Презентація для години спілкування " Формування навичок толерантної комунікації з ветеранами"
ТО ЕРАНТНЕ СТАВ ЕННЯ О ВЕТЕРАНІВ/ВЕТЕРАНОК
Ве еран ( начення)
Ве еран — рофесі н оя , я і с у начен ермін армії. Ве еран — ос і чен оїн, я бра учас у ба а ох б ах.
“ у, час о
нена м сно, с оїм с о ам або іям мо у обра або ос а не ручне
с ано е учасн а і н . А он ас у о у на аноб е а ма с ма не оре не с а ення”, - у е нен ан а с хо о ічн х нау рі А мен о.
Пере е на і ні а ає с і і б о , мін є ну.
«За б обра м ес час с ої ере оч ма». «Побачене немо о абу . Ч мі я ос мін ?»
«Та , на і ні с а но, а е ам се ро умі о. Прос о. Або н ує оро а, або ін ебе».
«Я о а оруч і на і а ні м м …».
Що мо е рі ня ну бо о м ос і ом?
С у іс і не ручніс у с і у анні або, на а , і ена онф і ніс .
Тру но і р ух а енні рі ен .
Тру но і он ен ра іє а
а ам’я о у анням.
Ба ання о ерну ся о і с о о о я.
у е а о не о р а міф ро е, о сі учасн і н — е еран і е еран — « с хо ані», «не рі но а ені», « ПТСР» о о.
Що м маємо роб р ус річі е ераном / е еран о : на у і, у
о і на ом х ч ру і , на робо і — о е о , і ’ї і — і сусі ом?
Я о о ся?
Обі ма а емо і но я у а ч «хо а очі», об ун ну не ручн х момен і ?
Ва о а ам’я а , о очно не ар о роб р с і у анні но , я а має
ра ма чн ос і і н а бо о х і :
Не р му у е о ор ро ра ма чн ос і .
Не ну ачу е і не орі а е чере е, я саме на мо е реа у а а роя я емо ії.
Не о орі , о ора р н о о ся, я на і ні. Не о орі , о час і ує.
Не мо на бе о о у ор а с о і а, обі ма .
Не робі рі х рухі у р су нос і е ерана.
Не і хо е о е ерана а у.
Не с ор е умне сере о е.
О н і на а і х момен і — е а і іс е ін а і ніс , набу о нас і о і н : ам у о ан м ін і ам , ору енням с уху і ору о о.
Пора я оре но о с і у ання
З е еранам і е еран ам о рібно с і у а ся а само, я ін м м , не ар о роб н х «особ х с х іс о »,
я м реба омуні у а я ос особ о. Я і бу -я ої ін ої н ра е а а «я
с ра ?» або «я ен ?», бе фра на а
« р ма ся» і « се бу е обре».
П ання ро і ну ра е с а і, я і і рес с ромо ніс н с ра я ся рі н м с уа іям :
«Я с ра я ся / с ра я ася?» або
«Я бачу, я обі бу о не рос о, а е мені р ємно, о ара у , оруч і мно »…
Вар о бу обере н м ес у я ії. Ве еран / е еран на рі ні інс н і ну ру , ому о на мо е бу о броєна. Не ар о рі о і бе о ере ення наб а ся, а о не роб о о і с н .
С і о а а особ с і ор он . Кр , с ес , нес о і ані у — р с і у анні ба ано ро н х о ере . Реа ії на на і ії мо у бу рі ні, ому о у е рі н ос і .
Заміс о о об о ор : «В ерої, сонеч , расені, У раїн » (хоч е і ра а), ра е с а а ро с ої очу я:
«Я ам у е ячн »,
«Мені с о і но і о о, о є ЗСУ».
Самі е еран / е еран ра ну бі е особ с о о рос ору, о на ’я у а с і у ання —
е не р ня но. У а у, я о на ра не
омуні а ії, ра е
бу а н м с ухачем / с ухач о :
не ереб а е, о ін / она не с о ум у; ун а е о іночн х су ен ч обра ; я о на не хоче ос ро о і а — не сні .
Хочу о я у а .
Я роб е ра но
Ва о о я у а а , об е
не с а о р ером. А е р ер усіх рі ні, ому е с а не а ання.
І о сім не на омо но ра е ор с о у а не ерба ні с на . Це мо е
бу осмі а або і а н
о .
Я о е нені, о ере ам на, я а бра а учас у бо о х іях, мо на с а а :
« я у а с у бу».
Не реба а у а ро е, о на роб а, е бу а, о
бач а на і ні. Ін о она не мо е або не хоче ро о і а .
Ін а с ра а, о на сама ра не о і ся ам .
То і — с ухаємо, не
ереб аємо а с а мо
у очн а ні а ання. У
ін і ро мо ар о о омо осере с на о і.
Ін о і ні хочу р ос е ерана / е еран у ч мос на а а . Не сі ро умі , о а і бу ає ся не чере а іс , а і ба ання с о с о ячніс . І я о е еран / е еран а і мо я ся, о не ому о ін / она — черс а а не ячна на. Це мо е бу особ іс хара еру, чере я у а о р ма о я у.
Існу ра ере а ання е еранам і е еран ам а со . Та м ч ном на час і е я у ін а і . Їм нія о о о ор особ с о, ому он ере а у ячніс е с ом. І е е у е обре с р має ся. 
Ве еран / е еран і рі ня ся с н м бра ерс м / сес р нс м ухом, мі но
і ен фі а іє і с оє с і но о , о іро о х, х о ро о чере і ну.
Саме ому мо е «рі н – рі ному» нає ся на ра о у аннях на ання і р м е еранам і е еран ам.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку