Презентація до уроків " Сталого розвитку"

РЕЦИКЛІНГ - ЄДИНИЙ ЦИВІЛІЗОВАНИЙ ШЛЯХ ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

250 кг побутового сміття в середньому щорічно викидає кожен українець. Утилізується лише до 5% побутового сміття. Проблема побутових відходів України

Повторне корисне використання Виготовлення з вторинної сировини нових матеріалів і товарів Розподіл відходів і утилізація того, що визнано безповоротними відходами Отримання енергії від спалювання або піролізу промислового і побутового сміття. Рециклінгом називають:

Необхідність розвитку рециклінгу як фактора механізму еколого-економічної розвитку України зумовлена негативними наслідками, що виникають під впливом відходів виробництва та споживання на навколишнє природне середовище при низькому рівні їх переробки. Необхідність розвитку рециклінгу

Схема процесу рециклінгу:

Матеріальний (механічний) повторне використання відходів за тим же призначенням, наприклад скляних пляшок після їх відповідної безпечної обробки та маркування Сировинний (хімічний) повернення відходів після відповідної хімічної переробки, наприклад бляшаних банок – у виробництво сталі, макулатури – у виробництво паперу чи картону. Можливі два варіанти рециклінгу відходів:

Перепобка відходів у світіШВЕЦІЯ: СМІТТЯ СТАЄ ЕНЕРГІЄЮШвеція є одним зі світових лідерів, що використовують технологію «енергія-зі-сміття». Близько 2,5 мільйонів тонн сміття щороку спалюється для вироблення електрики або тепла. Таке місто як Мальме 60% своєї енергії бере з відходів.   99% сміття в країні використовується або як паливо для електростанцій, або як сировина для виробництва. Швеція настільки успішна в переробці власного сміття, що їй його не вистачає. Тому вона почала його завозити з-за кордону. Країна імпортує сміття з Норвегії, Британії, Німеччини та інших країн.

АВСТРІЯ: РОЗЩЕПЛЕННЯ ПЛАСТИКУУ Відні, столиці Австрії, сміттєспалювальний завод став теплоелектростанцією – і водночас мистецьким об'єктом. На ньому сьогодні на теплову енергію перетворюється 265 тисяч тонн сміття на рік, що дозволяє опалювати цілі райони Відня. Але австрійці навчилися й іншому мистецтву: перетворення відходів на ресурс. Вони непогано почуваються в концепції «циркулярної економіки» — коли сміття стає сировиною для виробництва нових речей. Сьогодні, наприклад, вони активно застосовують біотехнологію, що дозволяє розщепляти пластик. Так забезпечується "колообіг пластику": відхід від одного продукту використовується для створення іншого. За допомогою цього ферменту можна розщепляти, наприклад, пластикові пляшки. Чи поліестер, який сьогодні масово використовується в текстилі.

БРИТАНІЯ: ЕНЕРГІЯ З НЕДОЇДКІВБританія є одним із світових лідерів в іншій технології: перетворенні харчових відходів на енергію. Для цього застосовується використання бактерій для переробки харчових відходів і отримання біогазу та біодобрива. На спеціальному заводі перекривається доступ кисню, в результаті чого розмножуються бактерії, що розщепляють залишки їжі. У Британії цю технологію застосовують кілька сотень заводів. Вони здатні забезпечувати енергією понад півмільйону будинків.

ПІВДЕННА КОРЕЯ: ПІДЗЕМНІ МАШИНИІнша азійська країна, Південна Корея, пішла ще далі. Місто Сонґдо – один із найяскравіших прикладів «міста майбутнього». Замість сміттєзбиральних машин, за відходи відповідає підземна система. Спеціальна пневматична каналізація забирає сміття безпосередньо з квартир. Через підземні труби воно транспортується до сортувальних механізмів. У майбутньому воно постачатиметься на завод, що вироблятиме з цього сміття газ.

ІНДІЯ: ДОРОГИ З ПЛАСТИКОМІндія відома своєю складною ситуацією з відходами, особливо пластиком. Майже половина сміття просто не збирається. Ще менше сортується та перероблюється.Індійський професор хімії винайшов новий спосіб використання пластику. Поліетиленові пакети, обгортки шоколадок, упаковки від печива – все це тепер використовується для… будівництва доріг. Пластик стає частковою заміною бітуму – вуглеводню, який використовується для виробництва асфальту. За індійською технологією, з пластикових відходів в конструкції дороги можна замінити близько 15% бітуму. Це мало свої результати: вже побудовані тисячі кілометрів доріг, а пластик поволі стає товаром. Уряд його купує в громадян для будівництва доріг, що може допомогти розв'язати проблему сміття.  

• відсутність активної державної підтримки рециклінгу та неефективну нор-мативноправову базу; • нерозвиненіть інфраструктури сфери поводження з відходами; • відсутність економічних стимулів рециклінгу ВВС; • низький рівень міжрегіональної взаємодії;• недостатній вплив громадських і професійних об’єднань на прийняття рішень державної та регіональною владою у сфері поводження з ВВС. Основні проблеми України, що стоять на заваді розвитку рециклінгу :

Не викидайте скло до загальних контейнерів, краще покладіть його з боку біля сміттєвих баків. Так воно потрапить на переробку, а не на загальне звалище. Зменшіть використання поліетиленових пакетів (кульочків). Ходіть в магазини з еко-сумками, паперовими пакетами. Зменшіть використання одноразових стаканчиків (каву можна носити у власному горнятку)Сортуйте сміття!Як менше смітити

Скільки часу потрібно, щоб повністю розклались. Паперовий рушник – 2-3 тижніБананова шкірка – 3-4 тижніПаперовий пакет – 1 місяць. Газета – 1,5 місяціОгризок від яблука – 2 місяціЗгадайте про ці цифри перш, ніж викинути своє сміттяпосеред вулиці чи на природіКартон – 2 місяціАпельсинова шкірка – 6 місяців. Фанера – 1-3 роки. Коробка з-під молока – 5 років. Недопалок – 10-12 років. Склянка з пінопласту – 50 років. Гумова покришка – 50-80 років. Пластиковий контейнер – 50-80 років. Алюмінієва банка – 200-500 років. Пластикова пляшка – 450 років. Одноразовий підгузник – 500 років. Пластиковий пакет – 200-1000 років

Отже, впровадження рециклінгу в національне господарство позитивно впливатиме як на економічні, так і на екологічні показники. А побудова системи переробки відходів на основі логістичних принципів із використанням сучасних технологічних досягнень дасть змогу нашій країні наблизитись до європейських стандартів ведення бізнесу. Вимоги щодо стандартів довкілля постійно зростають, і якщо Україна не перебудує свою виробничу систему згідно з новими вимогами, то нашій країні не лише не вдасться реалізувати своїх євроінтеграційних намірів, а й буде завдано непоправної шкоди довкіллю. Висновки