КАБІНЕТ УЧЕНОГО Я ще тут, в тюрмі-норі? О мури прокляті сирі! У цих мальованих шибках Небесний світ - і той зачах! Стримлять до неба стоси книг, Ненатла точить їх черва, Їх пилюга густа вкрива, І кіпоть осіда на них; Уздовж полиць з давнезних літ – Реторти, слоїки, склянки, Начиння, приладів рядки – І це зветься світ!.. Навколо тебе – тлінь і цвіль, І жах потворних кістяків.
МОНОЛОГ ФАУСТА Служить цій справі заповідній – Це верх премудрощів земних: Лиш той життя і волі гідний, Хто б'ється день у день за них. Коли б побачив, що стою З народом вільнім в вільному краю, Я міг би в захваті гукнути: “Спинись, хвилино, гарна ти! ” Чи ж може вічність поглинути Мої діла, мої труди? Провидячи те щасне майбуття, Вкушаю я найвищу мить життя
ФАУСТ – ВІЧНИЙ ОБРАЗ Чи можна Фауста назвати вічним образом? ВІЧНИЙ ОБРАЗ – літературний образ, що має загальнолюдське значення і за глибиною художнього узагальнення виходить за межі конкретного літературного твору та доби, набуває символічного значення й кожною епохою сприймається по-своєму, зберігаючи водночас провідні риси першообразу.