Верба над ставком. В. Сухомлинський
Оксанка гуляла біля ставка.
Знайшла вербовий прутик та й увіткнула в сиру землю. А сама пішла додому.
Потім Оксанчині батьки переїхали до міста. Там Оксанка й училася в школі.
Минуло 10 років.
Навідалась Оксанка до рідного села. Була вона вже дівчиною, високою, з чорною косою.
Ось прийшла якось до ставка. Побачила високу гіллясту Вербу, що схилилася над водою.
Здивувалася Оксана й питає:— Вербо, де ти взялася?А Верба й каже:— Ти мене посадила маленьким прутиком.
— Яка ж ти велика стала,— тішиться Оксана. — Я тебе й не впізнала.— А я тебе впізнала,— тихо мовила Верба.
NSM
Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності.
«На Урок». Освітній інтернет-проект