Презентація для уроку основ християнської етики в 9 класі на тему: "Сакральне мистецтво"

“Йоан Пінзель як видатний представник барокової скульптури”Підготувала вчитель основхристиянської етики Сокальської ЗШ І – ІІІ ст. №5 Практика Світлана Василівна. Сакральне мистецтво. Урок основ християнської етики в 9 класі

Особливості стилю бароко. Бароко – стиль в європейському мистецтві та архітектурі, що зародився в Італії у XVI ст. і тривав до кінця XVIII століття.

Світлі й урівноважено – спокійні образи мистецтва епохи Відродження змінюються похмурими, темними, неспокійними. У мистецтво входить бурхлива рухливість, трагедійність. Урочистість, перебільшення у всьому, вражаючі ефекти, динамічністькомпозиції й декоративна пишність – такий зовнішній бік стилю, що народжується не в одній тільки Італії, але й в інших країнах, що були в культурній залежності від Рима протягом цієї епохи, наприклад в Австрії. Противники цього стилю називали його словом бароко, тобто дивний, нестримний, химерний

Її герой – здебільшого яскрава особистість з розвиненим вольовим і ще більш розвиненим раціональним началом, художньо дуже часто благородний у своїх вчинках. У бароковому мистецтві відчувається болісне переживання особистої самотності, покинутої людини напризволяще в поєднанні з постійним пошуком “втраченого раю”. У цих пошуках митці бароко постійно коливаються між аскетизмом і гедонізмом, небом і землею, Богом і дияволом. Культура бароко далека від сентиментальної сльозливості або пасивної споглядальності. Завдяки сукупності різноманітних художніх прийомів мистецтво бароко справляло дуже сильне враження на глядачів, приголомшуючи їх своєю величчю і грандіозністю.

Завдяки сукупності різноманітних художніх прийомів мистецтво бароко справляло дуже сильне враження на глядачів, приголомшуючи їх своєю величчю і грандіозністю.

Йоан Георгій Пінзель ( Іоан Георг Пінзель, Іван Пінзель ) – галицький скульптор середини XVIII століття, представник бароко, зачинатель Львівської школи скульпторів. Основні матеріали у творчості скульптора – дерево та камінь.

Існує дуже мало біографічних відомостей про майстра. Експерти з упевненістю стверджують, що скульптор був обізнаний із творчістю Мікеланджело та інших відомих творців. Свої творіння автор підписував просто: «Майстер Пінзель», тому існують певні суперечності щодо точності імені. Новий рух у дослідження творчості Пінзеля принесли важливі знахідки першоджерел до його біографії. Йдеться про збережені окремі церковні книги Бучача (книга шлюбів та книга хрещень).

Те, що Пінзель зупинився спочатку не у Львові, а у скромнішому Бучачі, могло бути пов'язано з тим, що у цьому містечку мав свою головну оселю Микола Потоцький. Зацікавлений у мистецтві, ексцентричний канівський староста потребував для втілення своїх задумів ремісників і митців. Його будівничі проекти знаходилися під керівництвом архітектора Бернарда Імеретина, з яким Пінзель приятелював.

Нині скульптора найчастіше називають «українським Мікеланджело», бо за силою мистецького вираження він не поступається великому італійцю. Хоча паралель, яку проводять між цими геніями, можна вважати безпідставною. Воно й не дивно: різний час, різні стилі… Коли говорять про роботи автора, йдеться, в першу чергу, про кам'яні статуї на соборі св. Юра у Львові, міській ратуші в Бучачі, а також про алтарні фігури в парафіальних костелах Городенки і Годовиці в Івано-Франківській області.

Пінзель згадується вперше у 1906 році як автор кам'яних скульптур на фасаді греко-католицького собору св. Юра у Львові (1759 – 1761рр.), що довгий час не викликало належної уваги. Його прикрашають статуї святих Атанасія і Лева, святого Георгія, що перемагає змія. В різний час собор належав різним конфесіям. В 1990 році собор повернули українській греко-католицькій церкві. Сьогодні це одна з найважливіших святинь Львова.

Статуї святих Атанасія і Лева

Авторство Пінзеля щодо скульптури святого Георгія, що перемагає змія, є безсумнівним, а незвична для ескізної роботи позолота могла бути нанесена пізніше, щоб надати їй характеру самостійного твору. Існують значні розходження між «моделлю» та її кам'яним виконанням. Зміни у зображенні гриви та хвоста коня, а також плаща вершника можна було б ще пояснити намаганням сильнішого акцентування контуру з розрахунку на ефектний вид монументальної групи вгорі на фасаді.

Львівський музей барокової скульптури Йогана Пінзеля В музеї експонуються роботи автора: “Ангел”, “Розп’яття”, “Жертвоприношення Авраама”, “Самсон, що роздирає пащу лева”.

Львівська галерея мистецтв у палаці Потоцьких. Музей сакрального мистецтва. Вівтарна фігура, фрагмент. Справжнім мистецьким відкриттям стала скульптура Святого Іоакима. Скульптура привернула увагу реставраторів тим, що під записами було виявлено авторський шар ґрунту з позолотою.

Образи фігур взяті з біблійної та античної міфології. Скульптури відзначаються експресією пластичної мови та динамізмом композиції. Роботи тесані з монолитного каменя-вапняку, подекуди є вставки. Частина їх загинула при пожежі 1865 року. Збереглися 9 статуй: композиції ( висота 195 см) « Геракл роздирає пащу Немейському левові», «Геракл убиває Лернейску гідру», монументальні статуї бога морів Посейдона та юнака Давида – переможця велетня Голіафа й інші. Міська рада у м. Бучач

Три дерев’яні ангели прикрашали колись Городенківський костел Непорочного Зачаття Діви Марії( 1743 – 1760 рр.) На той час це була найкраща барокова скульптура в Україні. Перед костелом була встановлена коринфська колона, прикрашена статуєю Діви Марії. Цікаво, що замість традиційних католицьких хрестів на костелі були встановлені родові герби Потоцьких – п’ятираменний хрест «Пілава» (такі ж хрести і на Успенських костелах Городенки і Бучача. Статуя Пречистої Діви Марії

Роботи Пінзеля в Городенці відзначаються надзвичайною експресивністю і пафосом та незрівнянно високою майстерністю виконання, як й інші творіння цього майстра. Творчість Пінзеля і його послідовників є явищем феноменальним, яке не має аналогів у європейському мистецтві. Скульптура “Добрий пастир”

У Баварському національному музеї з осені 1999 року перебувають сім боцетті. Серед них і пластичний ескіз втраченої фігури святого Йосипа. Голова Йосипа поривчасто відкинута до лівого плеча, він дивиться вгору. Напрямок його погляду підкреслює вказівний жест лівої руки, у правій руці первісно міг бути передбачений його атрибут - стебло лілії. Декоративно зображена тканина одягу виразно відокремлюється від тіла і огортає його. При всій його ескізності демонструє боццетто чітко розроблену композицію, бездоганне уявлення форми і віртуозну різб'ярську техніку.

Одну з робіт Пінзель присвятив пустельнику III століття Онуфрію. За легендою, Онуфрій прожив сам 60 років. Годували його ангели та єдине в пустелі дерево, що давало щомісяця плоди з однієї із дванадцяти гілок. Та певного дня Онуфрія в пустелі знайшов монах Пафнутій. Побачивши його, Онуфрій назвав ім’я чоловіка, розповів історію свого життя і сказав, що на ранок помре. Так і сталося. І враз дерево впало. А мешканці пустелі леви прийшли до тіла Онуфрія і вирили для нього могилу. Пінзель зобразив святого у стані екстазу — зі здійнятими руками, з розметаними волоссям та бородою до колін. Поруч — зламане дерево, біля ніг — лев. Можливо, це передсмертна сцена? У всякому разі, святий Онуфрій став останньою роботою майстра.

Нині у фондах тернопільського музею зберігаються чотири скульптури – алегорії з бучацької Покровської церкви — Надія, Мужність, святий Товій та невизначена. На плечі у алегорії Мужності є рельєфне зображення якогось обличчя. Припускають, що Пінзель так зобразив автопортрет.

Нещодавно 27 скульптур «українського Мікеланджело», з успіхом вперше експоновані у французькому Луврі, відкрили світові Україну. Здійнилася мрія мистецтвознавця Бориса Возницького, який після 300-літнього забуття відкрив Україні та світові видатного майстра XVIII століття. Відвідувачі найстаршого музею Європи  були вражені його своєрідним стилем, точною технікою, надзвичайною експресивністю скульптур.  Пінзель – геніальний майстер монументальної релігійної скульптури, наголошував за життя Борис Возницький, який не дожив до омріяної події – відкриття виставки у самому Парижі.   Музеї Львова, Тернополя та Івано-Франківська надали скульптури для виставки у Франції.

«Пінзель - напевно останній справді великий митець європейського бароко» Ян К. Островський « Жертвоприношення Авраама»