Презентація до практичної роботи "Культурне життя поляків євреїв на території України".

Практична робота. Культурне життя народів на території України у 19 столітті

Поляки в Україні 19 столітття. Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько 350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед пануючої поміщицької верхівки, католицького духовенства, службовців і меншою мірою — серед «чиншевої шляхти», міщан і селян. Поляки брали участь і у військово-землеробській колонізації Півдня України, заснували ряд селищ у складі поселенців козацького полку. Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки повстання 1830—1831 рр. Царський уряд конфіскував маєтки польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином у 30—40-х рр. XIX ст. поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили маєтки, поселилися у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін. За переписом 1897 року їх кількість становила 1,6 % населення України (без західних земель).

Розселення поляків за даними перепису 1897-1900 рр.

Кременецький ліцей1805 -1833 рр. Був закритий після невдалої революції 1830-1831, як вогнище крамольних ідей

Історична довідка. УЛьвові діяло також кілька інших культурних осередків. До найважливіших з них належав Національний Заклад дім Оссолінських (Оссолінеум), відкритий 4 червня1817р., що мав багату публічну бібліотеку з рукописами й книжковими виданнями, художні збірки (картини, скульптура, нумізматика тощо) та вів науково-дослідну і видавничу діяльність (від 1878 р. видавав головним чином підручники, а від1919р., маючи виключне у Польщі право, - твори класиків польської художньої літератури).

Теперішній Львівський національний університет імені Івана Франка був заснований на базі єзуїтської колегії у Львові, якій польський король Ян ІІ Казимир 20 січня 1661 року надав гідність академії і титул університету з правом викладання університетських дисциплін.  Після входження Галичини до складу Австрійської імперії 1773 року орден єзуїтів було ліквідовано, а університет закрито. Заклад відновив свою діяльність відповідно до урядового розпорядження 1784 року як Йосифінський університет у Львові.

Гуго Коллонтай (1 квітня 1750  — 28 лютого 1812) Польський релігійний діяч, політик, просвітник. Він був одним з ідеологів польського повстання 1794 р. Увійшов у історію як подвижник просвітительства в Польщі, Росії та на Україні. З його ініціативи у 1802—1808 рр. в Москві і Кременці відкриваються ліцеї.

Наполеон Цибульський  (14 вересня 1854 — 26 червня 1919) Польський і російський вчений-фізіолог, ендокринолог, один з відкривачів адреналіну та електричної активності головного мозку (1890), піонер застосування методу електроенцефалографії, доктор медицини, громадський діяч, публіцист і філософ.

Зи́гмунт Флоре́нтій Врубле́вський (28 жовтня 1845 — 16 квітня 1888) — польський фізик, член Польської АН (1880). Навчався в Київському університеті. За участь у Польському повстанні 1863 був засланий до Сибіру, де перебував до 1869. У 1874 був вибраний асистентом по кафедрі фізики в Мюнхенському університеті, а в 1875 перейшов на таку ж посаду в Страсбурзі. Професор Ягеллонського університету в Кракові (1882). Помер у 1888 через отримані опіки у своїй лабораторії.

Кароль Станіслав Ольшевський (29 січня 1846 — 24 березня 1915) — польський фізик і хімік, член Краківської академії наук (з 1888 року). Спільно з фізиком Зигмунтом Врублевським1883 року вперше одержав рідкий кисень, 1895 року — рідкий аргон. Одержав також деякі інші зріджені гази.

Євреї в Україні. Євреї В Україні проживають з давніх часів. У XVII ст. євреї постраждали під час Визвольного повстання під проводом Богдана Хмельницького. У багатьох містах, особливо на Поділлі, Волині та Лівобережній Україні, єврейське населення було майже повністю винищене. За умовами Зборівського договору року особам, що сповідували юдаїзм, заборонялося мешкати в Гетьманщині.1742 року російська імператриця Єлизавета Петрівна видала указ, про вигнання з країни всіх євреїв, незалежно від їх віку, статі та становища. Залишатися дозволялося лише тим, хто погодиться прийняти православну віру. Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 р., до Російської імперії відійшли Волинь, Поділля та Київщина з чисельним єврейським населенням. У 1794 р. була розширена смуга осілості — євреям з колишніх польських земель було дозволено селитися і на лівобережжі — у Чернігівській, Полтавській та Київській (без Києва) губерніях, але тільки у містах та містечках.  На території східної Галичини під час її приєднання до Австрії у 1773 р. мешкало 151 тис. євреїв (бл. 10 % населення), переважно у шляхетських та магнатських містечках. На території Буковини у 1821 р. жили 7 тис. євреїв, у 1857 р. — 25 тис. (8 % населення). У Північній Буковині основними місцями проживання євреїв були Чернівці а також містечка Садагора та Вижниця. На Закарпатті євреї мешкали переважно у містах Мукачеве та Ужгород.[1]

Культурна спадщина. Синагога Золота Роза у Львові.

«Бейс Штерн Шу́льман» — синагога у Кривому Розі, одна з найбільших синагог у Європі,

Єврейський квартал у Львові.

Найбільші етнічні групи. Галичина. Буковина. Закарпаття. Позначення. Частки українців та етнічних меншин у структурі населення Західної України у 1851 р., %Українці50,138,045,1 Поляки40,9--Євреї6,93,18,5 Німці2,06,8-Румуни-48,510,6 Угорці--26,6

Завдання 1. На основі таблиці «Частки населення етнічних меншин на територіях Західної України у першій половині ХІХ ст.» побудувати кругові діаграми. Галичина Буковина Закарпаття

Завдання 2. Здійснити аналіз отриманих діаграм. Де була найбільша частка поляків? Де була найбільша частка євреїв? Де була найбільша частка німців? Де частка національних меншин переважала частку українців? 

Завдання 3. На основі переліку об’єднань поляків у Східній Галичині у ХІХ ст. зазначте (за поданим прикладом), які елементи культури польська спільнота активно розвивала в Україні. Випишіть їх назви за поданими галузями: Освіта наука мистецтво література мораль політика релігія. Польське Педагогічне. Товариство ( 1868), Польське Природниче. Товаристо ім. Коперника у Львові ( 1868), Політехнічне. Товариство (1877), що з 1883 р. видавало "Часопісмо. Технічне", Товариство Народної Освіти (1880), Товариство Вчителів Вищих Шкіл (1884), Літературне Товариство ім. Адама Міцкєвича у Львові (1886), що з 1887 р. видавало "Памєнтнік Літерацкі", Товариство Прихильників Освіти (1890), Товариство Вчителів Народних Шкіл міста Львова (1890), Товариство Польських Журналістів (1893), Товариство Народної Освіти (1897), Спілка Польських Художників (1899, а від 1866/67 р. існувало також Товариство Красних Мистецтв), Спілка Польських Художників (1899), Народний Університет ім. Адама Міцкєвича (1899), Польське філософське Товариство (1903, а від 1886 р. – Польське Історичне Товариство, що видавало "Квартальнік Гісторични"), 1834 р.- "Союз польських карбонаріїв", в 1835 р. - "Товариство польського народу", Польський Національний Комітет. 

Завдання 4. Розгляньте запропоновані фото. Яке місто українське, а яке польське ? Який висновок ви можете зробити?1 2.

Домашнє завдання. Виконати практичну в зошитах. Повтор. Параграф 22.