Презентація до проекту "Намисто" 8кл

Проект. Намисто . Підвіска. Робота вчителя трудового навчання Китайгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Дніпропетровської обл. Максименко Світлани Володимирівни

Нами́сто, рідко мони́сто, буси — прикраса з перлів, коралів, камінців та ін., яке носять на шиї. Намиста є одною з найдавніших прикрас, відомих з доби палеоліту. Зараз їх носять переважно жінки, але історично вони використовувалися як прикраси і чоловіками. Намисто може називатися також за матеріалом — «коралі, «бісер», «пацьорки». Один елемент намиста (перл, камінець тощо) називається намисти́на (рідше буси́на)[4].

Підві́сок, підвіска — прикраса, що підвішувалася на ланцюжку, чи мотузці. Найчастіше носилася на шиї, але деколи і на поясі, головному уборі, чи одязі. У різні історичні періоди функції підвіска були різними — від магічних, тоді вони виконували функцію амулету (напр. лунниця), до винятково естетичних, наприклад, кулони. Підвісок, що привішувався до ікон, вотуми, відігравали роль релігійних пожертв.- Аксельбант. Китиця Брелок Кулон Нецке

Аксельба́нт (нім. Achselband) — декоративні наплічні шнури у деяких військових формах. Існують з XVII століття.

Ки́тиця, діал . ку́тас[2] (від тур. kutas, kutaz)[3] — прикраса у вигляді жмутка ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи. Використовується для оздоблення головних уборів, суконь, поясів, збройових темляків, кінської збруї, кінців шнурів (для прапорів, штор тощо). Китиці можуть виготовляти як зі звичайної пряжі, так і з канителі.

Брело́к (від фв. breloque — «амулет»), розм. дармови́с, дармові́с при́чепка — аксесуар, прикраса, виконана у вигляді підвіски на ланцюжку, браслеті, кільці для ключів та ін. Брелоки (часто неправильно кажуть «брелки́»)[1[5] зазвичай використовуються з декоративною та рекламною метою. Брелок також може виконувати корисну функцію, наприклад, бути міні-ліхтариком, дистанційним пультом керування автомобіля

Кулон — ювелірна жіноча прикраса з дорогоцінного каменю чи іншого матеріалу на ланцюжку чи на шнурку, яку носять на шиї[1

Не́цке (яп. 根付 netsuke, нецуке) — мініатюрний виріб, найчастіше невелика статуетка, що виконувала роль ґудзика, брелока , засобу закріплення на поясі чи окраси на кшталт застібки в японському одязі кімоно чи косоде

Намисто було різним як за матеріалом, кольором, формою, так і за способами носіння. Раніше складалося із скойок, гарних рослинних плодів, зерен, кісточок овочів, які згодом заступили намистинки з каменю, металу чи скла. Найбільше цінувалося намисто з дорогих природних матеріалів — коралів, бурштину, перлів, гранатів, скла, смальти. Дорого цінувалося гуцульське намисто з венеціанського різнокольорового скла з вкрапленнями іншого кольору або золота, яке завозилося з Італії.

Штучне намисто називали дурним, дутим, несправедливим. Намисто з доброго натурального каміння на початку XX-го століття вийшло із селянського ужитку. Його замінило скляне (не дуте) намисто фабричного виробу («пацьорки»), що поширилося в Україні з середини XIX-го століття. Воно було білого, блакитного, зеленого, жовтого, червоного, вишневого, чорного кольорів. Іноді на одну нитку нанизували різнокольорові намистини. Намистини різного кольору також нашивалися на колан. На Лівобережжі, срібні намистини (рифи, пугвиці) додавалися до разка коралів. Дрібне скляне намисто використовувалося для силяння ґерданів на західній Україні.

На Лівобережній Наддніпрянщині було поширене намисто зі «щирого» бурштину, що добувався в околицях Києва. Вважалося, що це принесе здоров'я і щастя. Частіше носили одну довгу й масивну низку бурштину в сполученні з кораловим намистом.