«Коли ти думала, що я не дивлюсь, я побачив, що ти повісила мій перший малюнок на стіну, i я захотів намалювати ще один. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я побачив, що ти годуєш безпритульного котика, i я подумав, що це добре, піклуватися про тварин. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я побачив, що ти печеш мій улюблений пиpiг, i я зрозумів, що навіть мале може бути особливим. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я чув, як ти молилася, i я пoвipив у те, що існує Бог, з яким можна поговорити будь-коли. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я відчув, як ти поцілувала мене перед сном, i я відчув любов. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я побачив, як сльози капали з твоїх очей, i я зрозумів, що іноді буває боляче і це нормально – плакати. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я побачив, що тебе турбує моє життя, i я захотів стати тим, ким маю стати. Коли ти думала, що я не дивлюсь, я дивився … та захотів подякувати Toбi за все те, що ти робила, коли думала, що я не дивлюся.» Автор невідомий. Пам’ятаймо ми та нагадуймо батькам наших учнів, що наші діти беруть приклад з нас!
В наш час проблема булінгу (цькування) стала доволі розповсюдженим та масовим явищем: в багатьох країнах світу серед підлітків продовжують набувати поширення прояви жорстокості, агресії та психологічного тиску. При цьому, жертвами булінгу стають не тільки в реальному, а й у віртуальному світі – сьогодні неабияку небезпеку несе в собі так званий «кібербулінг» (інтернет-цькування), а також закриті групи, що пропагандують екстремістську, антисоціальну поведінку, суїциди тощо. Цькування в школі має надзвичайно негативні наслідки в майбутньому, залишаючи психологічні травми на все життя, що в подальшому може виражатися в неспроможності батьків, які в дитинстві зазнали булінгу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми та виховувати власних дітей.
З метою забезпечення прав, свобод та інтересів молоді, формування у здобувачів освіти здатності протистояти булінгу, навичок ненасильницької поведінки, побудови конструктивного діалогу, створення особистої мирної стратегії поведінки в конфлікті, запобігання насильству в учнівському середовищі з 20 по 24 вересня у БНВО «Звитяга» пройшов Тиждень протидії булінгу, у рамках якого було проведено ряд просвітницько-профілактичних заходів. Згідно з планом роботи психолога, протягом тижня "протидії булінгу" здобувачі освіти 1-2 класів переглянули повчальні мультики. «Не треба ображати друзів» Для учнів 5-7 класів відбувався перегляд та обговорення відеофільму "Булінг. Способи самозахисту", перегляд відеоролику «Жорстокість, що зашкалює…»
Було проведено квест-уроки в 3-7 класах " Зупинимо булінг разом". Класними керівниками були проведені виховні години на тему "Змінюй в собі негативне ставлення до інших", " Добро починається з тебе", " Не будь жорстоким". Для здобувачів освіти 8-11 класів відбулася зустріч з інспектором Ювенальної превенції на якій була проведена бесіда з учнями щодо профілактики та попередження правопорушень і булінгу в учнівському середовищі.
Учні 5-11 класів протягом тижня проходили опитування. Діти мали можливість висловити свою думку про таке явище як булінг та кібербулінг. Анонімно розказати, чи були вони жертвами цькування, спостерігачами чи агресорами. Чи опинялися вони в ситуації цькування з боку вчителів. Загальна кількість опитуваних склала 108 дітей. Результати анкетування показали, що 68 % опитуваних стикалися з психологічним видом булінгу, безпосередньо зі сторони своїх однолітків, здебільшого це були одиничні випадки. Учні підтвердили, що булінг у школі можна припинити тільки спільними зусиллями адміністрації школи, педагогічного колективу та самих учнів.
Найкращий спосіб вирішення конфлікту – його профілактика та попередження. Після отриманих результатів опитування, були проведені корективні заняття з елементами тренінгу, на яких діти отримали поради та рекомендації відносно того, як діяти у випадку якщо став жертвою або свідком булінгу. Куди звертатися за допомогою та яка відповідальність чекає на кривдників та їх батьків .
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати: 25 листопада ‒ Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок, 1 грудня ‒ Всесвітній день боротьби зі СНІДом, 2 грудня ‒ Міжнародний день боротьби з рабством, 3 грудня ‒ Міжнародний день людей з обмеженими можливостями, 5 грудня ‒ Міжнародний день волонтера, 6 грудня ‒ вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі, 9 грудня ‒ Міжнародний день боротьби з корупцією, 10 грудня ‒ Міжнародний день прав людини. Не менш важливою та актуальною на сьогодні є проблема насильства. Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.
Ось і в БНВО «Звитяга» дана акція стартувала 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав. Так, в нашому закладі протягом акції відбувалося чимало заходів на формування учнівської свідомості щодо нетерпимого ставлення до насильства. З метою попередження проявів жорстокості та насилля з 25 листопада по 10 грудня проводилася Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». В школі відбулася профілактична загальношкільна акція “Синя стрічка – проти насильства”. Відомо, що синя стрічка символізує синці на дитячому тілі та водночас синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством. Для кращого візуального сприйняття акції учнівське самоврядування, підготували символічні сині стрічки, які прикріплювали всім учням і вчителям, котрі брали участь в акційних заходах.
Ще одним досить хорошим антинасильницьким заходом став відеоролик “Розірви коло”, який створили учасники учнівського самоврядування БНВО «Звитяга». У межах Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства” у закладі проведено виховні бесіди з нагоди Всесвітнього дня Боротьби зі СНІДом (флешмоб «Червону стрічку носять небайдужі») та уроки толерантності з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю.
Переглядали відеофільми про форми й види насильства та дискутували на тему його уникнення. Говорили про гендерну рівність та малювали малюнки до теми акції. В стінах школи були розміщені інформаційні стенди для учасників освітнього процесу «Протидія насильству у сім’ї». Класними керівниками та психологом були проведені лекції та бесіди на теми: «Домашнє насильство», «Рабство та його сучасні прояви», «Насильство – аспекти, проблеми, відповідальність, шляхи уникнення», "Мій вибір: життя без насильства», "Я влаштовуюсь на роботу”, "Робота за кордоном: міфи та факти”.
Завершальним етапом акції «16 днів проти насильства» До Міжнародного дня прав людини було проведено заходи з роз'яснення дітям їх прав та нагадування про їх обов'язки. Практичним психологом та соціальним педагогом було проведено години спілкування у 5 класах на тему: «Чи знаєш ти свої права та обов’язки?». Учні ознайомились з правами, які мають громадяни України, та правами, які мають діти у нашій державі згідно з Конвенцією ООН про права дитини. До заходів приєдналась також і бібліотекарка, ознайомивши дітей з друкованими примірниками Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, законом України про освіту та ін...
Протягом акції серед учнів 8-11 класів було проведено анонімне анкетування. Метою опитування було вивчення думки респондентів з приводу проблеми насильства і нехтування правами дітей в школі. Аналіз результатів дозволив виявити наступний розподіл думок стосовно актуальності проблеми насильства: 62,4% опитаних дітей вважають, що проблема насильства є актуальною в нашій країні, 15,4% – що в нашій країні не існує проблеми насильства, 23,2% дітей не замислювались раніше над цим питанням. Як свідчать відповіді на запитання «Чи доводилось Вам бути свідком насильства (жорстокого поводження) з Вашими друзями, однолітками, школярами?» 29% учнів дають позитивну відповідь, 71% – негативну. Найбільш поширеними видами насильства, на думку респондентів, є насильство в дорослому середовищі – 23,95%, насильство дорослих над дітьми – 16,35%, насильство старших дітей над молодшими – 27,21%. Не менш поширеними визначаються насильство над представниками різної статі –24,92%, насильство між дітьми одного віку – 29,14%, сімейне насильство –20,51%. Таким чином поширеними визначаються ті види насильства, здійснення яких можливе в навчальному закладі..
Відповіді дітей свідчать про те, що вони особисто зазнавали насильства. Зазнають психологічного насильства в навчальному закладі 21,85% опитаних. Фізичного насильства, хоча б раз, зазнавали 21,16% респондентів. Найчастіше даний вид насильства здійснюється в учнівському середовищі. Про це свідчать відповіді 11,88% опитаних підлітків. Аналіз результатів свідчить про те, що в разі виникнення ситуації насильства діти, в першу чергу, звернуться за допомогою до батьків (30,73%), менший відсоток відповідей набрав варіант «Звернусь до психолога» – 25,21%. Відповідь «діятиму на власний розсуд» та «Звернусь до вчителів» дали, 10,14% і 33,92%, відповідно. Тобто, респонденти досить високо оцінюють допомогу та пораду вчителів та психологів, що свідчить про те, що робота з дітьми ведеться достатньо в напрямку розвитку конструктивних стосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу.
Проведені заходи стали приводом для аналізу власних дій та вчинків. Сприяли вихованню людяності, відповідальності, поваги до гідності іншої людини та переосмислення цінностей. Діти отримали інформацію стосовно того, куди звернутися за допомогою в разі потреби, як відстояти свої права та захистити власну гідність. Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути шкільна медіація – вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації. Вирішальна роль у протидії насильству і булінгу належить педагогам. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки завдяки системному підходу та підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій, а також із залученням та участі дітей та молоді.
Для зручності та більшої ймовірності завчасної допомоги у нашому закладі створена та функціонує електронна «Скринька довіри»Якщо виникають якісь проблеми чи просто важко на душі - тут ви можете поділитися усім наболілим чи запитати поради."Скринька довіри" - це місце, де кожен може розмістити запитання, які його турбують, побажання та пропозиції. При цьому це можна зробити анонімно. Електрона адреса " Скриньки довіри":zvutyaga_dovira@meta.ua
Що означає бути екологічно грамотним і вести здоровий спосіб життя?Людина, яка компетентна у сфері екології та здорового життя, здатна чітко усвідомлювати власну відповідальність за стан навколишнього середовища. Вона може розрізняти основні екологічні проблеми та діяти задля їх вирішення, дотримуватися здорового способу життя, вирішувати нагальні життєві проблеми, раціонально використовувати природні ресурси. Все це дозволяє виробити особливу систему цінностей, орієнтовану на збереження природи та здоров’я людини.
Як формувати екологічну грамотність у школярів?Особлива роль під час формування екологічної компетентності відводиться позакласній роботі, оскільки вона не обмежена навчальною програмою. Позакласна робота надає додатковий час, дозволяє залучити додатковий зміст для формування екологічної грамотності учнів. Також можна застосувати широкий набір нестандартних технологій для досягнення спільної взаємодії учасників навчально-виховного процесу – це має велике значення у формуванні екологічної свідомості школярів.
В нашому закладі також відповідально ставляться до екології та здорового способу життя. Цьому питанню приділяють велику увагу. Зокрема проводяться тижні здоров'я! Учням було запропоновано до пергляду відео " 14 ФАКТІВ ЗДОРОВ'Я ". Проводився фотоконкурс "Ми за здоровий спосіб життя!" В якому учні брали активну участь!
У нашому закаді проходить акція “Батарейки здавайтеся!”В школі є коробки куди діти здають батарейки. Тому що вони знають у складі використаних батарейок міститься шкідливі речовини такі як ртуть, кадмій, магній, свинець, нікель, цинк. Якщо люди викидають батарейки у відро для сміття, то, як наслідок, вони потрапляють на міські звалища де розкладається понад 100 років. Слід додати, що одна лише батарейка забруднює шкідливими компонентами близько 400 літрів води і 20 квадратних метрів ґрунту.
Які форми роботи обрати?В арсеналі виховної роботи є безліч дієвих інструментів, які можна застосувати для формування ключових компетентностей учнів. Як свідчить досвід, найефективнішими при формуванні екологічної грамотності та здорового життя будуть такі:- розв’язування екологічних ребусів, загадок і кросвордів; - підготовка та презентація проектів на екологічну тематику;- робота з візуальними матеріалами (інфографікою, фото, - мотиваторами, відеофільмами, ментальними картами тощо);- підготовка тематичного оформлення класу;- проведення еколого-краєзнавчих екскурсій та акцій; -створення екологічних стіннівок і буклетів, підготовка матеріалів на екологічну тематику для місцевих ЗМІ;- проведення виховних заходів;- позашкільна робота (збільшення площі зелених насаджень, виготовлення годівниць та шпаківень, догляд за рослинами, проведення толок тощо).
Академічна доброчесність сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень
Етика та академічна доброчесність забезпечуються уасниками освітнього процесу: дотримання Конвенції ООН “Про права дитини”, Конституції, законів України;утвердження позитивного іміджу закладу, примноження його традицій;дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;запобігання корупції, хабарництву;збереження, поліпшення та раціонального використання матеріальної бази закладу;дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;дотримання норм про авторські права;надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України “Про освіту” та іншими спеціальними законами.
Етика та академічна доброчесність забезпечуються здобувачами освітнього процесу: самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні роботи, ДПА);особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.
Етика та академічна доброчесність забезпечується педагогічними працівниками шляхом:надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.
Формування ціннісних життєвих навичок у здобувачів освіти шляхом утвердження української громадянської ідентичності - пріоритетний напрям навчально-виховної роботи в Центрі ВПВ і ДП «Звитяга»ДОПОВІДАЧ – Іщенко С. М.,завідувач відділення основ медичних знань, вчитель предмета «Захист України», спеціаліст вищої категорії,«Старший вчитель»
Національно-патріотичне виховання – один із головних векторів діяльності всього українського суспільства. Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти визначено Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки». Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 р. № 673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1233.
Пріоритетні завдання:• формування української громадянської ідентичності – здійснення заходів, спрямованих на впровадження та утвердження суспільно-державних (національних) цінностей, розвитку громадянської ідентичності населення України;• військово-патріотичне виховання – здійснення заходів, спрямованих на формування у громадян готовності до захисту України, громадського сприяння безпеці та обороні України та підвищення престижу військової й спеціальної державної служби;• формування науково-методологічних і методичних засад національно патріотичного виховання – здійснення заходів, спрямованих на розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання;• підтримка та співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно патріотичного виховання.
Ключовим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Завдання вчителів Центру ВПВ і ДП «Звитяга» - так побудувати навчально-виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних осіб, середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
У плані роботи Центру ВПВ і ДП «Звитяга» передбачено заходи щодо національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учасників освітнього процесу. Актуальність національно-патріотичного виховання учнів зумовлюється необхідністю консолідації та розвитку суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають постійного вдосконалення цього процесу. Інтеграційні процеси в Україні відбуваються на фоні сплеску патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу.
Вивчення предмета ”Захист України“ та участь у позашкільних заходах військово-патріотичного виховання робить певний внесок у формування ключових компетентностей випускників, як захисників Вітчизни та розбудовувачів майбутнього України для розвитку української нації. Розвиває уміння:• бути патріотом України, досконало знати українську мову, оперуючи якою можна реалізувати будь-яку ситуацію спілкування на військову тематику;• знати основи побудови ЗС України та інших військових формувань;• знати та чітко орієнтуватися в основних символах ЗС України та силових структур;• оцінювати військові ситуацію на основі придбання теоретичних знань, з урахуванням практичних прикладів ведення бойових дій на сході України, та пропонувати своє рішення для даної ситуації
Визначає:• здатність використовувати різні складові національної культури (традиції, ритуали, звичаї, соціальні стереотипи) під час заходів військово-патріотичного навчання;• усвідомлення значення військово-патріотичного виховання (навчання) для формування української політичної нації;• шанування державних символів України, військових традицій, які виражають провідну роль української нації у побудові власної держави.