Месопотамія охоплює землі між річками Євфрат і Тигр, що витікають із Вірменського нагір'я у сучасній Туреччині. Обидві річки мають численні притоки, збираючи воду з обширних гірських районів. Наземні шляхи в Межиріччі зазвичай йдуть вздовж Євфрату, оскільки береги Тигру часто круті й важкі для підйому. Клімат в регіоні напівпосушливий, на півночі пролягають широкі пустелі, південніше — області боліт, замулених заплав, порослих очеретом берегів рік. Євфрат і Тигр зливаються на крайньому півдні, виливаючи свої води у Перську затоку.
В умовах посушливого клімату сільське господарство на півночі регіону богарне, а на півдні зрошуване. Зрошувальному рільництву сприяють розливи рік при таненні снігів у горах Загросу і на Вірменському нагір'ї. Ефективність іригації залежить від можливості мобілізувати достатню кількість людської праці для побудови каналів та догляду за ними. Це, починаючи з найбільш раннього історичного періоду, сприяло виникненню міських поселень і централізованої політичної влади. Сільське господарство доповнювали кочові скотарі, які випасали отари овець та кіз, а значно пізніше й верблюдів на прирічних луках у сухі літні місяці й переганяли їх в напівпустельні райони у вологий зимовий період.
Регіон Межиріччя не має власного будівельного каменю, цінних металів чи лісу, й ці матеріали привозилися із навколишніх областей в обмін на сільськогосподарську продукцію, що сприяло розвитку далекої торгівлі. У заболочених заплавах на півдні ще з доісторичних часів існувало рибальство.
Особливість найдавнішої історії Межиріччя полягає в тому, що тут існували не одна, а декілька держав, які почергово домагалися верховенства в регіоні. Періоди імперій під владою одного міста змінювалися періодами розпаду централізованої влади й існуванням кількох незалежних міст-держав. МІСТА-ДЕРЖАВИ ШУМЕРУ
Ранні міста в цьому регіоні включають Ур, Урук, Ісін, Лагаш у нижній Месопотамії (Шумері), Агад, Вавилон, Кіш, Ніппур у центральній частині Межиріччя (Аккаді), Ашшур, Ніневію, Марі, Алеппо у верхній Месопотамії. Наприкінці IV — початку III тисячоліття до н. е. на півдні Дворіччя виникають і підносяться міста-держави, об'єднані істориками збірною назвою Шумер (за назвою народу, що жив там).
Спочатку піднеслося місто Кіш, потім — Урук, на чолі якого в середині III тис. до н. е. стояв Гільгамеш — улюблений герой шумерських та аккадських міфів. Легендарному Гільгамешу вдалося об’єднати під владою Урука такі міста, як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму. Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур — одне з найдавніших і найбагатших у країні. Пізніше міста-держави були об’єднані в Шумерське царство, яке пізніше захопила сильніша держава — Аккад. КІШУРУКУР
Усі жителі в містах-державах цілком залежали від величезного бюрократичного апарату: чиновників, наглядачів, писарів, які служили цареві й допомагали йому управляти державою, а також воїнів і самого правителя. Населення було поділене на загони хліборобів, скотарів, рибалок, будівельників, ремісників, які під невсипущим контролем чиновників щодня з ранку до вечора виконували певні роботи.
Одним із визначних царів Аккаду був Саргон (2316―2261 рр. до н. е.), ім’я якого в перекладі означає «істинний цар». За однією з версій, він не мав знатного походження та тривалий час служив садівником і чашоносцем у лугаля міста Кіш. За іншою версією, він був царевим міністром. Коли царя Кіша усунули від влади, Саргон узяв на себе управління містом, а згодом став царем держави Аккад.
Про роль клинопису в житті давніх цивілізацій Велике значення для впорядкування державних справ у шумерських містах-державах мала писемність. Писемність Дворіччя — клинопис — вважається найдавнішою системою письма. Месопотамським клинописом користувалися понад 35 століть, він був міжнародним письмом Близького Сходу, тому його називають «латиницею Стародавнього Сходу». Підручник: ст 58 Пізнавально й цікаво. Перегляд відео-фрагменту про клинопис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xvtu. OWmz. WLA
Гільгаме́ш —шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша). Дослідження фактів про царів міста Кіш, —Агга й Ен-Мебарагесі доводять факт існування Гільгамеша.11 глиняних таблиць містять епос про Гільгамеша, що майже подібна до поеми про Атрахасіса. Ця розповідь, коли була перекладена на європейські мови в XIX столітті, викликала справжню сенсацію, оскільки практично повністю збігалася з розповіддю про «великий потоп» у Біблії: гнів богів, спорудження великого корабля, земля, вкрита водою; навіть зупинка на вершині великої гори. Цікаво знати. Гільгамеш із левом(Підручник: ст 57)
Енсі – людина, яка займалася нагальними питаннями повсякденного життя. Лугаль – у часи, коли загрожувала небезпека, шумери обирали царів, які виконували роль віськового командира. Місто-держава - держава, яка складається з одного міста та навколишньої території. Клинопис – система письма, якою користувалися жителі Давнього Дворіччя, перша система письма винайдена людством. Записати до зошита:
Розкажіть про природні умови та жителів Південного Дворіччя. Які інші назви має Дворіччя?Дивлячись на карту на ст. 54, скажіть, яку частину Дворіччя називали Шумером, а яку ― Аккадом?Як називається система письма, винайдена жителями Дворіччя?Який правитель першим об’єднав Дворіччя під своєю владою?Завдання для перевірки: