Презентація для 9 класу з всесвітньої історії на тему: "Німеччина та Італія"

Підготував вчитель історії Стеценко Святослав Васильович

-ознайомити учнів з особливостями суспільно-політичного розвитку та процесом об’єднання і створення централізованих держав у Німеччині та Італії; -вчити учнів аналізувати, систематизувати фактичний матеріал, обирати головне, висловлювати власну думку, самостійно працювати з різними історичними джерелами; -виховувати інтерес до вивчення історії народів світу.

Обладнання: паперовий та електронний атлас, підручник «Всесвітня історія 9 клас» Павло Полянський, параграфи 7-8, ноутбук, проектор, дошка.

1. Боротьба між Прусією та Австрією за лідерство в об’єднанні Німеччини. 2. Утворення імперії. Історична постать: Отто фон Бісмарк. 3. Об’єднання Італії. 4. Історичні постаті: Камілло Кавур, Джузеппе Гарібальді.

“Чому об’єднання німецьких земель відбулося “залізом і кров’ю?”

Коротка бесіда: 1)Пригадайте, що являла собою Німеччина на середину ХІХ ст.? 2)Чому, на вашу думку, до середини ХІХ ст. не вдалось об’єднати Німеччину?

Боротьба Прусії та Австрії за лідерство в об’єднанні Німеччини.

У третій чверті ХІХ ст. Німеччина залишалася роздробленою країною і складалася з 37 державних утворень, у більшості монархічних держав. Поразка революції 1848—1849 рр. призвела до посилення політичної реакції — заборони політичних клубів та товариств, посилення цензури та поліцейського свавілля, встановлення суворого нагляду за системою освіти. Проте перетворення, які розпочалися, зупинити вже було неможливо. У німецьких державах збереглися конституції, діяли парламенти. У 60-х рр. ХІХ ст. в німецьких землях завершається промисловий переворот, у сільському господарстві посилюються капіталістичні відносини. Проте ще залишалися деякі старі відносини у вигляді грошових повинностей. Частина селян розорювалася та перетворювалася на найману робочу силу — гросбауерів. Набуло розвитку юнкерське землеволодіння. Усе більше аграрних господарств використовують машини та найману працю. Капіталістичні відносини на селі дістали назву «прусський шлях» розвитку в сільському господарстві. Проте наявність різних держав у складі Німеччини стримувала її економічний розвиток. Хоча Митний союз, який виник у 1834 р., і вирішував різні проблеми, проте багато питань залишалися поза його межами. Відсутність єдиного німецького ринку гальмувала розвиток економіки. У ці часи формується специфікація регіонів, що позначається на різному ступені їхнього розвитку. Крім того, роздробленість заважала розвитку німецьких земель, формуванню нації. Боротьба за гегемонію між Пруссією та Австрією, вплив великих держав на події у Німеччині також не сприяли розвитку німецьких земель. Питання об’єднання німецьких земель все більше поширювалося серед різних соціальних груп населення країни. Це питання так і не було вирішене на Віденському конгресі, і десятки років Німеччина була роз’єднаною країною. Крім того, економічна й політична ситуація вимагали створення єдиної держави. На необхідність об’єднання впливали інші держави, які були загрозою для Німеччини, у першу чергу Франція, Росія та Велика Британія. Суперечностей щодо необхідності об’єднання серед німецьких держав вже не існувало. Потрібно було лише визначитися, яким шляхом рухатися. У 50-х рр. ХІХ ст. сформувалися дві точки зору на бачення того, як воно має відбутися, хто очолюватиме об’єднавчий процес: «малонімецький» шлях передбачав об’єднання навколо Пруссії, «великонімецький» — об’єднання навколо Австрійської імперії. Перші кроки до об’єднання були зроблені ще в 1834 р., коли був створений Митний союз, який об’єднав більшість німецьких держав в економічний союз. Під час революційних подій 1848—1849 рр. відбулася спроба створити єдину державу парламентським шляхом, проте вона була невдалою. У 1849 р. Пруссія запропонувала створити новий союз, на засадах нової Конституції. На її пропозицію погодилося 20 німецьких держав, які об’єдналися в Прусський союз. Проте Австрія не бажала посилення Пруссії і за підтримки Росії, у 1850 р. скликала загальнонімецький (Франкфуртський) парламент, який повернув стару систему влади на німецьких землях. Боротьба між Пруссією та Австрією загострювалася. Посилення руху за об’єднання німецьких земель навколо Пруссії почалося на початку 60-х рр. ХІХ ст., коли королем Пруссії став Вільгельм І. Він почав процеси реформування держави. У 1862 р. міністром-президентом (головою уряду) Пруссії був призначений Отто фон Бісмарк. Отто фон Бісмарк вважав за необхідність об’єднати Німеччину навколо Пруссії «залізом і кров’ю», тобто силовим шляхом. Готуючись до реалізації своїх планів, попри опір парламенту, здійснив військову реформу, яка перетворила прусську армію на одну з наймогутніших у світі. Першим кроком до об’єднання німецьких земель стала війна з Данією. Незважаючи на протиборство, Пруссія разом з Австрією у 1864 р. виступила проти Данії, яка намагалася приєднати німецькі герцогства Шлезвіг і Гольштейн. У результаті нетривалої війни Данія зазнала поразки і під контроль Австрії та Пруссії перейшли дві німецькі держави. Наступним кроком стала австро-прусська війна. У червні 1866 р. Пруссія оголосила війну Австрії та напала на німецькі держави, які її підтримали. Невдовзі була вщент розбита й австрійська армія, і вже в серпні 1866 р. Австрія у Відні підписала мирний договір. За мирним Віденським договором Німецький союз розпускався, а Австрія втрачала гегемонію серед німецьких держав. Пруссія перетворювалася на найбільшу німецьку державу із суцільною територією від Рейну до Німану. Перемога над Австрією надала Пруссії можливості для подальшої реалізації своїх планів. У 1866 р., замість розпущеного Німецького союзу, був створений Північнонімецький союз, до якого увійшли 22 держави. Наступного року була прийнята Конституція Північнонімецького союзу, яка передавала всю виконавчу владу прусському королю Вільгельму І. Парламент нового Союзу складався з верхньої федеральної палати (Бундесрату) і нижньої палати (Рейхстагу). Держави Союзу зберігали певну автономію (власні конституції, система законодавства та судочинства), проте запроваджувалася єдина валюта та вводилося єдине економічне законодавство. Члени Союзу визнавали лідерство Пруссії.

Утворення Німецької імперії.

Робота в групах: “Підготувати інформацію про необхідність об’єднання Німеччини.” Доповідаючі з груп по черзі називають по одній ознаці. Всю інформацію вчитель фіксує на дошці.

роз’єднана країна — 37 самостійних держав; низький рівень економічного розвитку; боротьба між Австрією та Пруссією за гегемонію; відсутність єдиного німецького ринку; капіталістичні відносини на селі — гросбауери; залежне селянство — грошові повинності; промисловий переворот; юнкерське землеволодіння; різний рівень розвитку регіонів; митний союз; спеціалізація регіонів; монархізм; Німецький союз — штучне утворення союзу 37 держав; «прусський шлях» розвитку в сільському господарстві; вплив великих держав на події в Німеччині.

Визначте передумови та причини об’єднання Німеччини.

невирішення питання об’єднання Німеччини на Віденському конгресі; поширення ідей створення національних держав; об’єднуючі ідеї серед населення німецьких держав; необхідність економічного об’єднання; політичне об’єднання; зовнішні загрози (Франція, Росія, Велика Британія).

Опрацюйте біографію Отто фон Бісмарка (ст. 71) і складіть хронологічну таблицю основних етапів його життя.

Організація вищої влади в Німецькій імперії Імператор Розробляє та приймає закони, скликає та розпускає рейхстаг і бундесрат, призначає й звільняє канцлера і всіх вищих державних чиновників, веде міжнародні справи, очолює збройні сили імперії, оголошує війну, укладає мир, підтримує порядок в імперії Рейхстаг (Імперські збори) Бундесрат (Союзні збори) Рейхсканцлер 382 депутати 58 депутатів Імперський уряд

Об’єднання Італії. Коротка, у вигляді тез, розповідь учителя для складання учнями конспекту.

Завдання Визначте, які з перелічених понять належать до історії Німеччини, а які — до історії Австро-Угорщини: 1 — Митний союз, 2 — дуалістична монархія, 3 — Рейхстаг та Бундесрат, 4 — франко-прусська війна, 5 — австро-італійсько-французька війна, 6 — «Жовтий диплом», 7 — Південнонімецький союз, 8 — Вільгельм І, 9 — Франц Йосиф І, 10 — О. фон Бісмарк. Німеччина Австро-Угорщина

рейхстаг кайзер

На основі отриманих знань учні дають відповідь на проблемне питання: “Чому об’єднання німецьких земель відбулося “залізом і кров’ю?”

Опрацювати параграфи 7-8 (підручник Павла Полянського / або відповідні параграфи іншого автора).