Леонтович. Репертуар хорових колективів→ літургійні твори, обробки народних пісень, оригінальну хорову творчість композиторів. О. Кошиць

Номер слайду 20

У Західній Україні→ осередки хорового співу→ гімназії та семінарії, музично-хорові товариства. Фундатори й керівники хорових колективів→ Ф. Колесса, С. Людкевич, Д. Січинський.«Львівський Боян» — хорове товариство, засноване 1891 року у Львові. 

Номер слайду 21

Львів→ відкриття приватного міського театру Скарбека, одного з найбільших у Європі→ дебютували випускники Львівської консерваторії С. Крушельницька, М. Менцинський, О. Мишуга, виконавська майстерність→ світове визнання. Театр Скарбека на малюнку ХІХ ст. Театр ім. М. Заньковецької . Бічний фасад від пр. Свободи

Номер слайду 22

У середині XIX ст. самодержавна політика→ занепад автентичного кобзарського виконавства: припиняли існування кобзарські братства, зникали автентичні інструменти, втрачався репертуар.

Номер слайду 23

Найбільший внесок у справу збереження й відродження кобзарства→ М. Лисенко і Г. Хоткевич. М. Лисенко записав думи Остапа Вересая і організував його виступи в Києві та Петербурзі, чим привернув увагу науковців до кобзарського виконавства як до самобутнього явища. Кобзар О. Вересай

Номер слайду 24

Яскравим спалахом стала українська хорова музика ХІХ-ХХ століть у творчості Кирила Стеценка, Якова Степового, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка та ін. Твори цих композиторів свідчать про високий рівень майстерності та професіоналізму.

Номер слайду 25

Олександр Рожков. Портрет М. Леонтовича. Національні музично-педагогічні традиції М. Лисенка продовжував і М. Леонтович, чільне місце у творчості → хорові обробки українських народних пісень, оригінальні, самобутні композиції на основі народних мелодій→ розробив теорію цілісного сприйняття музичного образу на основі поєднання кольорів зі звучанням музичного твору. Микола Леонтович (1877—1921)

Номер слайду 26

— видатний майстер хорової мініатюри, автор знаменитого «Щедрика» й інших хорових обробок українських народних пісень, які ввійшли до золотого фонду нашої культури. Обробки й оригінальні твори (кантата «Льодолом»), духовна музика композитора належать до хорової класики.

Номер слайду 27

Хорова обробка Миколи Леонтовича «Щедрик» - це, напевне, найвідоміша і найпопулярніша різдвяна пісня у світі, яка на сьогодні має безліч вокально-хорових та інструментальних інтерпретацій. Пам’ятні монети НБУ, присвячені «Щедрику» 

Номер слайду 28

Послідовники М. Лисенка — М. Леонтович, К. Стеценко і Я. Степовий продовжили його справу.

Номер слайду 29

Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки. Микола Леонтович. «Щедрик».

Номер слайду 30

Гурт «Воплі Відоплясова». «Щедрик».

Номер слайду 31

Кирило Стеценко (1882—1922) композитор, хоровий диригент, священик, педагог, учень і духовний спадкоємець М. Лисенка. В образній сфері його музики (хори «Сон» і «Прометей», кантата «Шевченкові», церковні твори, обробки народних пісень) домінують ліричні й лірико-драматичні мотиви.

Номер слайду 32

Яків Степовий (1883—1921) автор переважно камерної музики — вокальної та фортепіанної. Опосередковане відтворення національного колориту є ознакою творчого почерку композитора-лірика. Солоспів «Степ» композитора став знаменитим і вплинув на походження його псевдоніма.

pptx
Пов’язані теми
Мистецтво, 11 клас, Презентації
Додано
25 листопада 2023
Переглядів
306
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку