Виховна година "Чорнобиль - рана України"

Про матеріал

Ця виховна година допоможе розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України; виховувати почуття сприймання чужого болю, як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави. .

Перегляд файлу

Чорнобиль – рана України

 

Мета:

1)розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України;

2)виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України;

3)виховувати почуття сприймання чужого болю, як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави.

 

Хід заходу

Вчитель. Наш захід присвячений трагічним подіям, які сталися в Чорнобилі в 1986 році.

 

Вправа «Очікування»

  • Що ви очікуєте від цього заходу?

Учні оголошують свої очікування, починаючи фразою: «Я очікую…»

 

Метод «Інформаційна пилка»

Розпочати нашу роботу пропоную з методу «Інформаційна пилка». Для цього я пропоную вам об’єднатися в групи за допомогою геометричних фігур (трикутника, квадрата, круга). В кожній групі 3 учні, і на парті 3 картки з номерами і завданнями. Оберіть собі картку і прочитайте своє завдання.

1 група – опрацювання матеріалу про Чорнобиль до аварії на АЕС.

2 група – опрацювання матеріалу про Чорнобильську аварію.

3 група – опрацювання матеріалу про наслідки аварії на ЧАЕС.

За 1 хвилину ви повинні прочитати написане на картці. Працюємо.

Тепер кожен із членів групи протягом однієї хвилини ознайомить решту учнів з тим, про що він довідався.

Ми закінчили працювати в групах, підведемо підсумок нашої роботи.

 

Презентація відповідей учнів.

 

Слово вчителя

34  роки минуло з дня трагедії на Чорнобильській АЕС, але постійний вплив малих доз радіації продовжує негативно впливати на природу в 30-ти кілометровій зоні навколо атомної електростанції – стало менше птахів та комах (чим вище рівень радіації, тим менше комах).

Але аварія в Чорнобилі – трагедія не тільки екологічна, вона показала неспроможність тодішнього уряду захистити свій народ, взяти на себе відповідальність за все, що сталося.

Колись звичайна географічна назва Чорнобиль набула багатогранного трагічного звучання..

Чорнобильська аварія стала для нас уроком, який обійшовся дорогою ціною. Не потрібно повторювати помилок. Давайте берегти довкілля. Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

 

Вправа «Сенкан»

А зараз підіб’ємо підсумки. Складемо два сенкани. У першому відобразимо Чорнобиль до аварії, а в другому – після катастрофи.

Чорнобиль                                                           Чорнобиль

Квітучий, зелений, перспективний                   Безлюдний, чорний, відчужений

Росте, квітне, процвітає                                      Вмирає, страждає, горить.

Чорнобиль – гарне місце.                                   Чорнобиль – рана України.

Щасливе життя                                                    Біль, пам'ять, трагедія

 

- Що лежить в основі цих сенканів? (контраст)

- Для чого ми використали цей прийом?

 

Вправа «Мікрофон»

Дайте відповідь на два питання:

- Чи справдилися ваші очікування від нашої зустрічі?

- Продовжте речення: «Сьогодні я дізнався (відчув, прожив, пережив) ..»

 

Вправа «Побажання»

Слово вчителя

Хотілося б, щоб наша зустріч залишила не тільки біль і страждання від почутого, але й приємні хвилини від спілкування один з одним.

Тому я пропоную вправу «Побажання» (діти стають у коло, повертаються один до одного і висловлюють свої побажання).

 

Додатки до сценарію:

•Додаток

Робочий матеріал для роботи учнів в групах

 

Картка №1

 

Для першого учня:

 

Чорнобиль – місто, яке розташоване на Київському Поліссі в Іванівському районі Київської області. Його назва походить від назви різновидності гіркого полину – чорно билки. Це місто, що потопає в зелені вишень та яблунь. Улітку тут любили відпочивати багато киян, москвичів. Приїздили сюди надовго, нерідко на ціле літо, з сім’ями та дітьми, готували на зиму соління і варення, збирали гриби, яких удосталь було у місцевих лісах, загорали на чистих піщаних берегах Київського моря.

 

Для другого учня:

У 70-80 роках 20 століття в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, цех мистецьких виробів, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства.

 

Для третього  учня:

 

Тоді ж на березі ріки Прип’ять поблизу міста була збудована Чорнобильська АЕС – перша атомна електростанція в Україні. До весни 1986 року на Чорнобильської АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складається з ядерного реактора і двох парових турбін.

 

Запитання:

1.Звідки походить назва міста Чорнобиля?

2.Чим славилось це місто?

3.Які галузі виробництва були розвинені в Чорнобилі?

4.Де була побудована перша атомна електростанція в Україні?

 

Картка №2

 

Для першого учня:

 

26 квітня 1986 року… Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історії нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилин и, коли всі спали, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з - під контролю.

 

Для другого учня:

 

Першими до реактора через декілька секунд по тривозі прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Кібенка. Вони ринули у полум’я рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку. Вогонь усе лютував, не вчухав. Навкруги разом із вогнем був задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в’їдався у шкіру. Люди слабшали від нестерпної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу.

Шестеро із двох караулів невдовзі померли. Запам’ятайте їхні імена. На все життя запам’ятайте: Герой Радянського Союзу Володимир Правик, Герой Радянського Союзу  лейтенант Віктор Кибенюк, сержант Микола Вашук,  старший сержант Василь Ігнатенко, старший сержант Микола Титенюк, сержант Володимир Тищура.

 

Для третього учня:

 

Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши  першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово. За першу добу після аварії лікарі зробили близько тисячі аналізів і оглядів хворих, тяжкохворих відвозили в спеціальні клініки.

Одним із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружні трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку «Київ – Прип’ять» замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.

Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.

 

Запитання:

1.Коли відбулася страшна трагедія на ЧАЕС?

2.Хто найперший прибув на місце аварії?

3.Яку роботу виконували медики під час аварії?

4.Які інші категорії людей прибули і працювали на місці аварії?

 

Картка №3

 

Для першого учня:

Чорнобиль забарвлений у невидимі тони  підвищеної радіоактивності. Це було місто без жителів, без дзвінких голосів дітлахів, без звичайного неквапливого життя. Наглухо позачинені віконниці, замкненні й опечатані всі будинки, магазини. У місті не лишилося сільських тварин, вранці не мукали корови, лише бігали здичавілі собаки, кудкудакали кури, пташки безтурботно щебетали в листі дерев. Пташки не знали, що запилюжене листя стало в ті дні джерелом підвищеної радіації. На підступах до Чорнобиля працювали чисельні пости дозиметричного контролю.

 

Для другого учня:

 

Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини уражені невідомою чорною хворобою – радіацією. (Слово «радіація» походить від іноземного слова «радіус», що означає «промінь», тобто те, що рухається в просторі, як промінь світла).

Внаслідок аварії реактор ЧАЕС біля двох тижнів безперервно викидав в атмосферу радіоактивні матеріали. За цей час у повітря потрапила велика кількість різних радіоактивних речовин. Основна кількість їх випала у вигляді опадів на території Білорусі, Росії, України.

 

Для третього учня:

В Україні постраждало 3,7 млн. людей, серед них 1,5 млн. дітей 22тис. дітей пережили серйозну психічну травму. Тривалий час вони живуть в умовах тотальної заборони, їм не дозволяють ходити до лісу, на річку, в поле, збирати ягоди, гриби – тобто те, що вносить радість у наше життя, робить його цікавим і захоплюючим.

 

Запитання:

1.Яким було місто після аварії?

2.На що вплинув атомний вибух?

3.Що трапилось внаслідок аварії на ЧАЕС?

4.Скільки людей і дітей постраждало під час аварії на ЧАЕС?

 

docx
Додано
22 травня 2020
Переглядів
944
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку