Презентація для 1 класу "Казка про речення"

Казка про речення

Синтаксис завжди був суворим чоловiком, але вiн дуже любив своїх дiточок — речення. Вони це знали i виробляли, що хотiли. Треба Синтаксису скласти якесь оповiдання чи листа написати, а дiти кепкують, i не можна розiбрати, яке з них що виражає.

Одного разу Синтаксис розсердився на таку поведiнку дiтей i вирiшив навести лад у своєму домi. Скликав вiн усiх своїх дiточок на раду i сказав суворо:— Давайте, мої любi, раз i назавжди вирiшимо, хто з вас що має робити.— Добре, батьку! — вiдповiли речення.

— Я довго думав i вирiшив, що треба вас роздiлити на декiлька груп. Однi з вас будуть розповiдними, тобто мiститимуть у собi якесь повiдомлення, розповiдь про щось.

Другi будуть питальними, тобто мiститимуть у собi якесь запитання.

А третi будуть мiстити у собi наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо i називатимуться спонукальними реченнями.

Дiтям-реченням сподобалось рiшення їхного батька, i вони радо погодились. З того часу в домi Синтаксису завжди панують мир та спокiй.