Презентація до уроків української мови "Правопис 2019"

СТИСЛИЙ ОГЛЯД ОСНОВНИХ ЗМІН У НОВІЙ РЕДАКЦІЇ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ» (2019) Зміни можна умовно поділити на дві великі групи: (1) власне зміни у написанні слів (без варіантів) і (2) варіантні доповнення до чинної норми. 1. БЕЗ ВАРІАНТІВ проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах,

«Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс».

Дікенс, Те́керей, Бе́кі (без подвоєння приголосних -кк-) «Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок».

НАПИСАННЯ РАЗОМ: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт «Р а з о м пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладнъй, гіпермбркет, екстраклбс, макроеко-нуміка, мікрохвълі, мультимільйонйр, преміумкла́с, супермбркет, топмйнеджер, топмодйль, ультрамудний, флешінтерв’ю.

г) слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивнрус, контрудбр, віцепрем’є́р, віцекунсул, ексчемпіо́н, ексміннстр, експрезидйнт, лейбгварднєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцйр, оберлейтенбнт, оберпрокурур, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адмірбл».

пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса) але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць «Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів бркуша, пів годъни, пів відрб, пів мнста, пів огіркб, пів устрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврупи, пів Къєва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півбркуш, пнвдень, півзбхист, півкуло, півкэля, півмі́сяць, півуберт, півовбл, півострів».

РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА рос. Донской → Донський, рос. Трубецкой → Трубецький виняток Лев Толстой «Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: ……………… Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськъй, Крутъй, Луговськъй, Полевъй, Соловйо́в-Сєдъй, Боси́й, Трубецькъй, але Толстуй.

 ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ священник (як письменник) «Подвоєння приголосних як наслідок їх збігу. 1. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні: ……………………………………. в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я): день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́н-ній, туман – туманний; башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця; дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — туманно».

«Р а з о м пишемо: а) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресэрс, ….. Міносві́ти, …………. профспі́лка, Святвйчір, ……». Святвечір

ВЕЛИКА БУКВА Назви товарних знаків, марок виробів Автомобілі марки «Жигулі» вироблялися з 1970 по 2014 рік. З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад: Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях» (… на новому блискучому «фольксвагені»).

2. ВАРІАНТИ (допускається правописна варіантність) СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р «У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.).».

2. ВАРІАНТИ (допускається правописна варіантність) СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія «У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.».

кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен «Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.»

УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА і́рій і и́рій, і́род і и́род На початку слова звичайно пишемо і …. Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’).

 ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́си й Білору́си «Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си».

З великої букви пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди. Примітка 1. Назви посад, звань, наукових ступенів тощо пишемо з малої букви: президе́нт, ка́нцлер, прем’є́р-міні́стр, мер, голова́, дека́н, дире́ктор, міні́стр, ре́ктор, секрета́р; акаде́мік, генера́л-лейтена́нт, заслу́жений дія́ч мисте́цтв, наро́дний арти́ст Украї́ни, лауреа́т Держа́вної пре́мії Украї́ни в га́лузі архітекту́ри, член-кореспонде́нт, до́ктор нау́к.

Примітка 2. З малої букви пишемо також назви титулів, рангів, чинів: баро́н, ге́рцог, короле́ва, імпера́тор, князь, коле́зький асе́сор, коро́ль, принцеса, цар, шах. Примітка 3. Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можна писати з великої букви: Міні́стр осві́ти і нау́ки Украї́ни, Посо́л Респу́бліки По́льща, Президе́нт Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни.

-К-, -ИЦ-(Я), -ИН-(Я), -ЕС- 4. За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня. Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са. -