Презентація для 10 класу. Громадянська освіта. Тема: "Мартін Лютер Кінг, молодший: Архітектор соціальної справедливості"

Мартін Лютер Кінг, молодший: Архітектор соціальної справедливостіМа́ртін Лю́тер Кінг, мо́лодший (англ. Martin Luther King, Jr.; 15 січня 1929, Атланта, штат Джорджія, США — 4 квітня 1968, Мемфіс, штат Теннессі, США) — американський баптистський пастор, видатний громадський діяч, неперевершений оратор і головний лідер Руху за громадянські права афроамериканців у 1960-х роках. Презентація: Куц Дарини

Формування світогляду та ранні роки. Народження та виховання. Мартін Лютер Кінг, молодший народився в Атланті, Джорджія, у родині впливового баптистського пастора Мартіна Лютера Кінга, старшого. Дитинство Кінга пройшло в умовах жорсткої сегрегації Півдня США, що сформувало його глибоке розуміння соціальної несправедливості та расової нерівності. Він отримав видатну освіту, що заклала інтелектуальний фундамент для його майбутнього активізму. У віці 15 років він вступив до коледжу Морхаус.1948: Ступінь бакалавра мистецтв з соціології, Коледж Морхаус.1951: Ступінь бакалавра богослов'я, Теологічна семінарія Крозера.1955: Ступінь доктора філософії з систематичного богослов'я, Бостонський університет.

Філософія ненасильницького спротиву. Кінг не просто очолював протести, він надав Руху за громадянські права міцну, морально обґрунтовану філософську основу. Його підхід базувався на принципах ненасильства, що є трансформаційним інструментом для соціальної боротьби. Принцип Агімси. Запозичений у Махатми Ганді принцип ненасильства (Агімса) став центральним елементом стратегії. Кінг вірив, що лише ненасильницька боротьба може зламати цикл ненависті та насильства, необхідного для перемоги расизму. Моральна перевага. Ненасильницький спротив демонстрував моральну перевагу афроамериканської спільноти над насильницькою та несправедливою системою сегрегації, завойовуючи симпатії на національному та міжнародному рівнях. Громадянська непокора. Тактика включала бойкоти, сидячі протести та марші. Це був активний, але мирний опір несправедливим законам, спрямований на привернення уваги та наповнення в'язниць для тиску на владу. Мета полягала не лише у скасуванні законів, а й у досягненні "улюбленої спільноти" — суспільства, заснованого на любові, рівності та взаєморозумінні.

Автобусний бойкот у Монтгомері (1955-1956)Ця подія стала поворотним моментом у кар'єрі Кінга та каталізатором усього Руху за громадянські права. Вона продемонструвала силу організованого ненасильницького опору.1 Грудень 1955: Арешт Рози Паркс. Відмова Рози Паркс поступитися місцем білій людині в автобусі Монтгомері (Алабама) спровокувала негайну реакцію афроамериканської спільноти.2 Лідерство Кінга. Мартін Лютер Кінг, молодший, на той час пастор баптистської церкви на Декстер-авеню, був обраний президентом Асоціації вдосконалення Монтгомері (MIA) для організації бойкоту.313-місячний Бойкот. Протягом 381 дня тисячі афроамериканців відмовлялися користуватися міськими автобусами. Спільнота організувала альтернативні транспортні системи.4 Верховний Суд СШАУ листопаді 1956 року Верховний Суд США постановив, що сегрегація в громадському транспорті є неконституційною. Бойкот завершився перемогою.

Ключова роль у Конференції Південного Християнського Лідерства (КПХЛ)Після успіху в Монтгомері, Кінг став співзасновником КПХЛ, організації, присвяченої мобілізації потужності чорних церков для проведення ненасильницьких протестів по всьому Півдню.1 Міжцерковна мережа. КПХЛ використовувала чорні церкви як центри громадянської активності та організації. Церква надавала фінансову підтримку, моральний авторитет і мережу для мобілізації тисяч активістів.2 Освітні кампаніїОрганізація проводила програми громадянської освіти, навчаючи активістів тактиці ненасильства та процедурам реєстрації виборців, що було критично важливим для політичної боротьби.3 Фокус на великих кампаніях. КПХЛ організувала масштабні кампанії, такі як боротьба за десегрегацію в Бірмінгемі (Алабама) та марші в Сельмі (Алабама), які привертали увагу національних ЗМІ та федерального уряду. Кінг, як голова КПХЛ, керував стратегією, яка змусила федеральний уряд втрутитися та прийняти знакові закони.

Кампанія в Бірмінгемі (1963) та "Лист із бірмінгемської в'язниці"Кампанія 1963 року в Бірмінгемі, штат Алабама (який тоді вважався одним із найбільш сегрегованих міст США), стала одним із найризикованіших, але й найуспішніших епізодів Руху.1 Квітень 1963: Початок протестів. КПХЛ розпочала серію маршів та сидячих протестів проти сегрегації в магазинах та громадських місцях.2 Демонстрація. Проти сегрегації на виробництві та у побуті, одним з гасел яких було створення комітетів громадян різних рас. Поліція розганяла демонстрантів (серед яких було багато дітей) за допомогою собак, водометів і кийків.3 Арешт Кінга. Кінг був заарештований, за порушення заборони на демонстрації. У в'язниці він написав свій знаменитий "Лист із бірмінгемської в'язниці" білим релігійним діячам міста, які дорікали йому за "нерозсудливі й несвоєчасні дії".«Насправді час не має ніякого значення, — писав Кінг. — Прогрес людства аж ніяк не котиться на колесах неминучості. Він настає внаслідок безнастанних зусиль людей, що творять Божу волю, без яких час стає союзником сил застою в суспільстві».

«Я маю мрію»: Марш на Вашингтон (1963)У серпні 1963 року відбувся Марш на Вашингтон за робочі місця та свободу — монументальна демонстрація, кульмінацією якої стала легендарна промова Кінга. Промова, що змінила історію. Перед понад 250 000 учасниками біля Меморіалу Лінкольна Кінг виголосив промову «Я маю мрію» (I Have a Dream). Ця промова є шедевром ораторського мистецтва, в якій він артикулював сподівання на майбутнє, де люди будуть оцінюватися не за кольором шкіри, а за змістом свого характеру. Промова миттєво набула статусу визначального моменту Руху, перетворивши боротьбу за громадянські права з регіональної проблеми на всенаціональний моральний імператив.«У мене є мрія, що четверо моїх маленьких дітей одного дня житимуть у нації, де про них судитимуть не за кольором їхньої шкіри, а за змістом їхнього характеру.»Ця подія сприяла прийняттю Конгресомключових законів: Закон про громадянські права (1964)Закон про виборчі права (1965)

Міжнародне визнання та Нобелівська премія миру. У 1964 році, у віці 35 років, Мартін Лютер Кінг, молодший, став наймолодшим лауреатом Нобелівської премії миру. Це визнання підкреслило глобальне значення його роботи та філософії ненасильства. Значення Нобелівської преміїНобелівська премія забезпечила Кінгу міжнародну платформу. Він використав її для того, щоб підняти питання расової рівності та бідності в США до рівня світових проблем.

Останні роки та "Кампанія бідних людей"У другій половині 1960-х років Кінг розширив фокус своєї уваги, включаючи економічну справедливість та критику Війни у В’єтнамі. Він зрозумів, що расова рівність неможлива без економічної рівності. Критика Війни у В'єтнаміУ 1967 році Кінг публічно виступив проти війни, стверджуючи, що вона відволікає ресурси від боротьби з бідністю вдома та є морально несправедливою. Ця позиція викликала суперечки, але підтвердила його принциповість. Кампанія бідних людей. Кінг розпочав «Кампанію бідних людей» (Poor People's Campaign), метою якої було звернути увагу на необхідність економічної справедливості для всіх американців, незалежно від раси. Він планував марш у Вашингтоні, щоб вимагати від уряду гарантованого мінімального доходу. У квітні 1968 року Кінг прибув до Мемфіса, Теннессі, щоб підтримати страйкуючих сміттярів, що стало його останньою місією.

Трагічна загибель і невмируща спадщина4 квітня 1968 року Мартін Лютер Кінг, молодший, був убитий пострілом на балконі готелю «Лоррейн» у Мемфісі. Його смерть спричинила хвилю заворушень по всій країні, але водночас зміцнила рішучість прихильників Руху. Вплив на американське суспільство. Спадщина Кінга полягає у фундаментальних змінах, які він допоміг впровадити: Скасування юридичної сегрегації та расової дискримінації. Підвищення політичної участі афроамериканців через Закон про виборчі права. Встановлення ненасильства як потужного інструментусоціальних змін. Формування національного усвідомлення необхідності соціальної та економічної справедливості. Джеймс Ерл Рей— вбивця лідера  руху за громадянські права афроамериканців у США Мартіна Лютера Кінга. Балкон другого поверху мотелю на якому стояв Кінг, коли у нього потрапила єдина куля, випущена з гвинтівки.