День римлян починався з молитви. Потім снідали. Багатії обідали та вечеряли, а бідняки могли залишитись без обіду. Як і у греків, у римлян основною їжею був хліб з додаванням сиру та оливок. Часто вживали фрукти та варені яйця (з них починали обід). Знатні могли дозволити собі свіжу рибу та м'ясо. Багаті громадяни роздавали бідним їжу і гроші, сподіваючись при цьому, що ті їх підтримають під час виборів.
Дозвілля. Через полудневу спеку, після обіду римляни присвячували вільний час відпочинку та розвагам. Робота всіх установ припинялася, зачинялися храми, крамниці. Як виняток, у цей час могли відбуватися засідання сенату й суду, народні збори. Після пообіднього відпочинку заможні римські громадяни йшли до гімнасіїів, терм, потім – вечеряли. Часто влаштовувались кінні перегони у Великомі Цирку або гладіаторські бої в амфітеатрі. Біднякам квитки в амфітеатр роздавали безкоштовно
Одяг римлянІ чоловіки і жінки носили туніки (схожі на довгі сорочки). Чоловіки зверху носили також тогу - шматок тканини, що обертали навколо себе і перекидували через плече. Щоб тога не впала, її закріплювали на плечі застібками. Жінки носили зверху ще одну - ошатну туніку - столу. А коли виходили на вулицю, накидували на себе легке покривало - паллу. Бідняки могли ходити в одній туніці
Освіта у Давньому РиміНавчання дітей у Римі починалося з 7 років. У багатьох сім’ях заняття проводив раб-педагог, як правило, з греків. Але частіше діти ходили в початкову школу, де навчалися читати, писати й рахувати. Школи для небагатого люду могли розміщуватися при якійсь крамниці, майстерні художника або ремісника.
Освіта підлітків. З 12 до 16 років римські юнаки відвідували школи граматиків, вивчаючи літературу, граматику, логіку, арифметику, геометрію, астрономію та деякі елементи музики. Коли юнакові виповнювалося 16 років, він одягав чоловічу тогу і брався до занять із риторики, римського права. Улітку були канікули. У віці 17-18 років юнаки мали залишити навчання та пройти військову службу.
Завдяки школам більшість вільних чоловіків Італії були освіченими. Це сприяло розвитку письменництва та літератури Марк Туллій Цицерон був видатним римським оратором, прекрасним письменником. Він став відомим завдяки судовим промовам та політичним виступам. Його вважають настільки видатним оратором, що в Італії гідів-екскурсоводів називають “чічероне”Римський поет Лукрецій написав філософський трактат «Про природу речей». У трактаті розповідається про історію утворення Землі і виникнення на ній живих істот, про розвиток первісного суспільства та ін.
Римляни займались також дослідженнями історії та природи. Ці праці на довгі століття стали підручниками. Для створення «Природничої історії», римлянин Пліній використав понад 2 тисячі праць східних, грецьких і римських астрономів, медиків, агрономів, істориків та іншим учених. Також він записав власні спостереження. Визначним твором епохи стала «Історія Риму від заснування міста», написана Тітом Лівієм. Цей твір складається із 142 книг і розповідає про часи від заснування міста на семи пагорбах до 9 року н.е. Саме з неї ми багато знаємо про історію Римської держави