Презентація до теми: "Духовний світ населення Дворіччя"

Духовний світ населення Дворіччя

Повторення раніше вивченого матеріалу. Робота з тестами до 10 хвилин6-Б

Повторення раніше вивченого матеріалу. Робота з тестами до 10 хвилин6-В

Повторення раніше вивченого матеріалу. Робота з тестами до 10 хвилин6-А

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з міфологією, писемністю, освітою, науковими знаннями, архітектурою, скульптурою та музикою жителів Дворіччя.

Культура Дворіччя складається з культур трьох послідовно змінюючих одна одну держав: Шумеру, Вавилону, Асирії.

Проблемне питання: Вивчаючи матеріал сьогоднішнього уроку, ви повинні знайти відповідь на запитання: Чому досягнення народів Дворіччя важливі для людства?

Духовний світ населення дворіччя. План. Релігійні уявлення та міфологія Дворіччя. Розвиток писемності та наукових знань. Пам’ятки мистецтва цивілізації Дворіччя. Записуємо до зошита тему та план уроку

Бесіда. Що таке міфи?Яку роль вони відіграють у дослідженні минулого?Із міфами яких народів ви вже знайомі?

Словникова робота. Міфи – народний переказ про реальні та фантастичні події. Міфологія – наука про міфи, система міфів. Культ – шанування бога або людини (культ особи); релігійні обряди, служіння божеству. Епос – різновид літературного роду (нарівні з лірикою та драмою), що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Навколишній світ жителі Дворіччя не поділяли на світ богів і світ людей. Герої їхніх міфів і боги жили поряд із звичайними смертними. Кожна річ чи явище мала свого духа або покровителя. Шумери поклонялися більш ніж 2 000 різних богів. Чому їх було значно більше, ніж у Єгипті? Тому що кожен міський житель обирав для себе бога, який захищав тільки його. За уявленнями шумерів, спочатку існував первісний океан, з якого народилися небесний бог Ану й богиня землі Кі. Від їхнього шлюбу народилися бог сонця Уту, бог мудрості Енкі, бог місяця Нанна та ін. Записати до зошита імена болів

У великій пошані в шумерів був творець Всесвіту Енліль, який навчив людей обробляти землю і пасти худобу, та богиня кохання Інанна (пізніше – Іштар). Їм не тільки поклонялися, а й приносили жертви та будували храми. У вавилонян серед багатьох богів головним був Мардук. За міфами вавилонян, він створив Землю, Небо, потім – зірки та заселив планету людьми. Бог Енліль. Богиня Інанна. Бог Мардук

Робота з підручником ст. 63 Яку біблійну історію нагадує цей шумерський міф? Про що це може свідчити?

Розвиток писемності та наукових знань. Одним із найвизначніших винаходів шумерів є писемність, яку запозичили інші народи Західної Азії, пристосувавши до своїх мов. Пригадайте, який матеріал для письма використовували єгиптяни?Папірус на берегах Євфрату і Тигру не ріс. Жителі Дворіччя навчилися писати гострою паличкою на маленьких табличках з вогкої глини. Таблицю висушували на сонці або випалювали. Після цього її можна було зберігати дуже довго. Спочатку в Дворіччі, як і в Єгипті, «писали» малюнками. Але на вогкій глині важко намалювати складний знак чи літеру, до того ж це вимагало багато часу. Можна було тільки витискувати окремі рисочки – клинці. Тому писемність жителів Стародавнього Дворіччя називаютьклинописом. Кожний знак складався з кількох клинців. Він позначав або окремий склад, або ціле слово, як і єгипетський ієрогліф. Загалом було вироблено близько тисячі таких знаків.

Під час розкопок столиці Ассирії Ніневії в руїнах палацу царя Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.) археологи знайшли понад 20 тис. глиняних табличок. Завдяки першій в історії бібліотеці Ашшурбаніпала ми добре знаємо історію, міфи й легенди шумерів, вавилонян та ассирійців, їхні наукові досягнення.

У шумерів існували школи, які називались «будинками табличок». В них учні навчалися письма, лічби, читання, астрономії, географії, музики та співів, медицини та релігійних ритуалів. Очолював школу директор, якого називали «батьком будинку табличок». Учні називались «синами будинку табличок», а помічник учителя – «старшим братом». До школи записували 5-7-річних дітей, в основному хлопців. За навчання батьки вносили плату, не рахуючи додаткових подарунків. Уроки відбувалися щоденно і продовжувались від сходу до заходу сонця. Учні сиділи на циновках, розстелених на глиняній підлозі. «Шкільне приладдя» складалося тільки з грудок глини, води в мисках та паличок для письма. Класів не існувало, молодші і старші учні вчилися разом. В одній школі навчалося 20-30 дітей. Молодші вчилися розминати глину та ліпити таблички. Старші переписували слова. Помилки змивали водою. Вчилися в школі по-різному. Одні засвоювали матеріал добре, інші абияк. Не досить здібних і ледачих учнів карали. Для цього при школі тримали спеціального наглядача, якого називали – «власник батога» чи «озброєний ломакою». Навчання у школі більшість учнів закінчувала у 20-25-річному віці. Випускники шкіл призначалися на вигідні посади: чиновник, писар, воєначальник, збирач податків тощо.

Найбільших успіхів жителями Дворіччя було досягнуто в математиці й астрономії. Вавилоняни добре знали чотири арифметичні дії і залишили нам таблиці множення і ділення, якими широко користувалися у повсякденному житті. Вони вміли знаходити квадратний та кубічний корені, обчислювали площу, винайшли систему дробів. Вавилонянам була відома теорема, що пізніше одержала назву теореми Піфагора. У Дворіччі було створено календар. Вавилоняни встановили, що рік складається з 365 діб, і поділили його на 12 місяців. День вони поділяли на 24 години, одну годину на 60 хвилин, а одну хвилину – на 60 секунд. Уже здавна жителі Дворіччя почали спостереження за небом. Вавилонські жерці створили зоряну карту. На ній було позначено всі небесні тіла, видимі для простого ока. Тоді ж було встановлено дванадцять знаків зодіаку (Овен, Тілець, Діва, Скорпіон та ін.). Жерці вміли передбачати сонячні та місячні затемнення. Вавилоняни вважали, що зорі впливають на долю людей і народів. Тому у Дворіччі широко практикувалося ворожіння по зорях. Люди, які займалися таким ворожінням, називалися астрологами (від «астра» – зірка).

Війни та невблаганний час знищили більшість архітектурних пам'яток Дворіччя. До того ж основним будівельним матеріалом для шумерів, аккадців і вавилонян була необпалена цегла, на жаль, недовговічна. Храми і палаци будували на штучних підвищеннях, щоб урятувати їх від повеней. Кожна будівля, житло, храми, палаци були своєрідною фортецею, оскільки доводилось постійно захищатись від ворогів. Споруди мали квадратну або прямокутну форму. Зовні у них не було вікон, тільки двері. Прикладом може слугувати Палац. Саргона II. Він стояв на високій прямокутній насипній земляній платформі. У центрі палацу – великий двір. Ліворуч від нього розташовувалися житлові приміщення, прямо – святкові, праворуч – господарські. Кожна з цих трьох частин мала менші, ніж центральний, двори, розташовані майже хаотично. Реконстррукція палацу царя Саргона ІІ

На відміну від шумерів і вавилонян, ассирійці споруджували свої храми з каменю й прикрашали їх скульптурами та рельєфами, які зображали сцени полювання, військові подвиги царів, тварин.

Вавилон вражав сучасників своєю величчю. Чудовою була брама богині Іштар. Вежі цих воріт були облицьовані різнобарвними глазурованими цеглинами, на темно-синьому тлі яких виділялися опуклі білі та жовті бики, фантастичні тварини, коричневі люті леви із золотими гривами.

Вже на зображеннях шумерських майстрів можна побачити духові, ударні та струнні інструменти. Найпоширенішою була арфа. Існували навіть спеціальні «будинки музики», де збиралися городяни для того, щоб насолодитися віртуозною грою музикантів. Про поширення у Дворіччі цього виду мистецтва свідчить клинописна табличка із стародавнього міста Уґарит, на якій були написані ноти ассирійської пісні. Це найдавніший, відомий вченим, записаний музичний твір.клинописна табличка із стародавнього міста Уґарит

Чудом світу вважали давні греки величезну семиповерхову 90-метрову вежу — зикурат, відому як Вавилонська вежа. Це була одна з найвищих будівель того часу. Вежа здавалася гігантськими різнобарвними сходами, що ведуть до неба.

Ще одним чудом світу були висячі сади Семіраміди. Сади заклали за наказом царя Навуходоносора II для його дружини — мідійської принцеси Амітіс. Вона сумувала за батьківщиною — Мідією, яка мала значно різноманітнішу природу, ніж Вавилон. Сади були розташовані на терасах, тому здавалося, що вони «висять» у повітрі. Але для того, щоб це чудо існувало, раби цілий день крутили водопідйомні колеса й черпали шкіряними відрами воду з річки для поливу царських садів. Згодом у легендах ім’я Амітіс замінилося на ім’я ассирійської цариці Семіраміди, яка жила за 200 років до спорудження диво-садів. Висячі сади Семіраміди (реконструкція)

Закріплення вивченого матеріалу. Що таке міфи?Яку роль вони відіграють у дослідженні минулого Дворіччя?Про яких богів Дворіччя ви дізналися на цьому уроці?Яка біблійна історія пов’язана з шумерським міфом прочитаним на ст. 63?Де знайшли 20 тис. глиняних табличок під час розкопок?Як називалися школи шумерів?Що було створено жителями Дворіччя та використовується у сучасному житті?Згадайте, які пам’ятки мистецтва цивілізації Дворіччя ми сьогодні обговорювали на уроці?

Проблемне питання: Чому досягнення народів Дворіччя важливі для людства?

Домашнє завдання: Опрацювати § 15. Використовуючи додаткові джерела інформації знайти цікавий міф або епос із життя жителів Дворіччя. (дана робота виконується на листку А4 або у записується у зошиті)