Презентація до теми: "Шахтарський страйк"

15 липня 1989 року розпочався масовий шахтарський страйк. Півмільйона страйкуючих робітників чи не вперше в тоталітарних умовах показали, що їхні інтереси розходяться з інтересами партії. Любомирська Єлизавета

Становище шахтарської праці:- частка ручної праці сягала 60%, дедалі більше погіршувалися умови виробництва,- зростали виробничий травматизм та кількість нещасних випадків на виробництві (кожен мільйон тонн вугілля в центральному Донбасі коштував чотирьох людських життів та шістьох випадків каліцтва),- щоденні витрати часу пересічного шахтаря, пов’язані із виробництвом, сягали 14–16 годин

Тотальний дефіцит і зростання цін виступили каталізатором соціальних протестів. 15 липня застрайкували гірняки шахти “Ясинувата-Глибока”, 16 липня їх підтримали чотири шахти Радянського району м. Макіївка. Страйковий комітет, що очолив виступ усіх 18 шахт міста, висунув умови до районного комітету партії, вивівши колони шахтарів на центральну площу

Організація була на висоті: порядок підтримувався силами страйкуючих, утворювалися комітети. Багатотисячні мітинги шахтарів тривали інколи добу і більше. За соціологічними даними, основнми причинами страйків були дефіцит, низька заробітна плата, малі пенсії, недовіра профспілкам, відсутність соціальної справедливості.

Наслідки. Щоб врегулювати ситуацію, влада задовольнила майже всі вимоги страйкарів. 30 липня 1989 року протести офіційно завершились. Були і політичні наслідки - в перший місяць близько 150 керівників шахт та організацій звільнено, на 87% змінився склад голів РТК.

Страйк показав високий рівень політичної культури пролетаріату України. Його очолили люди, які стали суспільними лідерами. Шахтарі не переступили межу, за якою могло б початися насильство, зуміли вивести страйк у рамках мирного протесту.