Презентація до теми "Радянізація західних областей України"

«Радянізація західних областей України»Тема уроку:

Мета індустріалізації: Входження краю до промислового комплексу СРСРМодернізація промисловостіОсвоєння місцевих природних ресурсів. Зміна соціальної структури населення

Напрями розбудови промисловості західних областей України Реконструкція традиційних галузей (нафтова, деревообробна, побутова та ін.)Створення нових галузей (машинобудів-на, приладобудів-на, хімічна та ін)

Мета колективізації: Встановити контроль держави над селянством. Зламати приватновласницьку психологію місцевого населення. Позбавити підтримки збройний рух опору радянській владі

Йосип Сліпий -митрополит УГКЦ, репресований радянською владою у 1945 р. Очолював греко-католицьку церкву до 1946 р. Звільнений з радянських концтаборів у 1963 році у відповідь на постійні клопотання Папи Римського.

Організацію українських націоналістів було створено у 1929 році на I Kонгресі у Відні Мета організації: відновлення Української Самостійної Соборної Держави на всіх українських етнографічних землях

ОУН вважали поляків окупантами. 1934 року польська поліція заарештувала декількох провідних діячів ОУН, у тому числі Степана Бандеру, і протримала їх в ув'язненні до початку Другої світової війни. Москва теж не залишається бездіяльною. У 1938 р. радянський агент П. Судоплатов підступно вбиває в терористичному акті у Роттердамі провідника ОУН полковника Є. Коновальця, що мало драматичні наслідки для ОУН, яка з цього часу втрачає єдність. Євген Коновалець

Найбільшу роль у конфлікті відіграла проблема української співпраці з німцями, яку по-різному бачили старші і молодші члени ОУН Андрій Мельник. Степан Бандера

На той момент стає очевидною неминучість війни на Сході, оскільки союз Гітлера й Сталіна не міг тривати довго. ОУНівські діячі розцінюють майбутню війну як єдиний шанс для України повернути собі державність. У пам'яті ще залишилися ностальгічні спогади про відносно затишне "життя за німецького цісаря". З іншого боку, більшовики встигли зарекомендувати себе як середньовічні дикуни, репресувавши лише за півроку 10% населення.

30 червня 1941 р. у Львові ОУН(б) проголосила створення Української Самостійної Держави. Реакція німецької верхівки на цю подію остаточно розвіяла усі ілюзії бандерівців щодо можливості порозуміння з німецькими "визволителями". Степана Бандеру і Ярослава Стецька було заарештовано і депортовано до Берліну, а звідти - до концтабору. Там вони перебували до вересня 1944 р. Організація переходить у підпілля і розпочинає підготовку до збройного опору і повстання проти німців. Німецька СД звітує до Берліну, "що носієм ворожих течій між українцями є, як і раніше, група Бандери". Ярослав Стецьков. Роман Шухевич

ОУН(м) засудила радикалізм Бандери у питанні проголошення державності і виявила схильність до більш гнучкої політики. Мельниківці формують у Києві Українську Національну Раду та видають газету "Українське Слово". Але німецькі репресії не оминають і їх. У грудні 1941 р. членів Ради було заарештовано, частину з них страчено у Бабиному Яру. Сам Мельник до січня 1944 р. перебував під домашнім арештом у Берліні, а потім - у концтаборі. У кінці війни Андрій Мельник знову очолив ОУН.

Офіційною датою створення Української повстанської армії вважається 14 жовтня 1942 р. Своєю назвою УПА завдячує збройному формуванню Тараса Бульби-Боровця УПА "Поліська Січ", що діяло на Поліссі та Волині від початку війни проти більшовиків. Тарас Бульба-Боровець

З літа 1943 р. УПА змушена вести боротьбу на два фронти - проти червоних партизанів і проти німців. А навесні 1944 р. відбуваються і перші бої з радянськими частинами. На додачу у цей період досягає своєї кульмінації кривавий конфлікт з поляками за українську Волинь, без якої поляки не уявляли собі повноцінної польської держави. Через партизанський характер боротьби у конфлікт неминуче було втягнуто цивільне населення, що призвело до десятків тисяч жертв з обох сторін. Таким чином, західні землі стають ареною боротьби чотирьох сил за володіння цим регіоном. З них усіх лише українські повстанці боролися на своїй землі.

Протягом усього часу протистояння населення піддається шаленій пропаганді протилежного змісту з боку ворогуючих сторін. У цих обставинах Головною командою УПА було здійснено у березні 1944 р. спроби порозуміння з радянськими партизанами, але усі вони закінчувалися нічим, оскільки українська сторона постійно висувала вимогу відновлення після війни незалежної української держави, про що противник не хотів нічого слухати.

У 1946 р. московське керівництво ставить завдання "очистити" територію України від українських повстанців. Москва стягла до регіону, за підрахунками підпілля, 585 тис. військових, переважно НКВС, що на кілька порядків перевищувало сили повстанців. Доходили до маскараду з перевдяганням у "бандерівців", випалювання лісів, часом разом з прилеглими селами, отруєнням озер і криниць, поширенням на чорному ринку отруйних тифозних уколів. Не кажучи вже про застосування заборонених розривних куль, розстріли полонених. Вже в 1945 р. на території Західної України діяло 156 фальшивих "загонів УПА" у складі 1783 осіб.

У 1946-1947 рр. ОУН і УПА фактично зливаються у єдину формацію і називаються "збройним підпіллям ОУН-УПА". УПА здійснюють рейди територіями сусідніх держав з пропагандистською метою - інформування місцевого населення про змагання за свободу й незалежність Української Держави, а також викриття справжнього обличчя комуністичного режиму. Відділи УПА ведуть боротьбу проти польсько-радянського терору і примусової депортації українського населення до СССР.

Значною втратою для повстанців стала загибель 5 березня 1950 року Головного командира УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Після його смерті УПА як єдина військова мережа перестала існувати

Вбивство в 1959 р. у Мюнхені агентом КГБ провідника ОУН Степана Бандери стало страшним ударом для українського націоналістичного руху Після закінчення Другої світової війни ООН було створено Міжнародний військовий Трибунал. Використовуючи своє становище, СРСР передає слідчій комісії Трибуналу 26 томів із матеріалами, в яких було звинувачення ОУН і УПА. Слідча комісія Трибуналу вивчила не тільки матеріали, подані більшовиками, а і всі документи німецьких архівів. Висновок : ОУН УПА не була у війні ворогом людства, а навпаки - вона була воюючою стороною проти нацизму, боролася за незалежність свої держави - України. Відмову про визнання УПА агресором було затверджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 1946 року

"Український національно-визвольний рух живе, розвивається і бореться далі. Всупереч всім намаганням та пропаганді ворога знищити його. Минуло вже 15 років, як більшовицька Москва по-новому окупувала Україну під кінець Другої світової війни. Більшовики стараються стерти з лиця землі українську революційну боротьбу всіма засобами тоталітарної системи. Українська повстанська армія, Організація українських націоналістів та вся українська нація склали в цій боротьбі дуже важкі жертви. Але зламати змагання України за свою незалежність, ні знищити її керівної революційної сили - Москві не вдалося" - говорить Бандера в інтерв'ю.

Операція «Захід»1947 Операція «Вісла» 1947

«ФІШБОУН»Операція «Вісла»Висновки. НАСЛІДКИПРИЧИНИ

Попри все, окремі загони УПА продовжували боротьбу до травня 1954 р.(1955 р.), коли було захоплено у полон нового голокомандувача полковника Василя Кука-Коваля. Та й після цього деякі зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній партизан Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 р., після проголошення незалежності України.

Весною 1947 р. на Лемківщині УПА було вбито заступника міністра оборони Польщі, чим скористалося польське комуністичне керівництво для проведення запланованої раніше акції «Вісла». Після реалізації комуністами цієї злочинної акції УПА втрачає матеріальну базу для своєї діяльності і інформаційну та моральну підтримку населення.