Презентація "До 150-річчя Агатангела Кримського"

Про матеріал
15 січня виповнюється 150 років від дня народження Агатангела Кримського, українського сходознавця, історика, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, одного із фундаторів Академії наук України, жертви сталінського терору
Зміст слайдів
Номер слайду 1

До 150 річчя від дня народженння

Номер слайду 2

15 січня виповнюється 150 років від дня народження Агатангела Кримського, українського сходознавця, історика, мовознавця, літературознавця, фольклориста, етнографа, письменника, перекладача, одного із фундаторів Академії наук України, жертви сталінського терору. Він не мав ані краплі української крові, а був замордований за українську мову. Його ім’я ЮНЕСКО внесло до переліку видатних діячів світу.

Номер слайду 3

Батько – Юхим Степанович Кримськийпрацював учителем географії та історії. Історія української культури знає його як літератора, видавця, педагога і бібліографа. Освіту він здобув самостійно, у Володимирі-Волинському та Звенигородці Юхим Кримський був дрібним чиновником і вчителем. Він є автором підручника з російської словесності і науково-популярних видань для народної самоосвіти. Автор нарису "Містечко Звенигородка".

Номер слайду 4

Мати – Агата Кримськапоходила з відомого польсько-литовського роду.

Номер слайду 5

Через декілька місяців сім’я після народження Агатангела переїздить із Волині до Звенигородки і ця зміна була знаковою. У цей період батько Агатангела за видання підручника з географії отримав солідний гонорар, за який побудував будинок у місті Звенигородці. Тут і пройшли дитячі роки майбутнього вченого. В одному з листів до Б. Грінченка (7. VII. 1892 р.) А. Кримський із захопленням говорить про співучість Звенигородщини, яку так натхненно описував І. Нечуй-Ле вицький: «Звенигородський повіт — пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина! Пишна Шевченкова пісня вилинула з розкішного краю, убралась в чудові старі садки […]. З таких пишних садків вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній, і його пісня така ж поетична, як ті садки весняної доби».

Номер слайду 6

Агатангел не раз підкреслював своє цілковито неукраїнське походження, а проте казав: "Я родивсь і виріс на Вкраїні та й українізувався", став українофілом. Любов до української мови йому прищепили Павло Житецький та Михайло Драгоманов ще у колегії Павла Ґалаґана, де Кримський навчався підлітком.

Номер слайду 7

Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, А. Кримський зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику. Рід його походив із тюрксько-татарського племені, один із предків був муллою, але після якогось гострого конфлікту 1696 року він змушений був тікати з Бахчисараю від помсти хана, перебратися в Литву й охреститися. Зважаючи на те, що він був вихідцем із Криму, його стали називати Кримським..

Номер слайду 8

Саме цей мальовничий край, що дзвенів піснями, особливо надихнув вченого на велику народознавчу працю, його «Звенигородщина…» — один із найяскравіших діамантів у вінку слави української філології

Номер слайду 9

Будинок родини Кримських у Звенигородці

Номер слайду 10

З самого дитинства Кримський дуже багато читав. Захоплення літературою було настільки сильним, що в Звенигородці батько забирав у сина книги, щоб дитина не псувала собі зір. Як виявилося потім, прагнення батька бажаних результатів не принесло. Під час проживання в Острозі майбутній вчений жив у тітки, яка працювала завідуючою в публічній бібліотеці, що відкривало хлопчикові ще ширші можливості для читання. Ще до навчання в гімназії Кримський вивчив французьку мову, пізніше список вивчених іноземних мов поповнився англійською, німецькою, іншими європейськими мовами з числа древніх і нових. У період навчання в колегії Кримський починає робити переклади з західноєвропейських мов на українську для публікації творів у рукописній шкільній періодиці.

Номер слайду 11

«Я жив під доглядом моєї старенької тітки, а це була мені йруку, тітка завідувала чималою публічною бібліотекою, в котрій міг безборонно сидіти зранку до вечора. Перед тим, ще в Звенигородці, я міг читати тільки крадькома, бо батько,рятуючи мої очі, попросту одбирав у мене кожну книжку, яку я ладнався читати. В Острові я, після такого постування, кинувся на книжки з жадобою. Читав я геть все без розбору, тільки ж навіть оте несистематичне читання не могло лишитися без цілісного впливу на мене. Зате очі мої псувалися з кожною дниною більше»  Агатангел Кримський

Номер слайду 12

В колегії Кримський заприятелював із Павлом Житецьким і Михайлом Драгомановим, Лесею Українкою. Вони пробудили в свідомості майбутнього вченого любов до української мови, літератури, історії. Дякуючи їм Агатангел Кримський (псевдонім А. Хванько), не маючи й краплини української крові, присвятив своє життя українській науці та культурі. Після закінчення колегії Павла Галагана у 1889 році, Кримський вступає до Лазаревського інституту східних мов у Москві. Після закінчення цього інституту у 1892 році здібного юнака залишили на кафедрі арабської філології для підготовки професури.

Номер слайду 13

Для майбутнього вченого основними дисциплінами були арабська філологія, іслам та арабська література, перська і турецька мови та література. Повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету Кримський пройшов впродовж 1892-1896 років під керівництвом мовознавця В. Міллера, славіста Р. Брандта, знавця індоєвропейських мов П. Фортунатова. 1896 року молодий вчений склав магістерські іспити з арабістики у Петербурзькому університеті та зі слов’янської філології у Московському університеті. Крім того він слухав у Московському університеті лекції із всесвітньої історії у професора В. Гер’є.

Номер слайду 14

У тридцять років професор Кримський став широко знаним ученим, за яким буквально полювали провідні наукові центри не тільки Російської імперії. Поліглот, який з дивовижною легкістю оволодів понад шістдесятьма мовами. Вчений-енциклопедист Агатангел Кримський виступав, як історик, письменник і літературознавець, театрознавець, мовознавець, фольклорист і етнограф. Слід відмітити, що все підготовлене ним відзначалося капітальністю, науковою глибиною, сумлінністю. Кримський глибоко вникав у творення науки вільної України. Це він разом з В.І. Вернадським та М. П. Василенком у 1918 році стали організаторами Української академії наук. Вчений протягом перших десяти років був незмінним секретарем УАН.  Це наш земляк вимушено очолював Академію під час частої зміни її керівників. Він успішно виконував функції директора інституту української наукової мови ВУАН (з 1921 року керував історико-філологічним відділом Академії, головував у комісіях зі створення словника живої української мови, з історії української мови, діалектичній комісії, працював професором Київського університету, керував кабінетом ірано-арабської філології. 

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Агатангел Юхимович в київський період наукової діяльності більше відводив часу тюркології. Він видав кілька праць з історії Туреччини та її літератури. У 1927 році він випустив книжку «Історія Туреччини та її письменства», де дослідив творчість письменників і поетів з біографічними відомостями про авторів. У 1929 році Кримський видав «Історію Туреччини», починаючи від сельджуків у Малій Азії і закінчуючи Сулейманом Пишним. Слід відмітити, що вчений А. Ю. Кримський ділив свій час між Києвом і Звенигородкою. Відпустки свої він проводив здебільшого у Звенигородці, де мешкали його сестра і брат, була садиба. Вчений працював по 18 годин на добу. Важко йому було працювати в період громадянської війни і після неї. Та всі ці труднощі Кримський переборював. Найтяжчими для нього були трагічні 1928-1929 роки, а ще жахливішими були тридцяті, коли розпочалася ліквідація українознавства, як науки і як бази національної культури. У нестерпних умовах наш земляк вимушений був залишити головування історико-філологічним відділом академії. Пізніше були ліквідовані всі сходознавчі установи, які плекав Кримський, і його гордість – історико-філологічний відділ.

Номер слайду 17

З 1929 року його почали переслідувати і позбавляти посад. Кримський є автором поетичної збірки «Пальмові гілля» (у 3 кн. 1901, 1908, 1922), збірки оповідань «Повістки й ескізи з українського життя» (1890-1894), «Бейрутські оповідання» (1906), повісті «Андрій Лаговський» (1905), (повністю опублікована 1927 року). Агатангел Юхимович переклав низку творів з арабської, перської, турецької та інших мов на українську. Його художні переклади Антари, Омара, Хайями, Сааді, Хафіза, Міхрі-Хітум, Фірдоусі та багатьох інших, а також багатьох західноєвропейських поетів. Кримський переклав ряд творів Т. Г. Шевченка турецькою мовою та присвятив кілька статей творчій спадщині Великого Кобзаря.

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Унікальною дослідницькою книгою А. Кримського є «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектичного. З географічною мапою та малюнками». За життя вченого книжка так і не зустріла свого читача. Його сучасники дослідили і довели, що було два примірники її видання. Один з них був із авторськими правками академіка і висновком «Виправити – друкувати» й підписом зберігається у Звенигородському районному краєзнавчому музеї. Матеріали для цієї книжки вчений збирав понад 40 років. Вони узагальнюють етнографічні, лінгвістичні дослідження, опис селянського життя, побут географічного центру України, яким є Звенигородщина. Ця підготовлена до друку в 1930 році праця геніального вченого не була надрукована. Проте вона була збережена палким патріотом, звенигородським краєзнавцем Станіславом Лячинським, дійшла до нашого часу і знайшла свого читача.

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Ця книга стала даниною шани звенигородчанина Кримського своїм землякам. Автор вважав Звенигородщину своєю малою батьківщиною. Тут пройшли дитячі роки майбутнього академіка. Більшість сіл цього району були відомі вченому, як він пише «якнайдокладніше іще з моїх дитячих літ», тому йому етнографічний, діалектичний матеріал цієї землі є рідним і близьким. Детально показує автор «баб’ячий календар», повір’я і звичаї, багату кутю і Різдво, колядування і колядки, щедрівки, голодну кутю, багату кутю та Ордань, Стрітення, Великодний тиждень, свято Колодія, зелені свята, «лоскотавчині проводи». А. Кримський, досліджуючи Звенигородщину, робить висновок, що це особливий регіон, який є носієм унікальної етнографічної та лінгвістичної джерельної бази, але мало досліджений.

Номер слайду 22

З підірваним здоров’ям, напівсліпий А. Кримський продовжував невтомно працювати аж до початку 1930-х років. Після процесу у справі «Спілки визволення України» він був усунутий з усіх академічних посад та науково-викладацької роботи. Вважають, що Кримський не був арештований через те, що його помічник Левченко (був у Кримського читцем і секретарем) не дав даних про свого керівника. Саме тоді всесвітньо відомий вчений потрапляє в розряд переслідуваних і брутально принижених. Він не піблікується, але продовжує працювати.

Номер слайду 23

5 січня 1941 року громадськість України і вчені-сходознавці Радянського Союзу урочисто відзначали 70-річчя від дня народження і 50-річчя науково-педагогічної діяльності академіка А. Ю. Кримського. На початку червня 1941 року Агатангел Юхимович повернувся із Львова з сесії Академії наук. Зі своїм прийомним сином Василем він поїхав до Ялти, де його застала війна. Вчений поспішив із Криму до Звенигородки, щоб там перебути літо. Його турбувала доля численних рукописів, залишених у Києві. У червні 1941 року почалася поспішна евакуація цінностей та установ. На початку липня – було евакуйовано Академію наук до Уфи. За кілька днів до Звенигородки приїхало авто з енкеведистами і забрали Агатангела Кримського. 20 липня 1941 року його заарештували. Постановою НКВС від 20 липня 1941 року його було названо «ідеологом українських націоналістів, який протягом ряду років очолював націоналістичне підпілля». Академік зі світовим ім’ям помер у тюремній лікарні 25 січня 1942 року у м. Кустанаї. В 1957 році науковця було реабілітовано.

Номер слайду 24

Наукова спадщина Агатангела Кримського вражає : вчений написав 1275 праць, надруковано з них понад 500. Агатангел Кримський писав про іслам, історію арабів, тюрків, літературу східних народів. Агатангел Кримський був власником наукової бібліотеки, яка нині зберігається як « Фонд А. Ю. Кримського» в Національній бібліотеці ім. Вернадського. Ім’я українського академіка Агатангела Кримського у 1970 році було внесено у затверджений ХVІ сесією Генеральної Асамблеї Юнеско перелік видатних діячів світу. В Києві на його честь було названо вулицю, на будинку Колегії Павла Галагана встановлено меморіальну дошку. Ім’я Кримського носить Інститут східнознавства НАН України. Ім’я славного земляка носить одна з центральних вулиць Звенигородки. У 1968 році встановлено меморіальну дошку на будинку, де жив і працював у Звенигородці славетний вчений. В  Україні   щорічно   проводяться   літературні   наукові  читання   імені А. Кримського, а також встановлено премію ім. А. Кримського НАН України. Агатангел Кримський був найкращим кримським подарунком Україні.

Номер слайду 25

Номер слайду 26

Дякуємо за увагу

pptx
Додано
20 січня 2021
Переглядів
537
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку