Презентація до параграфа 26 теми "H ⎯ Head injury / Hypothermia, черепно-мозкова травма / гіпотермія."

Гіпотермія . Черепно-мозкова травма (ЧМТ)Підготувала вчитель Захисту України (дівчата) Губль Олена

Гіпотермія. Гіпотермія (переохолодження) — патологічний стан організму, за якого температура тіла падає нижче від необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму. У разі переохолодження людини ця температура становить +35,0 °C та нижче. Під впливом холоду внутрішні механізми організму можуть виявитися не в змозі поповнювати втрати тепла. Первинна - розвивається на тлі несприятливих умов зовнішнього середовища в здорових людей. Вторинна форма переохолодження розвивається як ускладнення травми, алкогольної інтоксикації, інфаркту міокарда та інших патологічних станів.

Обмороження і переохолодження — це два види станів, які схожі тим, що є наслідком впливу низької температури навколишнього середовища. ОБМОРОЖЕННЯ⎯ це локальне порушення тканин як результат впливу холодуобмороження відбувається на дистальній (віддаленій) ділянці: пальці рук і ніг, ніс, щоки. ГІПОТЕРМІЯзачіпає всі органи і системи організмурозвивається в разі тривалого перебування людини в умовах низької температури зовнішнього середовища. До чинників, які сприяють переохолодженню, належать вітер, перебування в холодній воді, травми тяжкого ступеня, уживання алкоголю, виснаження, вік (особи похилого віку, новонароджені та хворі з сенсорними порушеннями)

ГІПОТЕРМІЯДодаткові фактори, які посилюють втрату тепла:• стан голоду; • стресові ситуації і перевтома; • вплив алкоголю або наркотичних речовин; • крововтрата, поєднана з травмою; • перебування в холодній воді; • підвищена вологість повітря; • сильний вітер;• мокрий одяг; • непритомність.якщо людина зазнає тривалої дії низької температури, то центр терморегуляції не може впоратися зі своїми функціями. Тоді тіло втрачає більше тепла, ніж може виробити, і виникає гіпотермія. Наслідки переохолодження у формі тяжких складнень: • набряку головного мозку;• набряку легенів; • гострої ниркової недостатності; • наслідків відмороження, які поєднуються із загальним переохолодженням; • гнійної пневмонії. Втрата рефлексу тремтіння, невиразна мова та психічна загальмованість єознаками гіпотермії.

Ступені гіпотерміїлегкийдіагностують за температури тіла 35–32 °С. На цьому рівні захисні механізми людини від впливу холодної температури продовжують працювати. Людина може бути блідою через максимальне звуження судин. Неконтрольоване тремтіння спрацьовує як спроба отримання тепла. Психічний стан погіршується, виникає апатія або різка зміна настрою, часто постраждалі замкнуті або роздратовані. Мають місце сплутана свідомість, атаксія (некоординована хода) та дезорієнтація.важкийдіагностують у разі зниження температури тіла нижче 27 °С.згортається в клубок, намагаючись зігрітися, зіниці не реагують на світло, дихання, серцеві скорочення сповільнюються. За температури тіла нижче 23 °С, як правило, настає смерть від переохолодження й шансів урятувати постраждалого практично немає.помірнийза температури тіла 32–27 °С. Захисні механізми вичерпані, а тиск, частота серцевих скорочень та дихання зменшуються. Постраждалі виявлятимуть дезорієнтацію в просторі та часі, а також матимуть розширені зіниці та ригідність(обмеження або неможливість пасивного згинання) м’язів. Серцевий ритм порушений і,якщо зігрівання неможливе, тіло охолоджується до кімнатної температури (пойкілотермія) ілюдина помирає. Сильне тремтіння, що виникає на перших двох стадіях переохолодження, припиняється за зниження температури організму нижче від 31 °С.

Домедична допомога в разі гіпотерміїПеренести постраждалого в тепле приміщення, знявши з нього мокрий, холодний одяг, змінивши його на сухий і теплий та напоївши теплим солодким чаєм. Накриття тіла алюмінізованими матеріалами знижує втрату тепла. У разі помірної гіпотермії, здатність постраждалого досягти пасивного відігрівання шляхом тремтіння знижується. Постраждалого необхідно ізолювати від дії холоду та вологи, застосувавши зовнішнє зігрівання голови, шиї, грудей, пахв, паху та живота. Для цього використовують ковдри, пляшки з теплою водою, електрогрілки, хімічні пакети та теплі вологі рушники. Можна розмістити одну або дві людини в спальному мішку з постраждалим для шкірного контакту. Не давати пити рідини, якщо є хоча б найменша ознака аспірації, оцінити стан свідомості. У цьому випадку вводять внутрішньовенно підігрітий фізіологічний розчин з 5 % глюкози (250–500 мл). За помірної гіпотермії потрібно обов’язково викликати екстрену медичну допомогу.

Профілактика гіпотермії.• носити багатошаровий одяг: нижній натільний шар, проміжний утеплювальний шар і верхній шар, який є захистом від вологи і вітру;• важливо, щоб одяг нещільно прилягав до тіла і між шарами вільно циркулювало повітря; у тісному одязі є небезпека замерзнути;• замість звичайної білизни слід використовувати термобілизну, яка утримує тепло, одночасно відводячи вологу, і тому не допускає ні надмірного охолодження, ні перегріву;• у холодну пору року необхідно носити головний убір, оскільки саме через непокриту голову втрачається більша частина тепла;• взуття має бути теплим, але не спричиняти потіння ніг; тісне взуття уповільнює кровообіг у стопах і пальцях ніг, тому швидко призведе до замерзання і навіть відмороження; кращим варіантом для зими є взуття з натуральних матеріалів на хутрі;• у дощову погоду важливо, щоб одяг і взуття не промокали; тому слід використовувати дощовики і гумове взуття з внутрішнім чобітком.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ)це стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа та зовнішніх покривів голови. ЧМТ зачіпає м’які тканини голови, кістки черепа, речовину головного мозку, нерви та судини. Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки уводу; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух.

Види ЧМТ1. Закриті: без пошкодження цілісності черепної коробки.2. Відкриті: з переломами черепа і проникненням уламків кістки в речовину мозку або без проникнення, але так, що стає видно головний мозок (такі травми часто супроводжуються зараженням і абсцесом або менінгітом).3. Вогнищеві: часто ЧМТ виявляється в ударах і струсах мозку, стисненні, зокрема гематомою.4. Дифузні (дифузне аксональне пошкодження мозку): нерідко супроводжується комою і має негативний прогноз (хворий може назавжди залишитися у вегетативному стані).

Ознаки черепно-мозкової травми:• рани, синці в ділянці голови та обличчя; сонливість; • сплутаність або втрата свідомості; • поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; • втрата рухових функцій кінцівок; • виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха.• деформація в ділянці голови; • судоми;• утруднене дихання; • порушення зору; • нудота; • блювота; • стійкий головний біль;• сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; • втрата рівноваги, координації;

Ступені ЧМТЛегкий. Відсутня або лише короткочасна (від кількох секунд або хвилин до 30 хвилин) втрата свідомості. Головний біль, дзвін у вухах, затуманення зору, нудота/блювання. Запаморочення, порушення рівноваги/координаціїСплутаність свідомості/дезорієнтація та/або втрата пам’яті (<24 годин)Важкий Сплутаність свідомості або дезорієнтація (>24 годин)Втрата свідомості (> 24 годин)Втрата пам'яті (>7 днів) Джерело: https://tccc.org.ua/guide/module-13-head-trauma-cmc. Сплутаність свідомості або дезорієнтація (>24 годин)Втрата свідомості (> 30 хвилин, але <24 годин)Втрата пам'яті (>24 годин, але <7 днів)Середній

Домедична допомога в разі черепно-мозкової травми1) переконатися у відсутності небезпеки;2) зафіксувати шийний відділ хребта (шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками);3) провести огляд постраждалого, визначити, чи він притомний, чи дихає;4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;5) якщо в постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;6) якщо в постраждалого відсутні рани в ділянці голови та інші пошкодження:а) укрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; б) підтримати постраждалого психологічно; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; г) у разі погіршення стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримувати його рекомендацій; ґ) у разі небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці;7) якщо в постраждалого є рани на голові та інші пошкодження:а) накласти пов’язки на рани; б) укрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; в) підтримати постраждалого психологічно; г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;ґ) у разі погіршення стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримувати його рекомендацій; д) у разі небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.

Використані матеріали. Захист Вітчизни. Основи медичних знань. Рівень стандарту : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А. А. Гудима, К. О. Пашко, І. М. Гарасимів, М. М. Фука. — Тернопіль : Астон, 2019.— 240 с. : ілhttps://unn.ua/news/gipotermiya-yak-uniknuti-i-yak-nadati-pershu-dopomogu-rozpovila-likar-1https://tccc.org.ua/guide/module-13-head-trauma-cmc