Презентація до курсу "Хімія у побуті" "Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення"

Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення

Водні ресурси. Річки. Озера. Джерела. Ставки. КриниціПитна вода. Водосховища

Типи забруднень води

Типи забруднень води

Головними забруднювачами річок є хімічна, нафтопереробна, металургійна, целюлознопаперова, машинобудівна промисловість, а також сільське господарство(передусім — тваринництво). Річки також потерпають від різноманітних стоків

Основними джерелами забруднення природних вод є:• Атмосферні води, які несуть значні кількості забруднювачів, що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.•Промислові стічні води.

Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:хімічна промисловість;чорна металургія; кольорова металургія; коксохімія;важке, енергетичне і транспортне машинобудування;комунальне і сільське господарство

Головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод є: • неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин;• підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку становлять втрати бензину на АЗС);• пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо;• сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі;• мазут на дорогах для зв’язування пилу;надлишки стічних вод та каналізаційного мулу

Приблизно 80 % населення нашої країни проживає в басейнах двох річок — Дніпра і Дністра.

Охорона вод Проблема охорони навколишнього середовища стає все більш актуальною, а одним із головних завдань людства є збереження чистоти водних ресурсів. Охорона вод передбачена Водним кодексом України (22.05.2008). Глава 20 цього кодексу має назву «Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання» Під охороною вод розуміють цілий комплекс заходів, спрямованих на запобігання і усунення наслідків забруднення, засмічування та виснаження вод.

Проблема чистої води Від якості води, яку ми споживаємо, залежить стан нашого здоров’я. Вода, що надходить з водопроводу, здебільшого відповідає затвердженим стандартам і гігієнічним нормам. Але іноді з кранів тече вода із неприємним запахом і присмаком, а в ємностях із нею з’являється осад. У цьому разі вода потребує додаткового очищення.

Наразі існують такі способи очищення стічних вод: Механічний. Фізико-хімічний Хімічний Біохімічний

Очисні системи. Механічна очистка. На першій попередній стадії стічні води очищаються від нерозчинних і нерозчинених домішок. Іншими словами, виконується груба очистка від великих скупчень бруду (сміття, каміння, і ін.), які можуть засмічувати і забивати труби. Для цього застосовуються спеціальні решітки або грата (з механізованої або ручної очищенням) для забруднень розміром від 2 мм до 16 мм, і сита для більш дрібних включень. Потім вода проходить через пісколовки горизонтального або вертикального типу. Як можна здогадатися з назви, пісколовки призначені для осадження дрібних частинок піску, скла, глини, шлаку тощо. Далі вода надходить в первинні відстійники.

Оператор на решітціПісколовки

відстійники

Біологічна очистка. На наступній стадії поки ще не до кінця очищена вода піддається біологічному очищенню, яке передбачає використання певних мікробів (т.зв. активний мул або біоплівки) або дощових черв'яків. Мікроорганізми, які очищають воду, можуть бути аеробними, тобто ті, які вимагають для своєї життєдіяльності кисень, або анаеробними, - не потребують кисню. На сьогоднішній день використовують 3 найбільш поширених варіанти видалення органічних домішок за допомогою аеробних мікроорганізмів:аеротенки – вільно плаваючі мікроорганізми (активний мул);біофільтри – закріплені мікроорганізми на сітчастій або іншій поверхні (біоплівка);біотенки – сукупність двох вище описаних методів.

аеротенк

біотенк

біофільтр

Фізико-хімічна. Фізико-хімічна стадія передбачає очищення стічної води як від решти зважених, нерозчинених речовин, так і виділення з води розчинених забруднювачів, яким вдалося «проскочити» попередні стадії. Перші виділяються з води за допомогою коагуляції, тобто злипання нерозчинених сумішей в згустки, що випадають в осад; флотації, при якій частинки бруду піднімаються на поверхню за допомогою бульбашок повітря і видаляються, і інших методів. Для інтенсифікації даних методів використовують добавки – флокулянти.

Коагуляція забруднень у сточній воді

Коагуляція

Під впливом флокулянтів утворюються пластівці з домішок більшого розміру, ніж при взаємодії розчиненого у воді бруду з коагулятивною речовиною. Перша група очищувачів дозволяє фільтраційній системі видалити більше небажаних речовин. Механізм дії. Коагуляція нейтралізує заряди частинок бруду (в результаті вони перестають відштовхуватися один від одного і збиваються у великі сполуки, більшу частину яких можна захопити водяними фільтрами). Механізм дії флокуляції здійснюється за допомогою утворення жорстких полімерних зв'язків між частинками бруду, що осаджується.

флокуляція

Уcтановка для коагуляції та флокуляції

Дезінфекція. Після попередніх стадій очищення в стічній воді можуть залишитися патогенні і хвороботворні мікроорганізми. Для їх знищення стоки дезінфікують за допомогою сильнодіючих окислювачів (обробка розчинами хлору або гіпохлориту натрію, озонування, тобто знищення залишилися в воді шкідливих мікроорганізмів за допомогою газу озону (O3); ультрафіолетового випромінювання.

Хлорування води

озонування

Знезараження за допомогою ультрафіолетового випромінювання