Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Про матеріал

Тема: Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Мета: охарактеризувати процес розвитку національної ідеї в суспільно–політичному русі України першої половини ХІХ століття; ознайомити учнів із внеском видатних представників у цей процес; повідомити про формування української національної самосвідомості; розвивати вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати матеріал; виховувати учнів в дусі патріотизму.

Перегляд файлу

Початок українського

національного відродження в

Наддніпрянській Україні

наприкінці ХVІІІ – у першій

половині ХІХ ст.

$C:\Users\User\Downloads\harkivsij-universitet-1805-r.jpg$

Конспект інтегрованого уроку

з історії у 9 класі

Стасюк Лілія Леонідівна

Садове 2022

Тема: Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Мета: охарактеризувати процес розвитку національної ідеї в суспільно–політичному русі України першої половини ХІХ століття; ознайомити учнів із внеском видатних представників у цей процес; повідомити про формування української національної самосвідомості; розвивати вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати матеріал; виховувати учнів в дусі патріотизму.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

* Пояснювати причини та особливості національного відродження в Наддніпрянській Україні;

* Розповісти про роль української інтелігенції у процесі національного відродження;

* Аргументувати своє ставлення до необхідності національного відродження на українських землях.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вид уроку: інтегрований (історія України, українська література).

Епіграф до уроку: «Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани»

М. Міхновський

Випереджувальні завдання: Підготувати міні-проєкти:

«Новгород-Сіверський гурток»;

«Історія Русів»;

«Кирило-Мефодіївське товариство;

Повідомлення-презентацію про «Місію В. Капніста», «В. Каразіна та заснування Харківського університету».

Основні поняття: національна ідея, національне відродження, самосвідомість, автономія.

Основні дати:

— 70-90-ті роки ХVІІІ ст. – діяльність Новгород-Сіверського гуртка;

— 1791 р. — візит Василя Капніста до Берліна, щоб укласти союз із Пруссією;

— 1798 р. — видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського;

— 1805 р. — відкриття Харківського університету за ініціативи Василя Каразіна;

— 1834 р. — відкриття Київського університету;

— Початок ХІХ ст. — написання «Історії Русів»;

— 1846-1847 рр. — Кирило-Мефодіївське товариство.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про розвиток національної ідеї в суспільно–політичному русі України першої половини ХІХ століття та спробуємо визначити внесок видатних представників у цей процес. Давайте пригадаємо, що на початку ХІХ століття українські землі перебували у складі двох держав: Австро-Угорщини та Російської імперії. Кожна держава мала свій вплив на українські землі. Саме на Наддніпрянській Україні розпочинається пробудження української нації. Пригадайте, чому саме на Наддніпрянській Україні? Які умови необхідні для створення власної держави?

Отже, ми приступаємо до вивчення нової теми (Тема уроку записана на дошці). Вчитель оголошує план уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

Початок формування української національної ідеї.
Новгород-Сіверський гурток
Внесок В. Капніста в українське національне відродження
Видання в Петербурзі поеми Котляревського «Енеїда».
Початок ХІХ ст. – написання «Історії Русів».
Кирило-Мефодіївське товариство.

СЛОВНИК

Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування.

Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.

Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві.

Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері.

Суспільно–політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті.

Робота з історичним джерелом.

Опрацюйте текст та прокоментуйте наведений уривок із праці М. Грушевського.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

«…У Східній Україні, задніпрянській, …змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московське перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та …серед нижчого духовенства, попів та дяків–бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане – прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)…:

Заснула Вкраїна,

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

А надію… вітер по полю розвіяв,

Хвиля морем рознесла.

Не видно було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

1. Початок формування української національної ідеї.

Розповідь вчителя

На зламі XVIII і XIX ст. європейські народи поволі проймалися думками про вагомість таких питань, як «народність», «нація», «права народу», ідучи кожний до їх усвідомлення своїм тернистим шляхом. Незважаючи на лиху долю, українці осягали ці поняття нарівні з тими народами, які визначали напрям розвитку європейської цивілізації.

Українське національне відродження розпочалося наприкінці XVIII ст. в надзвичайно важких умовах. Воно не могло опертися на власну державу та буржуазію, які в Європі були головними захисниками національних інтересів.

Найкращі умови для утвердження національної самосвідомості склалися на Лівобережжі, де збереглися ті економічні й соціальні корені, які живили українську історичну традицію.

Російська імперія ліквідувала політичну автономію, закріпачила селянство й скасувала козацьке військо. Цим було завдано могутнього, страшного, та все ж не нищівного удару по основах української національної справи. Козацьке військо було ліквідоване, але державні селяни — нащадки козаків — залишилися вільним станом. Отже, третина сільського населення Лівобережжя не зазнала кріпацтва та пов'язаного з ним духовного спустошення.

І найголовніше, на Лівобережжі збереглася провідна верства українського суспільства — колишня козацька старшина, а тепер українське дворянство.

Національні почуття живила міцно утверджена за часів політичної автономії національна культура та

усна народна творчість. За таких обставин пробудження національних почуттів розпочалося насамперед на Лівобережжі.

Потужним стимулом відновлення почуття патріотизму, національної гідності в Україні стала боротьба за визнання прав на дворянство за нащадками української козацької старшини. Одразу після скасування Гетьманщини та козацького війська російський уряд визнав, що колишня українська військова та цивільна служби дають право на російське дворянство, однак не поспішав із наданням відповідних документів. Коли ж на Лівобережжі був скасований старий становий поділ і запроваджене кріпацтво, у всьому суспільстві виник обґрунтований страх бути записаними в кріпаки. Побоюючись цього, дворянство намагалися отримати не тільки колишні козацькі старшини, військові канцеляристи та їхні нащадки, а й представники духівництва, учорашнього простого козацтва, купці, міщани, панські та казенні селяни.

Це викликало глибоке обурення серед усієї української шляхти. На території колишньої Гетьманщини розпочався рух невдоволених. Його учасники розглядали свою діяльність як патріотичний обов'язок перед Батьківщиною, черпаючи з неї високе натхнення. Боротьба за визнання прав на дворянство за нащадками козацьких старшин завершилася зрештою успішно аж у 1835 р.

Разом із тим ця, на перший погляд, вузькостанова боротьба оживила в колишній Гетьманщині українську історичну традицію. Вона відродила інтерес до «рідної минувшини», спонукала до дослідження та навіть ідеалізації свого минулого, надихнула українську громадськість на високі патріотичні почуття.

Водночас із лояльно налаштованими дворянами історики виокремлюють опозиційний автономістський рух. Його учасники не хотіли відмовлятися від широкої політичної автономії України. Вони неприязно ставилися до суспільно-політичних змін, які здійснювала в Україні Російська імперія після ліквідації Гетьманщини, і плекали надії на відновлення повноцінної автономії, за якої новоспечені українські дворяни могли б самостійно вирішувати всі внутрішньополітичні питання без участі російських урядовців та імперських установ.

Такі настрої найяскравіше проявлялися в діяльності учасників патріотичного Новгород-сіверського гуртка. До нього безпосередньо входили (чи активно спілкувалися з його членами) представники кількох десятків освічених старшинських родин. Найвідомішими серед них були родини Полетик і Капністів. Настрої гуртківців яскраво передав талановитий поет В. Капніст у саркастичній «Оді на рабство».

Робота в малих групах.

1. Визначте умови, в яких розпочалося формування національної свідомості.

2. Визначте, які складові має національне відродження.

Умови в яких розпочалося формування національної свідомості:

* Відсутність єдиної території;

* Тотальна русифікація українського населення;

* Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів;

* Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії;

* Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України.

Складові національного відродження:

* Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя.

* Відродження історичного минулого

* Впровадження і захист української мови.

* Поява творів української літератури.

* Відродження національного мистецтва, традицій.

2. Ногород-сіверський гурток

(Міні-проєкт учня про діяльність Новгород-сіверського гуртка 70-90-ті роки ХVІІІ ст.)

Новгород-Сіверський гурток
Час існування	70–90-і роки XVIII ст.
Складучасників	О. Гудович, Г. Волинський, Г. Полетика, О. Рачинський, В. Шишацький та ін.
Цілі гуртка	• Поновлення автономії Гетьманщини; • розвиток національної культури; • поширення патріотичних публіцистичних творів; • створення проектів розвитку освіти в Україні (відкриття гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснування «Академічного зібрання», відродження українських козацьких формувань)
Форми діяльності	Спроби знайти підтримку ідей поновлення державної незалежності України (місія Василя і Петра Капністів у Пруссію)

Вчитель: У 1787 р. В. Капніст очолив групу автономістів, яка підготувала проект відновлення козацького війська. Проте російський уряд відмовився від його втілення. Петербурзькі урядовці розуміли, що цей проект — перший крок до відновлення української автономії.

3. Внесок В. Капніста в українське національне відродження

(Презентація учня про Василя Капніста)

З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста.

„... до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності – в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...”

Український археографічний щорічник. – Випуск 1. – т.4. –с.225

1. Про що йде мова в цьому документі?

2. Яка мета місії Василя Капніста?

3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України?

4. Видання в Петербурзі поеми Котляревського «Енеїда».

Вчитель: Кінець XVIII століття охарактеризувався виходом першої україномовної книги Котляревського «Енеїда». Надаю слово вчителю української мови та літератури.

5. Початок ХІХ ст. – написання «Історії Русів»

Вчитель: «Історія Русів» — твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року. «Історія Русів» має дві головні ідеї. По-перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією. По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави.

(Міні-проєкт учня про «Історію Русів»)

Основні ідеї «Історії Русів»

• Найбільш видатний історичний твір в Україні кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст.

• Вперше опублікований 1846 року в Москві Осипом Бодянським.

• Розповідає читачеві про народ український, починаючи з найдавніших часів, про місце його серед інших народів, про постійну боротьбу за свою волю.

• Ця праця була історично необхідною, бо на той час існували теорії, якізаперечували існування українців як окремої нації і вважали їх різновидом російської або польської нації.

• Цей твір доводив, що кожен народ має право на самостійний розвиток,в тому числі й український народ, і що українці є окремою нацією зісвоєю мовою та культурою.

• Дає картину історичного розвитку України до 1769 року. Велика увагаприділяється розвиткові українського козацтва та національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького,засуджується політика Росії на українських землях.

• Місце, дата написання та автор цього твору залишаються невідомимидо цього часу

1805 р. зусиллями Василя Каразіна відкрито Харківський університет. У відкритому Харківському університеті досліджували народну культуру українців, що закладало підвалини у формування модерної української національної свідомості.

(Презентація учня про Василя Каразіна).

6. Кирило-Мефодіївське товариство.

(Міні-проєкт учня про Кирило-Мефодіївське товариство)

Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання.

«У 1847 р., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати… Батальйонний командир не любив його за незламний характер, за те, що він не вмів і не хотів нікому вклонятися, і водив його кожний день разом з іншими на навчання, де вчився маршировки і рушничних прийомів…»

З діяльністю якого товариства пов'язаний наведений уривок?
Укажіть портрет історичного діяча, про якого йдеться в уривку з джерела.

$G:\Поч. укр. нац. відродження\Рисунок1.png$

ІV. Підсумок уроку

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із записів російського письменника П. Сумарокова, які він зробив у 1803 р., коли вперше ступив на українську землю «Інші обличчя, інші звичаї, інший одяг, інший устрій і чую іншу мову. Невже тут границя імперії? Чи не до іншої в’їжджаємо держави?»

Завдання

1. Як ви думаєте, чи не перебільшував розбіжності між Росією та Україною П. Сумароков?

2. Чи зберігала Україна на початку ХІХ ст. ознаки державності?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Проблеми національного відродження завжди актуальні і болючі, особливо на етапі становлення нової держави. Національне відродження - це процес пробудження, формування самосвідомості народу, що проявляється в розвитку його духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле, в захисті мови. Дослідження проблем національного відродження надзвичайно важливе для формування нового демократичного толерантного суспільства.

V. Домашнє завдання

Опрацювати §5.

Скласти таблицю „Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині ХІХ століття”.