ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО ДНЯ ВИШИВАНКИ

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ Підготувала: вчитель початкових класів Смирновської філії Олексіївського НВК “ЗОШ І- ІІІ ст.- ДНЗ” Сніжко Світлана Володимирівна 2020 р.

ІСТОРІЯ СВЯТА Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в рік наші предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками. Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори. В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету в 2006 році, яку надихав національний костюм, а всенародну любов і масштаб святкування отримало з 2010 року. Вважається, що запровадив моду на вишиванку в Європі відомий український поет і прозаїк Іван Франко. Саме він поєднав костюм і вишиту сорочку.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист від злого ока і слова. 

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО вишиванку від Тетяни Зінченко 1. Скіфи – прародителі вишивки Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

2. Найсильніший оберіг Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір'ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

. 3. Перша школа вишивки Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

4. Вишиванка кожного регіону - унікальна Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїттся може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області. Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

Нині вишиванка переживає піднесення і  відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку.  Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно.

А я іду по світу в вишиванці  Надія Григорівна Красоткіна Встає над світом щире сонце вранці І землю гріє променем ясним. А я іду по світу в вишиванці. Я — українець! І горджуся цим. В нас обереги вишивають здавна. Така традиція в народі прижилась. Вона прадавня, вічна й дуже славна. В культурі й до сьогодні збереглась. Ані вікам, ні моді не здолати... Вона в людському серці і в душі.

Одягнімо, друже, вишиванки — Наш чарівний український стрій. Не для когось, не для забаганки, А для себе, вірний друже мій.

Веселкою сплелися кольори На рушничку твоєму, наче доля. На нім — тобою прожиті роки, Усі достоту, з радощами й болем. Усе на нім: вечірняя зоря, І росами умите раннє сонце, На нім і сльози, й посмішка твоя, Хатинка рідна і твоє віконце. На цьому рушничку — твої безсонні ночі. Цей вишитий рушник для мене — наче жаль. Л.Левицька.  

Дякую за увагу При створенні презентації були використані матеріали з інтернету