Презентація до теми Гризуни

Гризуни. Виконала: Студентка БЗ-2 групи. Боронило Діана

Зміст. Ряд Гризуни. Родина БілячіРодина МишачіРодина Хом'якові

Найпоширеніший ряд ссавців (належить близько третини усіх звірів, що населяють земну кулю), більшість із яких дрібного та середнього розмірів (довжина тіла - від 5 до 130 см, маса - від 6 г до 60 кг). Гризуни живляться переважно рослинною їжею, у зв'язку з чим мають своєрідну будову зубної системи. У них у кожній щелепі є по парі великих долотоподібних різців, які не мають коренів і ростуть постійно. Тверда емаль вкриває лише передню частину різців, тому вони сточуються і завжди залишаються гострими. Ікол немає. Між різцями і кутніми зубами є беззубий проміжок - діастема. Кутні зуби мають плоску або тупогорбкувату поверхню і служать для перетирання рослинної їжі. Кишки довгі; добре розвинена сліпа кишка, що виконує роль бродильного чана. Характерне раннє статеве дозрівання і висока плодючість. Ряд Гризуни

Родина БілячіОб'єднує звірків середніх розмірів (довжина тіла - 6-60 см), у яких задні кінцівки майже вдвічі довші за передні. Більшість активні вдень. Зимою багато з них впадає в сплячку. Окремі роблять запаси їжі. Розмножуються 1-3 рази на рік. За способом життя - деревні, напівдеревні форми, а також норники. В Україні поширені представники родин Білки, Ховрахи, Бабаки

Білки. СПОСІБ ЖИТТЯЗвички: живуть на деревах. Тримаються поодинці.Їжа: шишки, кора, сік рослин, горіхи, яйця, гриби і комахи. Тривалість життя: зазвичай 2-3 роки. За допомогою сильних задніх лапок з гострими кігтиками звичайна білка чудово лазить по деревах.   За винятком шлюбного періоду, білки ведуть одиночний спосіб життя.. Звичайна білка линяє двічі на рік. Проте хвіст линяє за цей період тільки один раз. Влітку в неї коротка і ніжна рудувато-коричнева шерсть, яку з серпня по листопад поступово замінює густіша і темніша зимова шерсть. Забарвлення цих білок сильно варіює не тільки в залежності від виду, але й у межах одного виду воно міняється залежно від району, сезону, віку тощо.

Спаровування білок може тривати з грудня по липень (час залежить від регіону). У період гону декілька самців переслідують самку. Самка вибирає самця, який їй найбільше подобається, і злучається тільки з ним. Хвіст: використовується для підтримування рівноваги під час переміщення по гілках. Крім того, білка накривається ним під час сну. Рухи хвоста свідчать про настрій тварини.   Вібриси: довгі і дуже чутливі, допомагають орієнтуватися. Білка має чутливі волоски також на передніх лапках, череві і біля і основи хвоста.   Зір: довгі і дуже чутливі, допомагають орієнтуватися. Білка має чутливі волоски також на передніх лапках, череві і біля і основи хвоста.

Ховрахи. Це малі рийні тварини з великими очима, маленькими вухами, щічними сумками, короткими кінцівками й хвостом і міцними кігтями. Довжина тіла дорослих ховрахів від 18 до 22 см, маса до 300 г. Довжина хвоста становить від 4,6 до 7,4 см. Череп трохи тяжіє до форми трикутника, модифікований для заривання. Голова становить близько 1/3 тіла ховраха. Спереду розташований заокруглений ніс світло-рожевого кольору. Під носом, на відстані 0.5-1.3 см є ротова порожнина, зі світло-рожевими губами. Вуса, що допомагають краще відчувати запах, мають довжину до 4-ох см, білого, або чорного кольорів. Очі чорного кольору. Вуха довжиною та шириною близько 1 см.

Ховрахи живляться сочистими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23-28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці. На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають.

Бабаки. Бабаки в основному їдять зелень і багато видів трав, ягід, лишайники, мохи, коріння і квіти. Як правило, живуть у норах і перебувають у сплячці впродовж зими. У залежності від виду, довжина голови й тіла становить від 30 до 60 сантиметрів, довжина хвоста — від 10 до 25 см, вага становить від 3 до 7 кілограмів.

Родина МишачіВключає переважно дрібних гризунів з видовженою і загостреною мордочкою, порівняно великими очами і добре розвиненими вушними раковинами. Хвіст здебільшого довгий, покритий кільцями лусочок, позаду яких розміщені зрідка волосини. Кінцівки довгі, особливо задні, що забезпечує можливість швидко бігати і добре стрибати. Більшість живе в норах, проте є деревні і підземні форми. Висока пластичність забезпечила пристосування до життя в антропогенних ландшафтах та поряд з людиною (синантропами стали миші і пацюки). Поширені по всій земній кулі. У сплячку не впадають. Присмеркові та нічні тварини. У місцевостях з теплим кліматом розмножуються цілий рік; у приплоді - від 1 до 22 малят. Тривалість життя — 1-3 роки. Мишачі — масові шкідники сільського, лісового і комунального господарства, небезпечні поширювачі й переносники багатьох захворювань. 

Представники. Пацюк сірий

Пацюк чорний

Миша хатня

Миша жовтогорла

Миша лісова

Миша польова

Родина хом'яковіОб'єднує гризунів, що мають довжину тіла від 5 до 35 см. Поширені по всіх материках (крім Австралії). Є серед них норники, підземні та напівводні форми, що позначилося на особливостях організації та поведінки. 

Представники. Полівка водяна. Ця навколоводна тваринка викопує на березі довгі нори з невеликими викидами землі, схожими на кротовини. Розміри: до 18 см. Забарвлення: хутро на спині - темно-буре, живіт світліший від забарвлення спини. Харчування: меню водяної полівки складають зелені частини й корінь навколоводних рослин. Плідність: в одному виводку самки буває 5-6 дитинчат. Зимівля: тварина активна цілий рік, зиму проводить у норах, виритих на березі. Поширення: раніше водяна полівка жила на всій території України. Зараз - це спорадично розповсюджений вид на прибережній території великих рік.

Полівка снігова. Відносно великий гризун, забарвлений в сірий колір з буруватим відтінком. Довжина тіла — 120—160 мм, лапи — 19–23 мм. Хвіст довгий (55–70 мм), становить близько 45 % довжини тіла. Вуха довгі, 16–19 мм. Вібриси довгі, близько 30–50 мм. Це травоїдні гризуни, які живляться зеленими частинами трав'янистих рослин, чагарників, і ягодами. Ведуть норовий спосіб життя і мають цілорічну сутінково-нічну активність. Статева зрілість настає на другий рік життя. Плодить 1–2 рази на рік, по 3–5 малят.

Хом'яки. Однією з найвідоміших ознак хом'яків є защічні мішки. Зазвичай хом'як, коли їсть, наповнює ці мішки зерном та іншою поживою і несе здобич до своєї домівки, де складає на майбутнє. Зазвичай хом'яки живуть до трьох років. Хом'яка від хом'ячихи відрізняють в дитинстві, піднявши й подивившись на відстань від дупки до статевого органу. В самиць до 3 мм, в самців 1—1,5 см. Період вагітності короткий і триває до 21 дня, залежно від виду. Самиця може народити від 1 до 20 хом'ячат. Колір самих хом'ячат можна розрізнити за 3 дні. Чорні помітніші відразу, бо хутро потрібного кольору є відразу, хутряний покрив інших кольорів з'являється пізніше.

Ондатри. Вага дорослих особин може досягати 1,8 кг. Довжина тіла — 23 — 36 см, довжина хвоста майже дорівнює довжині тіла — 18 — 28 см. Самиці не відрізняються розмірами від самців. Тіло у ондатри товсте, шия коротка, голова невелика і тупоморда. Її зовнішній вигляд свідчить про адаптацію до водного способу життя. Вушні раковини ледве виступають з хутра; очі невеликі, високо посаджені. Губи обростають різці, ізолюючи їх від ротової порожнини, завдяки чому ондатра може гризти рослини під водою, не захлинаючись. Хвіст сплющений з боків. На задніх лапах є плавальні перетинки, а по краях пальців — оздоблення з короткого волосся. Ондатра веде напівводний спосіб життя, селиться по берегах річок, озер, каналів і особливо охоче — прісноводих боліт. Вагітність у самиці триває 25 — 30 днів; приплід ондатри в середньому 7 — 8 дитинчат.