Урок пам'яті до 75-річниці визволення України від німецьких окупантів

Історико-літературна композиція «Наша дума, наша пісня. Не вмре, не загине…

От де, люди, наша слава, Слава Україні!»

до 75 річниці визволення України від нацистських окупантів

Мета: відтворити в пам’яті учнів події ІІ світової війни, а саме вигнання нацистських окупантів з території   України, вшанувати пам’ять загиблих визволителів; сприяти формуванню у свідомості учнів значимість вкладу українського народу у перемогу над окупантами; зосередити увагу на сучасних, існуючих на даному етапі історії України захисників Вітчизни; розвивати вміння аналізувати історичні події та висловлювати власну точку зору; виховувати повагу та  шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  до воїнів-визволителів України,  відданість Батьківщині,  любов  до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Оформлення:  фотоматеріал періоду ІІ світової війни, рушник, квіти, державна та національна символіка.

Обладнання: ПК,  проектор, презентація, відеоматеріали

Форма проведення: урок пам’яті

Хід уроку

Учень  1. На білому світі є різні країни,

                    Де ріки, ліси і лани.

                    Та тільки одна на землі Україна,

                    А ми - її доньки й сини.

                    Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                    І квіти усюди ростуть.

                     Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

                     Її Україною звуть.

Вступне слово викладача. Шановні присутні! У ці останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. Пам'ять про воїнів-захисників, тих хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс Перемогу, живе і нині. Саме 28 жовтня 1944 року завершилося визволення Українських земель від німецького поневолення.

Сьогодні історико-літературна композицію «Наша дума, наша пісня. Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава Україні!»   ми присвячуємо 75 річниці з дня вигнання нацистських окупантів з України.

Ведучий 1. Щоб визволити Україну від німецької окупації,  треба було пройти кілометри фронтових доріг у мороз і спеку, дощ і завірюху, полем, лісом, болотом… пережити сотні запеклих боїв. Не витримували машини, грузли в драговинах танки. А люди йшли вперед кілометр за кілометром, очищаючи свою рідну землю від ворожої нечисті.

Ведучий 2. Линемо пам’яттю в минуле і згадаємо про наших визволителів. На уроці присутній учасник бойових дій на Сході України, старший солдат, батько нашого учня ___________________________.

Ведучий 1. Україна, її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитне Дніпро, все поразила німецька чума. Скільки українських хлопців та дівчат пішли на фронт, щоб захистити свою країну, яке тяжке життя випало на долю людей, які жили в окупації. А на початку червня 41-го все було інакше.

Ведучий 2. Випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька годин, вони закружляють у кривавому танку війни, яка триватиме 1418 днів і ночей.

Учень 1.

Яка ж то музика була,

Як лагідно і ніжно грала,

Але війна, страшна війна,

Усе, проклята, розтоптала.

І серце рветься з розпачу і туги,

Осипалися кетяги суцвіть.

Був сорок перший. Червень. Двадцять друге.

Ми йдем на бій, і нас не зупинить.

Ведучий 1. Прощалися поспіхом, нашвидку й рушали, кваплячись неначе навздогін за долею. І тільки на останніх пагорбах, за якими надовго чи й навіки зникали рідні хати, озиралися. Тамуючи хвильювання неповторним помахом руки, прискорювали крок. Йшли на війну.

Ведучий 2. Світанок 22 червня 1941 року ... Чотири години п'ятнадцять хвилин – почалася війна.

Відео «Год 41-й, начало июня»

Ведучий 1. Жодного краю не оминула війна і нашу Лебединщину також. Лилася кров наших земляків, нищилися матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, люди різних поколінь, національностей, професій.

 (Доповіді учнів)

Учень 1. Лише за перші дні війни з Лебединщини пішли на фронт понад сім тисяч чоловік. З приходом нацистів у жовтні 1941 року для населення рідного краю настали страшні дні і ночі окупації, коли за найменше порушення режиму загрожували розтрілу, шибениця чи катування. За час свого перебування в Лебедині нацисти закатували 486 чоловік, 3356 чоловік, переважно юнаків і дівчат вивезли до Німеччини.

Учень 2.  У лісах Лебединського району діяв партизанський загін К.Карпов, місцеве підпілля очолив Роєнко та  секретар підпілля Антонов.  Перше визволення від окупантів  прийшло до Лебединщини 23 лютого 1943 року. Та сили були нерівними ворог пішов у наступ і вже 10 березня нашим військам довелося залишити Лебедин. Остаточно день визволення Лебедина настав 19 серпня 1943 року, коли частини 40-ї Армії під командуванням генерала – полковника Москаленка звільнили місто. На честь визволення названа вулиця нашого міста 19 Серпня.

Учень 3. Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху. Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.

Учень 4. Наші земляки мужньо воювали в цій війні, були нагороджені орденами та медалями, 16-стали Героями Радянського Союзу, а наш земляк із Малого Висторопа Маршал бронетанкових військ П.С.Рибалко удостоєний цього звання Двічи.

Ведучий 1.

Благословляла мати сина,
А синові - сімнадцять літ...
Іти на бій за Батьківщину -
Був материнський заповіт.
Сховала сльзи на прощання,
Щоб не пекли його вони...
І син пішов... Лишив чекання,
Лишив свої хлопчачі сни.

Ведучий 2. Сьогодні серед нас живуть ті, хто у  воєнні роки наближає світлий день перемоги, кого ми називаємо солдатами, переможцями. До слова запрошуємо _____________________________.

Слово гостю

Викладач. Через окопи і партизанські ліси, через підпілля і затінки гестапо, через розпач і віру, через смерть і безсмертя вона все ж таки розгромили ворога, звільнили Батьківщину від ворога!

Учень 5.

Ми йшли у бій за те, щоб до останку

Перемогти ненависних катів,

Щоб світ увесь у мирному світанку

Під променями сонця золотів.

Благословенна радісна година,

Безсмертна буде в пам’яті віків,

Як над палаючими мурами Берліна

Стяг Перемоги в небі зашумів

Ведучий 3.  Внаслідок успішної Чернігівсько-Прип'ятської операції, яка почалася в серпні 1943 р., солдати  прорвали німецьку оборону і в ніч на 9 вересня форсували Десну. 21 вересня –  взято Чернігів, а 22 вересня визволено Полтаву. Протягом вересня 1943  звільнено Харківську, Сумську, Чернігівську, Полтавську області та лівобережні райони Київщини.

Ведучий 4.  У ніч на 6 листопада бої розгорнулися на північних околицях Києва, а потім перемістилися в центр. О 4 годині ранку 6 листопада 1943 р. столицю України було визволено.

(Відео Визволення Києва)

Ведучий 3.  У ході Львівсько-Сандомирської операції 13 липня -27 серпня 1944 року було визволино західні області України. У вересні – жовтні –  проведена Східно - Карпатська наступальна операція. Останній населений пункт України  – с. Лавочне Дрогобицької області – німці залишили 8 жовтня. 28 жовт­ня 1944 р. чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було остаточне вигнання нацистських окупантів з України.

Відеоролик «Визволення України 1944 р.»

Ведучий 4. 75 років. Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв,  із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Учень 06.

У кожнім місті, кожнім парку
Сліди історії стоять.

З граніту зроблені солдати,

Нам про минуле хочуть розказати.

І кожен з них розповідає

Про ті події, ті роки,

Коли фашисти роздирали

Країну нашу на шматки.

Ведучий 3. Хоробрість, непохитність, мужність, велика віра у Перемогу над ворогом – цим жили воїни армії і трудівники тилу, цим жив увесь народ.
 

Учень 6.

Назавжди будуть в пам’яті народній

Всіх цих полеглих мужні імена,

Хто бився з ворогом у тій безодні,

Кому життя урвала та війна.

Це їм із мармуру і бронзи обеліски

Зависочіли в місті і в селі

То шану їм віддали українці

Хто визволяв народ на цій землі.

Викладач. Солдатські душі. Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличуть в небесній далині.

Просимо пом’янути хвилиною мовчання тих, хто загинув, захищаючи   України від німецьких окупантів у періоду ІІ світової війни і звичайно, згадати та вшанувати пам'ять тих, хто через 75 років після війни, поклав життя за незалежність  України. 

Хвилина мовчання (презентація іменами загиблих воїнів-земляків)

Відеоролик « Журавлі»

Викладач. Серця, обпалені війною… На скільки це сьогодні близьке і болісне  для нас відчуття. На жаль сьогодні в Україні склалася нелегка політична ситуація. На Сході України діє ООС (Операція об’єднаних сил). У ній беруть участь близько 100 тис. українців бійців. У ході операції визволено вже ряд міст від сепаратистів та терористів. Міста повертаються до мирного життя, розуміючи, що тільки єдність українців, що тільки розуміння того, що Україна – єдина країна допоможе нам вистояти і розбудовувати свою державу вільною й незалежною.

Учень 7.

Сьогодні на вокзалі бачила солдата…

Стояв один – його ніхто не проводжав:

Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,

Немов він сам від себе на війну тікав.

Сумний, стурбований, глибокий,

Задумливо і мужньо в самоті стояв,

Хоч перед ним дорога – світ широкий,

Але він стежку свою власну вже обрав.

Ведучий 3. Солдат – у всі часи це захисник своє сім’ї, батьків, рідної домівки, який з честю виконує свій  обов’язок перед  Батьківщиною та народом, щоб небо було  мирним і безхмарним!

Ведучий 4. Український солдат – це солдат Збройних Сил України, миротворець у гарячих точках Світу, солдат добровольчих батальйонів, підрозділів спецпризначення, це - захисник цілісності, суверенітету та незалежності України. Сьогодні саме український солдат є гарантом забезпечення захисту народу, держави та її традицій.

Відеоролик «Український солдат»

Викладач. Віримо, що як і 75-ть років тому ми звільнимо територію України, від окупантів, бо немає більш самовідданих, щирих і мужніх людей, ніж українці.

Сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Ви, молоде покоління є свідками формування нового покоління захисників Вітчизни.

Пісня Про Україну