Презентація. До підручника Щупак. Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.

Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст.

1. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВАВарто запам’ятати!Рента — дохід, який отримували землевласники за надання селянам права користуватися землею. Могла бути натуральною, грошовою та відробітковою. Оренда — отримання земельної ділянки в користування за плату. Фільварок (з нім. vorwerk — хутір або ферма) — велике багатогалузеве товарне господарство, засноване на праці залежних селян й орієнтоване на отримання прибутку з продажу продукції. Панщина — примусове і безоплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві землевласника. Наприкінці XV ст. розпочався процес становлення нової суспільної верстви, міжстанового соціального прошарку українського суспільства — козацтва. Варто запам’ятати!Магнат (від лат. magnus — великий) — людина високого соціального стану; великий землевласник, представник родової знаті.

2. ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ

3. МІСТА. РЕМЕСЛО І ТОРГІВЛЯВарто запам’ятати!Магдебурзьке право — право на самоврядування, за яким міста звільнялися від управління та суду великих землевласників; обмеження влади землевласників над містом. Пам’ятна монета, присвячена впровадженню магдебурзького права в Києві (Національний банк України, 1999 р.; реверс)

Михайло Грушевський, «Історія України-Русі»Так в 1497 р. Луцьк... дістає два ярмарки по тижню часу. Острог мав «з давніх часів» ярмарок на Святого Онуфрія, а великий князь Жиґимонт Старий додав ще два — на зимного Миколая і на Йордан. Київ при потвердженню своїх прав в 1516 р. дістає також два тижневі ярмарки. Надаючи князю Констянтину Острозькому Чуднов і Звягель і позволяючи йому в сих маєтностях «місто садити», великий князь позволяє мати в них ярмарки (раз до року в кожнім) — «а мито на нього має брано биті со всіх купців»... Хоч ярмарки засновувалися в інтересах міста, для піднесення добробуту його й місцевої людности, про те се був меч обо-січний. Як інтересно було стягати купців і побирати з них різні доходи й користі, так знов їх конкуренція могла бути небезпечною для інтересів місцевого купецтва...1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки?2. Чи можна вважати їх привілеєм?3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в останньому реченні документа?4. Чому землевласники були зацікавлені у заснуванні ярмарків на своїх землях?

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:1529, 1566, 1588 рр. — Литовські статути. Домашня робота:1.онлайн-кросворд «Литовські статути»2. Знаю і систематизую нову інформацію(1.)