Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від інших людей... Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний
Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків. Мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу. Олександр Олесь
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці, – Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,Коли ми перестали гордитись, що ми – українці.І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,І що ми на Вкраїні таки український народ,А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.І що хміль наш – у піснях, а не в барилах вина,І що щедрість – у серці, а не в магазинних вітринах,І що є у нас мова, і що українська вона,Без якої наш край – територія, а не Вкраїна. Ліна Костенко
1. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова було прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання «Енеїди», автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.