Україно моя, мені в світі нічого не треба,Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. Андрій Малишко
Номер слайду 3
Малишко – поет-співець не тому, що й вірші писав, і прочуло співав, а тому, що його поетичне слово співуче… Юрій Смолич
Номер слайду 4
«Ніч яка місячна» – Михайло Старицький«Ой у лузі червона калина» – Степан Чернецький «Лента за лентою» – Микола Сорокаліта. Літературні пісні, що стали народними
Номер слайду 5
Галерея
Номер слайду 6
Тема уроку: Андрій Малишко. Життєпис та пісенна творчість
Номер слайду 7
Переді мною був молодик, трохи, може, приземкуватий, але широкий, кремезний в плечах і грудях…Малишко співав, акомпонуючи собі на баяні. Його вузькі очі то мрійливо мружилися, то раптом широко розпанахувалися, війнувши густими віями…Юрій Смолич
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері»(1959). Написана пісня у 1959 році до кінофільму «Літа молоді». Композитор Петро Майборода написав музику до вірша поета. Історія створення «Пісні про рушник»
Номер слайду 10
ПІСНЯ ПРО РУШНИКРідна мати моя, ти ночей не доспала,Ти водила мене у поля край села,І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя дала.І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,І зелені луги, й солов'їні гаї,І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші твої.І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:І дитинство, й розлука, і вірна любов.І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. Андрій Малишко. Квітка Цісик
Номер слайду 11
Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, родину.
Номер слайду 12
Стежина. Чому, сказати, й сам не знаю,Живе у серці стільки літ. Ота стежина в нашім краю. Одним одна біля воріт. На вечоровім виднокрузі,Де обрій землю обніма,Нема кінця їй в темнім лузі,Та й повороту теж нема. Кудись пішла, не повертає,Хоч біля серця стеле цвіт,Ота стежина в нашім краю. Одним одна біля воріт. Дощами мита-перемита,Дощами знесена у даль,Між круглих соняхів із літа. Мій ревний біль і ревний жаль. Андрій Малишко. Дмитро Гнатюк
Номер слайду 13
Допоможи Дмитрику знайти дім. Для цього заповни таблицю.Інтерактивна гра