Мета: З'ясувати, якими були передумови укладення Люблінської унії;Показувати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;Характеризувати суспільно-політичні зміни на українських землях;Розкрити значення Люблінської унії для подальшої історії українських земель;Формувати навички виявлення причинно-наслідкових зв'язків між історичними подіями;Формувати аналітичне мислення на основі особистого усвідомлення минулого.
1. Передумови і причини Люблінської уніїКРЕВСЬКА УНІЯ 1385 р. Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем ПольщіКороль Польщі одночасно вважався і великим князем Литви. Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі
2. СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇДіємо: практичні завдання с.15 п.2 Підготуйтеся до дискусії «Люблінська унія: за і проти». Об’єднайтеся в групи за назвами верств суспільства й доберіть у тексті підручника аргументи на користь кожної з позицій. Литовські магнати. Середня і дрібна укр. шляхта. Польські магнати і шляхта
Позиції сторін{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}За унію. Проти уніїПольська шляхта та магнати;Дрібна та середня українська і литовська шляхта, яка прагнула здобути права і привілеї, якими була наділена польська шляхта. Руські князі, які боялись втратити свої привілеї та свободу віросповідання. Причини укладання люблінської унії:1. Невдачі Литви в Лівонській війні та прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі.2. Прагнення Польщі отримати українські землі і залежних селян.3. Прагнення української та литовської шляхти мати рівні права з Польщею.4. Захист території від турецько-татарських набігів.
3. Люблінський сейм та його рішення. Для вирішення питання про об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському м. Любліні в 1658 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об'єднання тривали півроку. Сигізмунд II Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини і Брацлавщини до складу Королівства Польського.
Свідчать документи с. 16Із промови князя Костянтина Вишневецького. Приєднуємося як люди вільні й свобідні, аби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодному народові не поступимося, і чуємося... рівними кожному народові. Поміркуйте, про який народ говорить князь. Які погляди щодо унії він демонструє?КНЯЗЬ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ Був одним із лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії. Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утворення. Очевидно, ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни домоглися приєднання до Корони ще й Київського воєводства і стали авторами привілеїв для трьох українських воєводств.
1 липня 1569р. Люблінський сейм ухвалив унію. Утворювалася федеративна держава — Річ Посполита («спільна справа») .• Очолював Річ Посполиту король (обирався сеймом).• Литовська, українська й польська шляхта були зрівняні в правах.• Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця.• Литва зберігала своє право і суд, адміністрацію, військо, скарбницю, мову. Зверніть увагу!Для Польської Корони і надалі символом держави залишався коронований «Білий орел», розташований на червоному полі, а для Великого князівства Литовського - гербовий знак «Погоня», тобто срібний вершник з піднесеним над головою мечем на червоному тлі.
На українських землях було утворено шість воєводств: 1. Руське (з центром у Львові) 2. Белзьке (з центром у Белзі) 3. Подільське (з центром у Кам’янці) 4. Волинське (з центром у Луцьку) 5. Брацлавське (з центром у Брацлаві) 6. Київське (з центром у Києві), які очолювали призначені урядом воєводи.