Зміст

Морфологія (Частина1) ........................................................................................ 5

Іменник як частина мови. ................................................................................. 5

Прикметник як частина мови ........................................................................... 6

Числівник як частина мови ............................................................................... 8

Займенник як самостійна частина мови ........................................................... 9

Дієслово як самостійна частина мови. ........................................................... 10

Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот.

 ....................................................................................................................... 11

Дієприслівник як незмінювана форма дієслова. Дієприслівниковий зворот

 ....................................................................................................................... 12 Прислівник як самостійна частина мови ....................................................... 13

Службові частини мови. Вигук ...................................................................... 14

Тестова частина 1 (Морфологія) ....................................................................... 17

Синтаксис (Частина 2) ....................................................................................... 21

Головні члени речення: підмет і присудок .................................................... 21

Другорядні члени речення .............................................................................. 22

Розділові знаки при однорідних членах речення .......................................... 23

Характеристика речення ................................................................................. 25

Типи односкладних речень ............................................................................. 27

Вставні слова, словосполучення, речення ..................................................... 28

Звертання ......................................................................................................... 28

Відокремлені члени речення .......................................................................... 29

Складне речення. ............................................................................................. 32

Складносурядне речення ............................................................................. 32

Складнопідрядне речення ............................................................................ 33

Безсполучникове складне речення .............................................................. 35 Складне речення з різними видами зв’язку ................................................ 36

Тестова частина 2  (Синтаксис) ......................................................................... 38

Орфографія (Частина 3) ..................................................................................... 45

Спрощення в групах приголосних ................................................................. 45

Уживання м'якого знака .................................................................................. 45

Правопис префіксів ......................................................................................... 46 Подвоєння приголосних ................................................................................. 46

Вживання апострофа ....................................................................................... 47

Чергування приголосних літер ....................................................................... 48

Фонетика. Співвідношення звуків і літер ...................................................... 49

Тестова частина 3 (Орфографія) ........................................................................ 51

Відповіді ............................................................................................................. 55

Морфологія (Частина1)

Іменник як частина мови.

Іменник як самостійна частина мови

Іменник — це самостійна частина мови, що позначає предмет або особу, відповідає на питання хто? або що? і має рід, число, відмінок.  

Рід іменників  

Чоловічий  (він,мій) стіл, дядько + учений, академік, суддя + біль, дріб, зяб, кір, степ, полин, нежить, пил, рояль, тюль, рукопис, Сибір, толь, сажень, собака, ступінь, шампунь

Жіночий шафа, радість + зала, вуаль, путь, розкіш, адреса, нехворощ, мігрень, жовч (вона, моя)

Середній вікно,дівча, хлоп’я, ім’я, лоша (воно, моє)

Спільний  (хар-ки людей, соціальні групи, імена, прізвища: заїка, плакса, базіка, лівша, невдаха, Коваль, сирота, староста, нероба,  Саша)

Число іменників

1) іменники, що мають і однину, і множину Книга-книги   Телефон-телефони

2) іменники, що мають тільки однину Харків, сміливість, мир, козацтво, чай, вода, пісок

3) іменники, що мають тільки множину Канікули, вибори, мандри, шахи, піжмурки

Відмінки іменників

Називний	(хто? що?)	голова	легені	пальто	метро
Родовий	(кого? чого?)	голови	легенів/легень	пальта	метро
Давальний	(кому? чому?)	голові	легеням	пальту	метро
Знахідний	(кого? що?)	голову	легені	пальто	метро
Орудний	(ким? чим?)	головою	легенями	пальтом	метро
Місцевий	(на/у кому? чому?)	на голові	у легенях	у пальті	у метро
Кличний	(як звертання до істот)

Кличний відмінок

1) Імена закінчуються у Н. в. на -а  у Кл. в - о Наталка - Наталко,   Саша - Сашо, Маша - Машо, сестра - сестро + чоловічі на -а: Микола - Миколо	1) Чоловічі імена /звертання здебільшого мають  у Кл. в. - е  Володимир - Володимире, Павло - Павле,   Петро - Петре, брат - брате
2) Іменна закінчуються у Н. в. на -я      у Кл. в. - е / -є  Марія - Маріє, Настя - Насте, Катря - Катре + чоловічі на -я: Ілля - Ілле	2) Чоловічі імена закінчуються на м’який приголосний або - й  у Кл. в. - ю Василь-Василю, Юрій-Юрію,   Віталій-Віталію + Ігор - Ігорю

Творення чоловічих та жіночих імен по-батькові

Жіночі імена по батькові	Суфікс -івна- -ївна- (якщо ім’я закінчується на й)	Петро - Петрівна Андрій - Андріївна
Чоловічі імена по батькові	Суфікс - ович- -йович- (якщо ім’я закінчується на й)	Петро - Петрович Андрій - Андрійович

Зверни увагу на творення окремих імен по-батькові

Ім’я	Чоловіче ім’я по батькові	Жіноче ім’я по батькові
Григорій	Григорович	Григорівна
Микола	Миколович (Миколайович)	Миколівна (Миколаївна)
Лука	Лукович (Лукич)	Луківна
Кузьма	Кузьмович (Кузьмич)	Кузьмівна
Хома	Хомович (Хомич)	Хомівна
Сава	Савович (Савич)	Савівна
Яків	Якович	Яківна
Ілля	Ілліч	Іллівна

Прикметник як частина мови

Прикметник — це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? (яка? яке?) або чий? (чия? чиє?).  

Групи прикметників за значенням

Якісні який? яка? яке? які?	Відносні  який? яка? яке? які?	Присвійні чий? чия? чиє? чиї?
веселий парубок, солодке яблуко   ü Якісні прикметники здатні утворювати ступені порівняння : легкий, веселий	весняний день, дубова полиця ü Відносні прикметники не можуть утворювати ступені порівняння: овочевий, кришталевий, студентський	дідів стілець, вовчий слід ü Присвійні прикметники вказують на приналежність:                 мамин,            заячий, вовчий

Ступені порівняння якісних прикметників Вищий ступінь порівняння:  

Проста форма утворюється з допомогою суфіксів -ш-, -іш-: глибокий ― глибший, чорний ― чорніший.			а	Складена      форма             вищого           ступеня порівняння утворюється шляхом додавання до нульового ступеня прикметника слів більш, менш:  Більш важкий, менш важкий.   Більш глибокий, менш глибокий
Найвищий	ступінь	порівняння:

Проста   форма   утворюється  Складена   форма   утворюється   приєднанням   додаванням   до   форми   вищого   ступеня  до   прикметника  _{найбільш,}   в   нульовому   _{найменш}   ступені _{:       прислівників}

префікса   най- ,   якнай- ;   щонай -:    найбільш   відомий,   найменш   складний,  найрозумніший,   найбагатший.  найбільш   глибокий,   найменш   світлий   якнайкращий,   щонайбільший  

Якісні прикметники, що не утворюють ступені порівняння:

а) прикметники на означення масті тварин: гнідий, вороний, чалий, половий,

зозулястий, попелястий.

б) прикметники, що виражають сталі або абсолютні ознаки: німий, мертвий, глухий,

живий.

в) прикметники на означення кольору, утворені за кольоровою схожістю до інших предметів: вишневий, бузковий, шоколадний;  

Творення відносних прикметників Основа закінчується на:  

Твердий приголосний	М’який або шиплячий
Використовуємо суфікс -ов-: Кварц - кварцовий   Палац - палацовий	Використовуємо суфікс -ов- / -ев- залежно від наголосу:   наголос на закінченні використовуємо - ов-: дощ - дощовий   наголос           на          основі            (суфіксі) використовуємо -ев-борщ - борщевий

Творення присвійних прикметників за допомогою суфіксів  -ин- (-їн-), -ів- (-їв-)

Використовуємо суфікс - ин-, якщо: Основа іменник закінчується на твердий чи м’який приголосний: Марина - Маринин

Використовуємо суфікс -їн-, якщо: Основа іменника закінчується на -й: Марія [йа] - Маріїн

Творення присвійних прикметників за допомогою суфіксів  -ів- (-їв-) від іменників чоловічого роду  

Використовуємо суфікс -ів-, якщо: Основа іменника закінчується на твердий, м’який, шиплячий приголосний: Дід - дідів  (телефон)

Використовуємо суфікс -їв-, якщо: Основа іменника закінчується, -й : Юрій - Юріїв (телефон)

Числівник як частина мови

Числівник — це самостійна частина мови, що означаєчисло,кількістьтапорядок предметівприлічбі, відповідають на питання скільки?котрий?  

Кількісні                числівники число  і скільки?: означають кількість або відповідають        на      питання	Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий?:  п’ятий, сьомий, тринадцятий
чотири, п'ятдесят сім

Зверніть увагу!  Такі слова як сімка,трійка,третина,четверть відповідають на питання хто? що? і є іменниками. 

Особливості узгодження числівників з іменниками

•      два, три, чотири + Н. в. множ:  два дні, три поради, п'ятдесят чотири викладачі.

•      п’ять...+ Р.в. множ: п’ять моніторів, п’ять чоловіків  неозначенокількісний,збірний+Р.в.множини:кілька годин Зверніть увагу!

Збірні числівники здатні поєднуватися ЛИШЕ з іменниками чоловічого або середнього роду!  

Форма п’ятеро жінок або шестеро дівчат є помилковою!.

•      дробовий + Р.в. однини: шість сьомих довжини; дві цілих і три п'ятих об'єму.

•      Іменники при складених числівниках уживаються в тому відмінку, якого вимагає останнє слово: сто один (Н.в. одн) стіл Позначення часу:

11.00 — одинадцята година; 

11.05 — п'ять [хвилин] на дванадцяту; одинадцята нуль п'ять; 

11.15 — п'ятнадцять [хвилин] на дванадцяту; чверть на дванадцяту; одинадцята

п'ятнадцять; п’ятнадцять по одинадцятій.

11.30 — пів на дванадцяту; пів до дванадцятої; одинадцята тридцять.

11.35 — за двадцять п'ять [хвилин] дванадцята; двадцять п'ять до дванадцятої; одинадцята

тридцять п'ять; 

11.45 — за чверть дванадцята; чверть до дванадцятої; одинадцята сорок п'ять.

Займенник як самостійна частина мови

Розряди займенників за значенням

1)особові	одн.	множ. 1
	ос. я	1 ос. ми
	2 ос. ти	2 ос. ви
	3 ос. він, вона, воно           3 ос. вони
2)зворотні	себе
3)присвійні	мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх; весь,
4)означальні	всякий, сам, самий, кожний (кожен), інший,  жодний (жоден);
5)неозначені	дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, щонебудь
6)вказівні	той, цей, такий, стільки;
7)питально-відносні	хто,  що,  який, чий, котрий, скільки;
8) заперечні	ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки;

Правопис займенників

Разом    З частками аби-, де-, -сь, ні- Абичий,          дехто, когось, ніхто

Окремо Якщо між займенником і  часткою стоїть прийменник Ні в чому, де з ким, будь у що

Через дефіс З частками казна-, бозна-, хтозна-, будь-, небудь-  Казна-хто, бозна-який

Дієслово як самостійна частина мови.

Дієслово — це самостійна частина мови, що означає дію, відповідає на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? та ін. 

Форми дієслова  

Форми дієслова бувають двох типів: змінювані і незмінювані.

До змінюваних належать форми До умовного та наказового способів (неозн	незмінюваних належить інфінітив дійсного,
	ачена форма), безособові дієслова на та
дієприкметник:  -но,   -то та дієприслівник: роблячи	робити, пишу, напиши, написаний зроблено,

Час дієслова: теперішній, минулий, майбутній. 

Способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.

Особові закінчення дієслів наказового способу

Дієвідміни дієслів

І дієвідміна   3 ос. множ -уть; -ють писати - пишуть  радіти - радіють До І дієвідміни належать також: хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.  У          дієсловах        І           дієвідміни      в інших закінченнях пишеться е або є:  Ти полеш,    Він поле,    Ми полемо, Ви полете;

ІІ дієвідміна   3 ос. множ - ать; -ять бачити- бачать  любити - люблять До ІІ дієвідміни також належать: боятися, стояти, спати, бігти.  У          дієсловах        II          дієвідміни      в інших закінченнях пишеться и або ї: Ти радишся,  він радиться,   ми радимося,   ви радитесь;

Слід розрізняти за значенням дієслова:  недобачати (= погано бачити) ― не добачати (= не помічати) помилок недочувати (= погано чути) ― не дочути (= не дослухати) до кінця недоїдати (= голодувати) ― не доїдати до кінця  недодержати термометр ― не додержати слова  недодивитися за дитиною ― не додивитися фільм  нездужати(ся) (= хворіти) ― не здужати (= не змогти) встати неславити (= ганьбити) ― не славити (= не прославляти) непокоїтися (= турбуватися) ― не покоїтися (= не спочивати)  

Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот.  

Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що відповідає на питання що зроблений? що роблячий?  

Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник із залежними від нього словами.  До будь-якого дієприкметникового звороту є означуване слово - те слово, якого стосується дієприкметниковий зворот. 

У реченні дієприкметниковий зворот виступає  відокремленим означенням.

Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали.   Розділові знаки при дієприкметниковому звороті  

1.Виділяємо комами дієприкметниковий зворот, якщо він стоїть після означуваного слова:

Ще спить земля, засипана снігами.

2.Дієприкметниковий зворот перед означуваним словом не виділяється.

Ще спить засипана снігами земля.

3.Дієприкметникові звороти, що стоять перед означуваним словом, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення, наприклад, причинове.

Захоплений своєю тяганиною з конем, Сивоок не зауважував безлічі подій і речей, які його оточували. 

[бо (сполучник причини) був] Захоплений своєю тяганиною з конем, Сивоок не зауважував безлічі подій і речей, які його оточували. 

4.Завжди відокремлюється комами той дієприкметниковий зворот, який стосується особових займенників (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони) або назв людей. Дієприкметниковий зворот може стояти убудь-якійпозиції. 

Вона усміхнулась, красива і сива, як доля.

5.Дієприкметниковий зворот завжди відокремлюється у дистантній позиції (тобто зворот знаходиться на відстані від того слова, якого стосується, віддалений іншими членами речення).  

Осяяний сонцем, перед нами стояв зовсім новий світ (зворот осяяний сонцем віддалений від іменник світ кількома словами)  

Дієприслівник як незмінювана форма дієслова. Дієприслівниковий зворот

Дієприслівником називається особлива незмінювана форма дієслова, що, відповідає на питання що роблячи? що зробивши?  

Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу. 

У реченні дієприслівник виступає у ролі  відокремленої обставини. 

Дієприслівниковий зворот — це дієприслівник із залежними від нього словами.

Дієприслівниковий зворот відокремлюється майже завжди. 

Сонце, показавшись зранку, посунуло знову за хмари.  

Не відокремлюються дієприслівникові звороти, які стали фразеологізмами.  

Треба не сидіти склавши руки, а працювати. 

Одиничний дієприслівник — це дієприслівник без залежних слів.

 Одиничний дієприслівник  відокремлюється, якщо стоїть перед присудком.

Дівчина, стрепенувшись, підвела голову. 

Одиничний дієприслівник не відокремлюється, якщо:

•          він вказує на спосіб дії;

•          стоїть безпосередньо після присудка Вона стояла замислившись.

Зверніть увагу!  Якщо речення має дієприслівниковий зворот та присудок, то виконавець цих дій має бути однаковий. 

Порівняймо:

Прийшовши додому, я сів поїсти (Підмет - я, присудок - сів поїсти. Підмет я - виконавець дії) Тобто можна переробити речення так:  

 Я прийшов додому, я сів поїсти. Виконавець однаковий і логічний.

Але: 

Прийшовши додому, мене охопила втома (Підмет - втома, присудок - охопила. Підмет втома - виконавець дії, але не спільний, бо якщо переробити речення подібно до першого варіанту, то:  

Втома прийшла, втома мене охопила.

Виходить нісенітниця. Така побудова речень є помилкою. Правильним може бути лише перший варіант.  

Прислівник як самостійна частина мови

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що відповідає на питання як? (добре), де? (вгорі), коли? (вранці) куди? (вперед?), чому? (спеціально), навіщо? 

У реченні прислівник виступає обставиною (якщо залежить від дієслова). Знову серце б'ється (як?) молодо і дзвінко. 

Ступені порівняння прислівників

Вищий ступінь порівняння  

Проста форма а) за допомогою суфіксів -ше, -іше, тихо ― тихше ― тихіше,  гучно ― гучніше

Складена форма утворюється додаванням до звичайної  форми прислівника слів більш, менш : більш тонко, менш зручно

Найвищий ступінь порівняння

Проста форма  утворюється від прислівників вищого ступеня за допомогою префікса най-, якнай-, щонай-   наймиліше, найшвидше, найчастіше

Складена форма утворюється поєднанням простої форми прислівника зі словами найбільш, найменш:  найбільш часто, найменш глибоко.

Правопис прислівників разом, окремо, через дефіс

Дефіс  

З префіксом по- та суфіксом -ому (-єму) по-святковому, поматеринському і поматеринськи, поукраїнському і поукраїнськи, помоєму, а також полатині

З будь-, казна-, хтозна-,-небудь, то,   -таки, -от: будь-куди, казнаколи, хтознаскільки, денебудь,        так-то, як-таки,      якось- от;

Повторенням синонімів або антонімів:   швидко-швидко, зроду-віку, тишкомнишком, рановранці,             більшменш,             видимо- невидимо;

Запам’ятайте: де-не-де, будьщобудь, віч-на-віч, всього-на-всього.   вряди-годи, сяк-так, десь-інколи;

Разом  з аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- :аніскільки, деколи, чимало, щотижня, якнайшвидше;

Окремо: кінець кінцем, сама самотою, одним одна, з року в рік, день у день раз у раз, час від часу, з ранку до вечора, в цілому, в основному, на щастя, на жаль, до речі. 

Службові частини мови. Вигук

До службових частин мови належать прийменники, сполучники й частки. Службові частини мови невідповідаютьнапитання.  

Прийменник обов’язково повинен мати біля себе іменник, прикметник, займенник або числівник, дієприкметник, від якого ми легко можемопоставитивідмінкове питання. 

навколо дерев -  навколо (чого? ― Р.в.) навколо дерев поміж річками - поміж (чим? ― Ор.в.) поміж річками  

Порівняймо:  

Тихо навкруги, мертво і Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша. 

 У першому реченні слово навкруги — прислівник, оскільки поряд НЕМАЄ іменника, прикметника, займенника, числівника чи дієприкметника; у другому — прийменник, бо є займенник його і ми можемо поставити питання відмінка. 

навкруги його - навкруги кого? його

Пам’ятайте про те, що українська мова відрізняється від російської, тому найчастіше має свої особливі прийменники.  

Рос. варіант                             Укр. варіант

Говорить по английски         говорити англійською (НЕ ПО АНГЛІЙСЬКІЙ)

Ходить по делам                  ходити У справах (НЕ ПО СПРАВАМ)  

На прошлой неделе               минулого тижня (НЕ НА МИНУЛОМУ ТИЖНІ)

Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними. 

Сурядні сполучники єднальні: і, й, та (= і), і ... і, ні ... ні, ані ... ані, та й, також, а також, як ... так, ще й.   розділові: або, то, чи, хоч, чи ... чи, чи то ... чи то, то ... то, або ... або, не то ... не то, хоч ... хоч.    протиставні: а, але, однак (одначе), проте, зате, так, та (= але).

Сполучники підрядності  з'ясувальні (що, щоб, як). часові (тільки-но, перш ніж, як, щойно, ледве, як тільки).    умовні (якщо, якби, аби, як, коли, коли б, якщо ... то, як ... то).  допустові (хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай, нехай).  мети (щоб (щоби), для того щоб, аби). причинові (бо, тому що, через те що, у зв'язку з тим що, оскільки).    порівняльні (як, мов, немов, наче, неначе, ніби, немовби, немовбито, неначебто).

Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм.  

Вигуком називається особлива незмінна частина мови, що безпосередньо виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх: ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет.  

Звуконаслідувальніслова - слова, що відтворюють звук. ках-ках-ках, др-рр, ж-ж-ж, геп, брязь, дзень. 

            Етикетні      форми       привітання/прощання/побажання,              Вітаю!      Привіт!

Здравствуйте! Спасибі! Дякую! Даруйте! Будь ласка! тощо виступають вигуком.

Тестова частина 1 (Морфологія)

1.       Усі слова є іменниками в рядку

А виконання, виконавець, виконавши

Б книгарня, книжник, книгозбірня

В соловей, соловенятко, солов’їний

Г завідувач, завідувачка, завідувати Д зеленаво, зеленка, зелень

2.       Чоловічий рід мають усі іменники варіанта

А морок, какаду, маестро, ООН

Б Баку, продаж, столяр, денді В

Борнео, собака, аташе, Сибір

Г суддя, перекладач, путь, гімн

Д хлоп’ятко, козак, інститут, іній

3.       Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку

А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве кімоно

Б львівська пані, надокучлива цеце, смачне кольрабі В вітальний туш, рожевий фламінго, малий нікчема Г яскрава гуаш, цікаве інтерв’ю, прозора шампунь Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий степінь

4.       Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку

А Іване

Б Іванко

В Степане

Г Руслано

Д Саве

5.       Виберіть рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння. А.

Український, місцевий, хлібний, метушливий, польовий. Б. Блакитний, океанський, вовчий, сибірський, радісний.

В. Розкішний, кислий, розумний, сміливий, веселий. Г.

Бородатий, широкий, визначний, овочевий, життєвий. 

6.       Неправильно форму ступеня порівняння прикметника утворено в реченні А Він був високий, худорлявий, років на п’ять молодший від Павла.

Б Дідусева каша була найсмачніша. 

В сила слова гостріша від штика. 

Г Самі найвищі дерева у світі - евкаліпти ,а самі найтовщі - секвої.

7.       Неправильно форму ступеня порівняння прикметника утворено в реченні А Жінка мала якнайскромніший вигляд Б Хома там самий активніший. В Найдорожчий кришталь стояв у Марії в серванті. Г Найвища у світі трава — бамбук. 

8.       Числівниками є всі слова рядка

А три, третій, третина, троє

Б десять, десяток, десятеро, десята

В Два, двійко, двоє, обидва 

Г семеро, сімка, сьомий, сім 

9.       Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні А двадцять п’ять апельсинів Б три з половиною апельсина

В двадцять два апельсини Г дві терті апельсина

10.   Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку

А десять хвилин на третю

Б три години п’ять хвилин

В пів на дванадцяту

Г чверть до одинадцятої

11.   Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку

А без п’ятнадцяти шоста

Б за п’ятнадцять шоста

В п’ятнадцять хвилин до шостої Г чверть до шостої

12.   Правильною є відмінкова форма числівника

А трьохста шістдесяти двох

Б трьохсот шести десяти двох В трьомстам шістдесяти двом  Г трьома стома шістдесятьома двома Д трьохстах шести десятьох двох

13.   Разом треба писати всі займенники рядка

А будь/з/ким, аби/хто, де/який

Б де/хто, де/кого, будь/у/кого

В бозна/чому, аби/який, ні/що Г ні/ким, аби/що, де/котрий

14.   Разом треба писати всі займенники рядка А ні/чий, де/який, аби/що, ні/котрий

Б ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що

В аби/що, будь/то, де/що, казна/що

Г ні/чого, де/кому, аби/який, казна/що

15.   Усі займенник є особовими в рядку

А мене, тобою, собі, нам

Б вами, них, йому, наш

В тобі, нас, мене, нього Г тебе, вони, кого, ним

16.   НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи однини дієслова

А побороти-поборю

Б сидіти - сижу

В дати- дам 

Г мити -мию 

Д малювати - малюю

17.   Закінчення уть(ють) у 3 особі множити мають обидва дієслова рядка

А боятися, молоти

Б вибачити, кликати В возити, в’язати

Г охрестити, напоїти Д хотіти полити

18.   Закінчення ать(ять) у 3 особі множити мають обидва дієслова рядка

А сваритися, бачити

Б платити, плакати

В водити, чесати Г славитися, лизати Д колихати, сходити

19.   Правильно утворено форму наказового способу дієслова

А ходити-ходімте

Б розвивати-розвиваймо

В зберегти-збережемо

Г заносити-заносимо

Д відповідати-відповідаєм

20.   Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим стояла Олеся. 

Б Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.

В Над Максимом нахилилось почервоніле від гніву й туги лице Тура. 

Г Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце. Д Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво. 

21.   Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми  гніздами. 

Б Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений сонцем. 

В Маленькою хмаринкою темніє над ярком закинутий у степу хутірець. 

Г Якимові ноги узуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг. 

Д Позбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше переживав свою трагедію. 

22.   Одиничний дієприслівник ужито в реченні

А Ненька встигала і хату побілити і хліб спекти не поспішаючи. Б Переступивши поріг, Остап почув у кімнати знайомий голос В Перекидаючи тісто з однієї долоні в другу, мати формувала хлібину.

Г Сонце, сідаючи за гору, обливало світлом усе село. Д

Ідучи в широкий світ, візьму з собою материнську пісню

23.   Одиничний дієприслівник  НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Рівна дорога роздвоюючись вужчала. 

Б Річка звиваючись губилася в зелених шатах. 

В Листя боязко тремтить і не втримавшись летить. Г Земля засинаючи п’є з вечірніх туманів. Д Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши. 

24.Прислівниками є всі слова рядка

А пліч-о-пліч, повідні, дехто

Б нарешті, вранці, казна-що

В усередині, без кінця, чий-небудь

Г збоку, завглибшки, ніколи Д ніхто, звечора, анітелень

25.   Помилку в утворенні форму ступенів порівняння прислівника допущено в рядку:

А швидко-швидше

Б холодно-холодніше

В погано-поганіше

Г добре-краще

Д низько-нижче

26.   Разом треба писати всі прислівники у варіанті

А по/польськи, на/вхрест, по/тизу

Б до/щенту, на/весні, в/основному

В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні

Г на/гору, з/середини, по/іншому Д за/панібрата, не/сказанно, у/день

27.   Прийменник виділено  в реченні А Лунає неподалік пісня сили, краси.

Б Назустріч здіймалося міст в бронзі.

ВНапередодні всю ніч ішов лапатий сніг.

Г Козакинавколо фортеці копали шанці. Д

Десьпоблизу виводив свою пісню соловей.

28.   Вкажіть, у якому рядку всі сполучники часові.

А. Якби, хай, через те що, у зв'язку з тим що, для того щоб.

Б. Коли, як тільки, щойно, поки, допоки.

В. Оскільки, незважаючи на те що, але, та, чи.

Г. Як тільки, що, наче, бо, щоб.

Д. Мов, якщо, хоч, дарма що, ніби.

29.   Частки НЕМАЄ в реченні А Правда таки переможе Б Пішов би я в Україну. В Майже тиждень не було дощу Г Я буду крізь сльози сміятись. Д От де, люди, наша слава.

30.   З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає наступне слово).

(1) Тепліше стає на серці, коли бачиш: ти не цілком (2) одинокий на світі,  (3) є добрі люди,

(4) що дбають про тебе.

А прикметник

Б займенник

В дієслово

Г прислівник

Д сполучник

Синтаксис (Частина 2)

Головні члени речення: підмет і присудок

Підметом називається головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?  

 Реве, стогне хуртовина...

Підмети поділяються на прості і складені.  

Складений підмет виражається словосполученнямиіреченнями:

•          словосполучення, що узгоджується з присудком у множині Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги.

•          словосполучення з двох займенників Нехай кожен із нас пізнає себе.

•          словосполучення з кількісним значенням Коло млина, кола броду два голуби пили воду.

•          фразеологізм

Бити байдики - улюблена справа ледарів.

•          складна власна назва

 Були тут і «Тече вода з-під явора», і «Над Дніпровою сагою», і «Реве та стогне Дніпр широкий», і «Коло гаю в чистім полі», і «Ой діброво, темний гаю».  

Присудком називається головний член речення, який означає дію, що виконує підмет, відповідає на питання : що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто або що він є? 

Повітря зробилося прозорим та ясним.   

Присудки бувають прості і складені (складені іменні і складені дієслівні).

Складений присудок буває дієслівнимтаіменним.   

Дієслівний Іменний

допоміжне дієслово + інфінітив (неозначена форма дієслова). Допоміжні дієслова: починати, продовжувати, закінчувати, могти, хотіти, пробувати, уміти, рад, певен, згоден, ладен, можна, необхідно, ладен, треба   Катерина береться розпалювати вогонь під плитою.    Полковник навіть не зміг струсити з себе дорожньої пилюги. Я починаю вчитись в університеті. Мій брат хотів спекти торт.  дієслово зв’язка + іменна частина: Дієслова-зв’язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися тощо.  Іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі   Ор.в., а ще дієприкметник  Дієслівна зв'язка є в теперішньому часі, як правило, опускається:     Максим — студент.

День був гарний, погожий.    Першою прокинулась Катерина. Тимко стояв перед ними задиханий і гнівний.  Сонна дитина здавалася сумно

Тире між підметом і присудком  

Тире між підметом і складеним іменним присудком може ставитися лишенамісці пропущеногодієслова-зв’язки. 

Порівняйте:  

Мій брат - художник.  

Мій брат є художником.   

Між підметом і складеним іменним присудком на місці дієслова-зв’язки тиреставиться лише в таких випадках: 

1.              [іменник (числівник) у Н.в. (підмет) - іменник (числівник) у Н.в.(присудок)] Весна - художник знаменитий.

Два та два - чотири.

2.              [інфінітив(підмет) – інфінітив (присудок)] Жити - Вітчизні служити.

3.              [інфінітив (підмет) - ім. у Н.в. (присудок)] Малювати - моє уподобання.

4.              [підмет - це (оце), то, ось, значить присудок] Жити мені без праці - значить не жити.  

  

Між підметом і складеним іменним присудком намісцідієслова-зв’язкитирене ставиться у таких випадках:  

1.              [у ролі підмета виступає займенник] Сумує хата, бо вона вже пустка.  

2.              [присудок виражений іменником (займенником) у Н.в., перед яким стоїть частка НЕ]  Серце не камінь.  

3.              [у ролі присудка виступає прикметник (дієприкметник)] Твоє чоло шляхетне і ясне.  

Черкащина оспівана Шевченком.  

 

Другорядні члени речення

Граматична основа поширюється другорядними членами — означенням, додатком, обставинами.  

Означення — це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?   

 З тихим плескотом на берег рине хвилечка. Крім того, означення виражаються:  

•              іменником у непрямих відмінках  Промінь сонця (= сонячний промінь) 

•              неозначеною формою дієслова, якщоінфінітивстоїтьбіляіменника 

Батько дав команду сідати;  

•              прислівниками, якщоприслівникстоїтьбіляіменника.  Не причинені двері були і в квартиру праворуч. 

  

Прикладка  є другою назвою того ж поняття, але з певною характеристикою: за віком, за статтю, за національністю, за фахом, за зовнішнім виглядом тощо. 

Микола, мого батька друг, приїхав...  

Три дівчини, студентки-агрономи, йшли..  

  

Додаток - це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямовано дію, і відповідає на питання кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?  

Додаток залежить від присудка. Я купила квіти на подарунок.   

  

Обставина - другорядний член речення, який указує на спосіб здійснення дії, її якість або інтенсивність, а також місце, час, причину, мету, умову, з якими пов’язана дія чи вияв ознаки. Обставина відповідає на питання як? яким чином? де? коли? з якою метою? 

чому? якою мірою? та ін. 

   

Інфінітив у ролі головних та другорядних членів речення  

Інфінітив (початкова форма дієслова - що робити? що зробити? читати, писати, посміхатись) в реченні може виступати: 

•            присудком, якщо стоїть на другому місці (після підмета) Жити - значить боротись.  

•            підметом, якщо стоїть на першому місці (перед присудком) Любити - сенс мого життя.  означенням, якщо інфінітив залежить від іменника. 

Здійснилась мрія побувати в Парижі (мрія яка? побувати).  

•            додатком, якщо залежить від дієслів зі значенням упливу на волю іншої особи, спонукання до дії (радити, наказувати, рекомендувати, бажати тощо).  Лікар порекомендувала поїхати в санаторій (лікар порекомендувала що?)  

•            обставиною, якщо залежить від дієслів зі значенням руху (сісти, лягти, летіти, бігти тощо) 

Він побіг її рятувати (побіг з якою метою? рятувати)  

  

Розділові знаки при однорідних членах речення  

Розділовий знак	Правило	Приклади
Кома ставиться між однорідними  членами	Поєднаними безсполучниковим  зв’язком [О, О,О]      Поєднаними протиставним сполучником а, але, та (=але), зате, проте, однак	За вікном сніг, дощ, заметіль.            Будь сміливим не язиком, а ділом.

 

Кома з крапкою Тире

[О, а О] Поєднаними повторюваними сполучниками  •              [і О, і О]; [ ні О, ні О], •              [ то О,  то О]; •              [чи О, чи О]; •              [чи то О, чи то О]; •              [ не то О, не то О]; •              [або О, або О] Поєднаними праними сполучниками:  •              не тільки..., а й; •              не тільки...., але й; •              не лише...., а й; •              як..., так і...; •              не стільки..., скільки....; •              не стільки...., як...; •              не так...., як...; Зверніть увагу! кома ставиться перед другим компонентом  [як О, так О]   Між поширеними однорідними членами         речення,             особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми [ О; О]   Між однорідними членами речення з безсполучниковим протиставним зв’язком (на місці  тире можна поставити сполучник а)

Не то сон, не то забуття склепляло повіки.   Чорніє поле, і гай, і гори. Як ти ставишся до людей, так і вони до тебе будуть ставитись. На       панщині          пшеницю             жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.   З городу не біжить - вихором вилітає Мар’яна.

Запам’ятайте! Якщо сполучники чи, або , та (=і), і не повторюються, то коми між однорідними членами речення не ставиться. 

Любов чи ненависть ти відчуваєш до мене?  

Зверніть увагу! Кома не ставиться між компонентами усталених сполук типу і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні риба ні м’ясо: 

Ні в день ні в ночі не стихає клепання коси.  

  

Двокрапкай тире при одноріднихчленах речення з узагальнювальнимсловом 

Розділовий знак	Правило	Приклад
Двокрапка                             Тире	Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад; у такому разі пере цими словами треба ставити кому, а після них - двокрапку).  Після однорідних членів речення перед  узагальнювальним словом	Усе в чекання: земля і місяць, вишні і тополі, туман в полі.      Багато поетів, а саме: Б.  Олійник, Л. Костенкко, П. Тичина - оспівували давню красу Києва.         Тонкі брови, русяві кучері, тонкий ніс, рум’яні губи - усе дихало красою

 

 

Характеристика речення

1.  За будовою речення бувають прості й складні. 

Просте речення має одну граматичну основу:  

Непомітно вечір підкрався.   

Складне речення має кілька граматичних основ (дві або більше): І буде день, і знов огорне ніч.  

  

2.  За емоційним забарвленням  - окличні (!), неокличні.  

Як ти зжилася з тугою чаїною!  

Ти був до нас. Ти будеш після нас.  

 

3.  За метою висловлювання - розповідні, питальні, спонукальні. 

Розповідне речення містить повідомлення або опис певних явищ дійсності:  

Я не знаю, що буде далі, але сподіваюсь на краще.  

Питальне речення містить запитання (?): 

Ти знаєш - що ти людина?  

Спонукальне речення виражає волевиявлення (прохання, побажання, заклик, наказ до дії).  Спонукальне речення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО має містити знак оклику. Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню.  

 

4.  Занаявністюголовнихчленівпрості речення поділяються на односкладні й двоскладні. 

Односкладні речення мають один головний член - або підмет, або присудок.   Йду. Гладжу рукою соболину шерсть.  

Стою. Молюсь.   

Київ. Тиша.  

Двоскладні речення мають два головні члени - і підмет, і присудок: 

Вітер вірить мені і в дарунок посилає запах ніжного цвіту.  

Зверніть увагу!  

Двоскладнимєречення, у якому присудок - дієслово 3 ос. одн. теперішнього або майбутнього часу; у форми одн. минулого часу. 

Зустрічав схід сонця.  

Двоскладнимє і речення з пропущеною дієслівною зв’язкою є (іменний складений присудок). 

Усміх, ласка - поруч.  

 

5.  За наявністю другорядних членів речення поділяються на поширені та непоширені. 

Поширені речення мають один або більше другорядних  членів.  

Мріють крилами з туману лебеді рожеві.  

Непоширені речення не містять другорядних членів.  

Задощив листопад.  

 

6.  За наявністю ускладнюючих елементів - ускладненні та неускладнені.  

Ускладнюючі елементи:  

v  звертання;  

Україно моя єдина, сумую за тобою!  

v  вставні і вставлені конструкції;  

На мою думку, кожен народ має право на мову, культуру, незалежність.  

v  однорідні члени речення;  

Я тебе обіймав, цілував, говорив...  

v  відокремлені члени речення (дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти).  Не знаю броду, не лізь у воду. 

 

 

7.  За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення - повні й неповні. 

Повне речення містить усі необхідні для розуміння його змісту члени: 

Я загубила своє натхнення.  

У неповних реченнях одна з ланок його будови не вимовляється, але фіксується свідомістю (її відновлюють з контексту чи ситуації) 

Над містом розмовляють голуби. Про цікаві речі. Про людство. Про війну.  

А довкола - млисто-бузкова далеч (присудок домислюється зі змісту другорядного члена обставини місця довкола).  

 

Запам’ятайте!  

Односкладне речення хоч і не містить у своїй будові одного з головних членів проте вважається повним.  

Любіть і боріться за щастя без останку.  

Двоскладне речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою вважається повним. 

Книга - морська глибина.   

  

Типи односкладних речень

Означено-особовими називаються такі односкладні речення, до головного члена яких ми можемо додати займенники Я, ТИ, МИ, ВИ. 

Поїдеш з нами. Одіспишся у спокої. Для ілюстрації сказаного раніше наведемо кілька прикладів.  

Узагальнено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражає дію, що стосується кожного. Це можуть бути прислів’я або приказки. 

Не діли шкуру невбитого ведмедя. Довіряй, але перевіряй; 

Неозначено-особовими називаються такі односкладні речення, до головного члена яких ми можемо додати займенник ВОНИ. 

Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав'яних чаїв. 

Безособовими називаються такі односкладні речення, головний член яких не співвідноситься з дійовою особою. 

Полювання відкрито. 

Сутеніло помалу 

Називними називаються такі односкладні речення, головний член яких виражений тільки ПІДМЕТОМ (до підмета серед другорядних може бути означення) 

Ранок. Сонце золоте... Свавілля! Бунт! А він? 

Вставні слова, словосполучення, речення

Вставні слова не бувають членами речення й не утворюють словосполучень із членами речення.  

 авжеж, безперечно, безсумнівно, без усякого сумніву, видимо, видно, в усякому разі (випадку), гадаю, дійсно, звісно, звичайно, здавалося (б), здається, зрозуміло, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, очевидно, певна річ, по суті (справи), правда, припустимо, припустімо, природно, скажімо, скоріш за все, слід гадати, справді, треба думати  

по-перше, по-друге й под., виходить, головним чином, далі, до речі, значить, з одного (другого) боку, зокрема, зрештою, крім того, між іншим, навпаки, наприклад, нарешті, однак і проте (якщо вони не протиставні сполучники), отже, підкреслюю, передусім, повторюю, приміром, у цілому та ін.; 

Зверніть увагу!  

Неєвставними й не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, принаймні, навіть, між тим, за традицією, у кінцевому підсумку, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як і деякі інші. 

Вставні слова і словосполучення виділяютьсякомами.   Звертання

Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.  Звертання може бути поширеним і непоширеним.  

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю!  

Лети, пташко моя сизокрила, з захід сонця, защебечи в шибку...  

Звертання виділяються комами.  

Дорогий мій, сонячний, озвися!  

Вставні слова, словосполучення, речення та звертання ускладнюються речення.  

 

 

  

Відокремлені члени речення

Відокремлюютьсядодатки, що мають значення виключення, виокремлення і вводяться в речення прийменниками крім, окрім, опріч, замість, за винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема:  

Опріч Гафійки, було ще два наймити.  

Відокремлюютьсяобставини, виражені:  

 дієприслівником (слова із суфіксами учи- / -ючи-,  -ачи-/-ячи-, -вши-/ -ши)  дієприслівниковим зворотом;  

Обставини, виражені

Відокремлюються

Не відокремлюються

 

Дієприслівником                    Дієприслівником зворотом                  Прислівником, іменником у непрямих відмінках (часто з  прийменником)	Якщо стоїть перед присудком або після нього:        Падаючи, сніжинки витанцьовували вальс.      Полягали спати, повечерявши.      Якщо стоїть і перед присудком, і після нього:        А він сидів, зіщуливши ті плечі.        Якщо передає значення уточнення місця, часу, способу дії.  Обставин має бути не менше двох.  Уточнення обов’язково йде шляхом звуження, тобто від широкого поняття до вужчого.      Жваво, з юнацькою	Якщо дієприслівник має значення способу дії (відповідає на питання як?)   і стоїть після присудка    Цю вправу виконують лежачи.      Вона стояла замислившись.      Якщо дієприслівник зворот є фразеологізмом і стоїть безпосередньо біля присудка:    Він дивився на мене витріщивши очі.             Якщо обставини різні за значенням (одна обставина часу, а друга - місця чи навпаки).
	енергією, заходився Семен.      Народилася в Харкові, на вул. Сумській.	Серед ночі над степом ані хмаринки.

Відокремлюютьсяозначення виражені дієприкметниковим зворотом чи прикметником. Основний принцип відокремлення/не відокремлення означень -їхпозиція щодо означуваного слова. 

Узгодженіозначення 

Означення, виражені	Відокремлюються	Не відокремлюються
Дієприкметниковим або прикметниковим зворотом   (поширене означення)	Якщо   стоїть після означуваного слова:  Самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси. Якщо  означення стоїть на відстані від означуваного слова:  Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.      Якщо означуваним словом є особовий займенник (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Позиція не має значення    Вона, стримана й чемна,  була дуже вродливою      Стримана й чемна, вона була дуже вродлива.      Стримана й чемна, була дуже вродлива вона.         Якщо дієприкметниковий зворот (означення) стоїть перед означуваним словом, АЛЕ має обставинний відтінок.     Втомлений хатніми справами, батько швидко	Якщо стоїть перед означуваним словом:  Розгублені од власної краси ліси самі на себе дивляться.
Кількома (двома і більше) прикметниками чи дієприкметниками  (непоширене означення)	заснув.   Батько  швидко заснув, бо був втомлений хатніми справами (обставинне  причинове значення)      Якщо стоять після означуваного слова: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

  

Прикладка  є другою назвою того ж поняття, але з певною характеристикою: за віком, за статтю, за національністю, за фахом, за зовнішнім виглядом тощо. 

Микола, мого батька друг, приїхав...  

Відокремлюються:  

Поширені прикладки після означуваного слова (коми)      Прикладки, що стоять перед означуваним словом і мають обставинний відтінок  або починається словом як (коми)        Прикладки, що відносяться до особового займенника (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони) (коми)    Прикладки, уведені словами або, тобто, чи, наприклад, особливо, на ім’я, на  прізвище, як-от, а саме (коми)          Поширені прикладки в кінці речення, якщо перед ними можна поставити а саме (тире)

Колько, худорлявенький, чистенько одягнений хлопчик, з розумними оченятами, біжить стежкою.      Як селюк, Улас відчував розгубленість у місті.   Улас відчував розгубленість, бо був селюком (обставинне причинове значення).            Я, полководець миру, сонце несу в жмені.            Лінгвістика, або мовознавство, допомагає пізнавати закони мислення.      Антоніми, чи слова з протилежним значенням, використовуються для створення антитези.

Я тільки тепер побачив село - нужденну купку солом’яних стріх.

  

Зверніть увагу!  

•   Не відокремлюються прикладки із сполучником як, коли вони не мають

відтінку причини (такі прикладки відповідають на питання уролікого?уролічого?) Тут ідеться про Шевченка як художника. (ідеться про Шевченка у ролі художника) 

•   Не відокремлюються власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова:  

Космонавт Леонід Каденюк відвідав Технічний ліцей НТУ.  

Відокремлення таких власних назв можливе, якщо вони вживаються для уточнення, пояснення загального іменника. 

Мій сусід, Григорій Шиян, вирішив не покидати старої хати.  

Складне речення.  

Складним реченням називається  речення, в якому кількаграматичнихоснов (кілька підметів, присудків, що НЕ є однорідним). Складні речення поділяються на сполучникові (складносуряднеіскладнопідрядне)безсполучникові.       

Складносурядне речення

Складносурядним називається складне речення, між частинами якого не можна поставити питання; частини поєднані сполучникамисурядності. 

 Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою. 

Сурядні сполучники: 

ü  єднальні: і, й, та (= і), і ... і, ні ... ні, ані ... ані, та й, також, а також, як ... 

так, ще й; не тільки....а й(але й), не лише....а й (але й), не стільки... скільки, не те щоб, але, хоча й.... але.  

ü  розділові: або, то, чи, хоч, чи ... чи, чи то ... чи то, то ... то, або ...  або, не то ...

не то, хоч ... хоч.   

ü  протиставні: а, але, однак (одначе), проте, зате, так, та (= але).  

Розділові знаки в складносурядному реченні  

У складному реченні між сурядними частинами можуть ставитися кома, крапка з комою або тире. 

1.У складному реченні між сурядними частинами, з'єднаними сполучниками сурядності  і

(й), та, а, але, ні... ні, зате, проте, однак, або, чи, то ... то, або ... або, чи ... чи та ін., звичайно ставиться кома.  

На золоті крил із-під тучі бджола вилітає у світ, і вишням хустини пахучі на плечі розвішує цвіт. 

2.Кома не ставиться перед неповторюваними сполучниками і (й), та (= і), або, чи (= або), якщо сурядні частини мають спільне слово (другорядний член речення (додаток чи обставина), частку  лише, тільки, ще, навіть або вставне слово)  

Вдосвіта (спільний член) знову загули на мороз сосни і закричали півні на горищах.  

Не ставиться також розділовий знак, якщо названі вище сполучники і (й), та (= і), або, чи (= або),  поєднують два питальних речення, окличних чи спонукальних: 

Коли в тебе відпустка і де ти будеш відпочивати?  

3.Між частинами складносурядного речення може ставитисятире, якщо в другій частині висловлюється наслідок, висновок, швидка зміна подій: 

Під братом не копай ями - і не викине тебе Бог в іще більшу.  

Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається складне речення, в якому від однієї частини до іншої можна постави питання; частини поєднані підряднимисполучникамичисполучними словами. 

 І я пішов, бо ти мені світила, як зоря. 

Сполучники підрядності  

•

з'ясувальні (що, щоб, як). 

Згадай, як ми співом стрівали світання.  

•

означальні (що, щоб, ніби, який, чий, котрий). 

Життя - це оббирання з реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу.  

•

часові (тільки-но, перш ніж, як, щойно, ледве, як тільки).  

Ще сонечко не позолотило вершини найвищих дерев, як Сірки розпрощалися з Морозами;  •

умовні (якщо, якби, аби, як, коли, коли б, якщо ... то, як ... то).   Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі; 

•

мети (щоб (щоби), для того щоб, аби).   Суддя пождав, щоб гамір змовк; 

•

причинові (бо, тому що, через те що, у зв'язку з тим що, оскільки).   Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година; 

•

порівняльні (як, мов, немов, наче, неначе, ніби, немовби, немовбито, неначебто).  

Недарма кажуть, що в купальські ночі дерева ходять, неначебто люди. 

•

допустові (хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай, нехай). 

•

міри і ступеня, способу дії (що, чим..тим, аж, що аж) 

 Богдан поставив ринку біля коша і, хоч йому було не до їжі, заглянув у розсохлу від років скриню; 

•

наслідку (так що) 

  

Види складнопідрядних частин:  

ü     підрядна означальна (який? яка? яке?) 

Найдорожча пісня, з якої мати колисала (Найдорожча пісня ЯКА? з якої мати колисала).  

  

ü     підрядна з’ясувальна (що? кого? чого? кому?)  

Мати божилася, що це правда (Мати божилася У ЧОМУ? що це правда).  

  

ü     підрядна часу (коли? відколи? в якій час?)  

Вже було за південь, коли виїхали в чистий степ (Вже було за південь КОЛИ? коли виїхали в степ)  

  

ü     підрядна умови (за якої умови?)  

Очі сліпі, якщо розум зайнятий справами (Очі сліпі ЗА ЯКОЇ УМОВИ? якщо розум зайнятий)  

  

ü     підрядна причини (чому? з якої причини?)  

Не ганьби, бо оганьблений будеш (Не ганьби ЧОМУ? бо оганьблений будеш)  

  

ü     підрядна мети (з якою метою? навіщо?)  

Я крил у Бога прошу, щоб якнайскоріше злетіти додому (Я крил у Бога прошу З ЯКОЮ МЕТОЮ? щоб злетіти).  

 

ü     підрядна місця (де? куди?) 

Я зустріла тебе там, де бузок цвіте (Я зустріла тебе ДЕ? де бузок цвіте)  

 

ü     підрядна допусту (незважаючи на що? всупереч чому?, сполучники хоч(хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те, що)  

В неволі тяжко, хоча і волі не було (В неволі тяжко НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЩО? на те, що і волі не було).  

  

ü     способу дії, міри і ступеня (як? яким способом? якою мірою? наскільки?) Сердега так перелякався, що аж тремтить (Сердега так перелякався ЯК? 

НАСКІЛЬКИ? що аж тремтить)  

  

ü     підрядна порівняльна (наче що?)  

Слова самі на голос навертались, як сльози наверталися на очі (Слова навертались НАЧЕ ЩО? як сльози навертались на очі)  

  

ü     підрядна наслідку (сполучник ТАК ЩО без коми між його частинами)Теплий туман слався по полю, так що дерева потопали в ньому.  

Зауважте! Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому.  

Зверніть увагу!  

Основним принципом визначення виду підрядної частини є не тільки певний вид сполучника, а й ПРАВИЛЬНЕ, ЛОГІЧНО поставлене питання. 

  

Порівняймо!  

Я приїду тоді, коли ти нарешті вибачишся (Я приїду КОЛИ? коли ти вибачишся) - підрядначасу. 

 

Я пам’ятаю день, коли [=в який]ми зустрілися з тобою (Я пам’ятаю день ЯКИЙ? коли ми з тобою зустрілися) - підряднаозначальна. 

  

Безсполучникове складне речення

Безсполучниковим називається речення, частини якого пов’язуються без сполучників чи сполучних слів, а лише інтонаційно. 

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.  

Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні  

Розділовий знак      Кома            Двокрапка	Правило         Частини виражають одночасність або послідовність подій чи явищ  •      На місці розділового знака можемо підставити і   а) друга частина пояснює/доповнює/розкриває/конкретизує зміст першої    [   ]: [пояснення]  •      На місці розділового знака можемо підставити що, а саме, і побачив що      б) друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій	Приклад         Малі озера блискають не злісно, [i] колише хмара втомлені громи.       Я знаю: [що] здійсняться всі твої мрії.      Петро обернувся: [і побачив, що] навколо ні душі.      Він пізнав мудрість філософів:  [а саме] знання нескінченні.
Тире                                                            Крапка з комою	[   ]: [причина]  •      На місці розділового знака можемо підставити бо, тому що    а) друга частина порівнюється з першою чи протиставляється їй  [   ] -  [порівняння/ протиставлення].  •      На місці розділового знака можемо підставити наче, ніби / а    б) друга частина виражає наслідок, різку зміну подій чи є висновком    [   ] - [наслідок/висновок].    •      Іноді на місці розділового знака можемо підставити так що    в) перша частина виражає час чи умову;    [час/умова] - [ ].  •      На початку речення можемо підставити сполучник коли, якщо    Частини не тісно пов’язані за змістом і мають усередині свої розділові знаки.	У душі хлопець непокоївся: [бо] весна видалася засушливою.         Гляне - [наче] холодною водою обіллє.   Літо дбає - [а] зима поїдає.               Повіяв вітер по долині - [так що] пішла дібровою луна.            [Якщо] Назвався грибом - лізь у кошик.      [Коли] Ідуть роки - виростають діти.               Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито.

  

Складне речення з різними видами зв’язку

Складне речення може поєднувати різні види зв’язку:  

 безсполучниковий і сполучниковий;  сурядний і підрядний;  або інші

комбінації. 

Такі конструкції називають реченнями з різними видами зв’язку: 

Даринці вже здається, що вже й ніч скоро збіжить, а мати все порається. 

Граматична основа здається та ніч збіжить поєднані сполучником підрядності ЩО, граматична основа мати порається приєднана сполучником сурядності А.  Отже, речення має сурядно-підрядний зв’язок. 

Учені кинулись архіви трусить: хотіли дізнатись, чиїм ім’ям цей град назвати. 

Граматичні основи учені кинулись та хотіли дізнатись поєднані БЕЗ СПОЛУЧНИКА, граматична основа назвати приєднана сполучником підрядності чиїм. Отже, речення має сполучниково-безсполучниковий зв’язок. 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Тестова частина 2  (Синтаксис)

1.       Простий підмет ужито в реченні 

А Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва. 

Б Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів. 

В Кілька парубків скочило на тацю, потягши за собою дівчат.  Г Оця реальна мить вже завтра бути спомином. Д Стежкою наближалися дві молодиці. 

 

2.       Складений іменний присудок ужито в реченні 

А Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника. 

Б Художник щоразу все мусить відкривати заново. 

В Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.  Г А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому. Д Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.  

 

3.       Однорідними підметами й присудками ускладнено речення 

А Селяни виходять на городи, поля, копають і висівають у землю насіння. 

Б За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата. 

В Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.   Г Лози, кручі, висип, ліс - усе блищить і сяє на сонці. Д Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.  

 

4.       Додаток виділено в реченні 

А Від козаччини до Чорнобиля - усе українське стає епосом. 

Б Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою. 

В Весна - художник дуже знаменитий. 

Г Нашу індивідуальність створює пам’ять. 

Д Митець -створіння примхливе й складне.. 

 

 

5.       Обставиною поширено речення А Брат радий допомогти. Б Сестра вміє співати В Батьки поїхали відпочивати. 

Г Студенти починають навчатися. Д Я хочу поплавати. 

 

6.       Означення виділено в реченні 

А Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмерті. 

Б Література справді спроможна сприяти розвиткові людини. 

В Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати. 

Г Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього. Д Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин. 

 

7.       Однорідними присудками ускладнено речення А Земля на тих полях була чиста, чорна і сита. 

Б Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки. 

В На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості. 

Г Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос. 

Д Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер. 

8.       Прочитайте речення. 

«Кобзар» читали (1) перечитували (2)заучували напам’ять і переписували в Києві (3) у Харкові (4) у Полтаві (5) і в інших містах і селах по обидва боки Дніпра.  Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ 

А 1 

Б 2 

В 3 

Г 4 

Д 5 

 

9.       Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розділові знаки пропущено) 

А Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч. 

Б Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу. 

В Синє все озера річка в синяві намоклий ліс. 

Г У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень. Д Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі. 

 

10.   Установіть відповідність між членом речення та виділеним словом 1 підмет                        А бажання заснуть зараз сильніше за мене 2 присудок                   Б Не зоравши, не посієш.  3 означення                 В Дарувати квіти - приємно. 4 додаток                      Г Оженитися - не дощик переждати.                                        Д Здоров’я - всьому голова.  

 

11.   Поширеним є речення А Літо й досі не здається. 

Б Батько з сином були терплячими. 

В Чумацький Шлях - сузір’я. 

Г Братик нашкодив і накивав п’ятами. Д Кожен з нас, буває, помиляється. 

 

12.   Неповним є речення  А Лиш боротися - значить жить. 

Б У нього очі - наче волошки в житі. 

В А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків. 

Г В городі тиша й мовчазний передзвін сердець. Д

Напевне, кожному із нас дрімає щось від Піфагора 

 

13.   Знайдіть означено-особове односкладне речення.  

А. Тільки в праці невтомній ти крилатим стаєш (В. Сосюра).  

Б. В житті найвище треба вміти — у серці зберегти вогонь (В. Китайгородська).  

В. Як же так убого ви живете, Чом так занепали ви, скажіть, щоб у дні космічної ракети солов'я не в силі зрозуміть! (М. Рильський)  

Г. О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань (О. Олесь).  

Д. О земле-мати! В сонячній добі вітаю я пробудження в тобі (Т. Коломієць).  

 

 

 

 

14.   Вкажіть, у якому рядку наведено називне речення.  А. Велике дерево поволі росте (Народна творчість).  

Б. Тиша. Тиша. Вітер жито колише (В. Швець).  

В. Час — не хвилини, час — віки і вічність (Л. Костенко).  Г. Нічого кращого за траву і наївні веселі кульбабки... (Г. Тарасюк)  Д. Життя моє — квітник, у ньому рослин багато (Ю. Дмитренко).  

 

15.   Серед наведених речень знайдіть неозначено-особове.  

А. Про добрі вчинки слід говорити вголос (Народна творчість).  

Б. Цей крилатий вислів приписують Г. Сковороді (З часопису). 

В. Мавпа є мавпою і в золотому вбранні (Г. Сковорода).  

Г. Не всі захоплюються одним і тим самим, і не всі люблять те саме (З часопису).  Д. Не радій чужій біді (Народна творчість).  

 

16.   Визначте, яке речення односкладне.  

А. Бреде зоря — сновида і приблуда — одержаний задурно щедрий дар (В. Стус).  Б. Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віти... (С. Ярема)   В. Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором (В. Стус).  

Г. Найсвятіші в небо поривання падають до грішної землі (С. Крижанівський).  Д. Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно (В. Стус).  

 

17.   Установіть відповідність 

1  односкладне     А Свята наївність - фразеологізм. 

2  непоширене      Б На сході троянди світання в хитанні гілок золотих. 3 ускладнене        

В І вірші, і щастя - усе суєта, окрім золотистої чашечки кави 4 неповне               Г Ночвами море не перепливеш. 

                              Д Наступає ніжно на траву скромна по-жіночому бджола.  

 

18.   Відокремлений додаток ужито в реченні 

А Дозволь мені, мій вечоровий світи, упасти зерням в рідній бороні. 

Б Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.  В До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.  Г Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори. Д Ніч була темна, але тиха. 

 

19.   Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) 

А Не читай лежачи! 

Б Погомонівши молодята пішли з садка. 

В Деякий час усі сиділи задумавшись.  

Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежа. 

Д Ідуть дівчата в поле жати  та знай співають ідучи. 

 

20.   Одиничний дієприслівник  НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) 

А Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою. 

Б Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть. 

В Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли. 

Г Ні півслова все мовчить і насупившись сидить.  Д Артем здебільшого говорить не поспішаючи. 

21.   Обставину НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти. 

Б Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо. 

В Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг. 

Г Мокрий сніг легко падаючи як цвіт вишні від  вітру лягав на землю. Д Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок потала у видолинок. 

 

22.   Уточнювальним членом НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки пропущено) А На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель. 

Б У ясний день з високого берега можна побачити у відкритому морі чималий острів.  

В Після музик увечері довго стояли Василь та Олександра під вербами й вели розмову. 

Г Тут на узліссі розкіш була весняному вітрові й сонячному промінню. 

Д Сто сімдесят років тому в березні 1840 року побачив світ Шевченків «Кобзар». 

 

23.   Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) 

А І місяць травень буде гомоніти рудим джмелем наляканим до краю. 

Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір. 

В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.  Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі. Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом. 

 

24.   Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) 

А Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок. 

Б На горах за шпилями вкритим лісом пишно горів вечірній світ сонця. 

В Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією. 

Г Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок. 

Д З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою. 

 

25.   Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Пропахлі тропіками поверталися до рідного краю птахи. Б До рідного краю поверталися птахи пропахлі тропіками. 

В До рідного краю пропахлі тропіками поверталися птахи. 

Г Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю. 

Д Поверталися до рідного краю птахи пропахлі тропіками.  

 

26.   Пунктуаційну помилку допущено в реченні А Прокидається наповнений зеленими пахощами степ. 

Б Олеся йде сама дорогою - легка, витончена, пругка. 

В Батько сидів з веслом на кормі - веселий і дужий. 

Г Заходив тихий вечір, незмінно вогкий, кудлатий від хмар. Д Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя. 

 

27.   Прикладку треба відокремити за допомогою тире в реченні (розділові знаки пропущено)  А Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум. 

Б Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно. 

В Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем. 

Г До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.  Д Син білявого дня і чорнявої ночі вечір-мулат підійшов до порога. 

28.   Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Вітру на морі не було... вибрати 

А. коли ми повернулися з екскурсії. 

Б. хоча за прогнозом і обіцяли буйного. 

В. як і очікуваного кілька днів сонця. 

Г. проте клекотав сильний прибій. 

Д. штиль радував матерів із дітьми. 

 

29.   Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено) 

А. Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує 

Б. І наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варт 

В. Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій 

Г. Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук 

Д. Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу 

 

30.   Коми НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено) 

А. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! 

Б. І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад. 

В. Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть 

Г. Танула сила мла й у первісній величі сходило сонце 

Д. Гроза пройшла і грім ударив десь збоку 

 

31.   Правильно поставлено розділові знаки в реченні  

А. Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже крута і непокірна, ти випросталася на волі 

Б. Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки та вже, крута і непокірна, ти випросталася на волі 

В. Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася на волі 

Г. Ти, ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася на волі 

Д. Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася на волі 

 

32.   Складне речення з підрядним з’ясувальним утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Мабуть, почну писати.... вибрати А коли настане слушна мить. Б якщо наполягатимуть друзі В як велить чисте сумління  Г про що мовчить більшість. Д хоч на творчість немає часу. 

 

33.   Складне речення з підрядним обставинним мети утвориться, якщо частину повертаюсь додому вписати замість крапок у реченні А Як тільки велике свято... 

Б ... так що готуйте, мамо, вечерю. 

В Коли тяжко на душі... .  Г ... аби розвіяти сум і тривогу. Д .... бо рідна кличе сторона. 

 

34.   Складнопідрядним із підрядною частиною мети є речення А Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих. 

Б Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався. 

В Я нічого не варти, якщо не в спромозі комусь допомогти. 

Г Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти. Д Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там мудрували трутні 

 

35.   Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку 

(розділові знаки пропущено) 

А Саду нашого не впізнати густим роєм білого цвіту обліпило кожну гілочку. 

Б Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. 

В Та диво диве в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрачаю.  Г Та сам я шукав не істини модні розшукую в хаосі власну особу. Д А тумани вже давно щезли розвіяли їх сині вітри й вітерці. 

 

36.   Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити  двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено) А  Весна іде красу несе. 

Б Я знаю мова мамина свята. 

В Боятися вовків у ліс не ходити. 

Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити. Д Будеш святи з сумом вродить печаль. 

 

37.   Складним із підрядним і сурядним зв’язком є речення 

 А На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли. 

Б Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову. В Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами, земля вже ними була встелена, що й ніде ступити. 

Г Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів. Д Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним. 

 

38.   Установіть відповідність 

1                складносурядне        А Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і                                     віти золотить. 

2                складнопідрядне    Б Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі                                         шторм утих. 

3                безсполучникове   В Скрізь: на подвір’ї, і в саду, і на городі - все тяглося до                                    сонця і раділо йому. 

4                складне з різними  Г У цьому ж лісі я пив самоту осінню, тут весну  видами зв’язку          цілувала ти. 

                                   Д Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть                                           в небі журавлі.  

  

 

 

 

 

 

 

 

39. Установіть відповідність 

1 складносурядне       А Історичні факти лишаються фактами, їх можна по-                                         різному пояснювати, але  не замовчувати. 2 складнопідрядне    Б  Чорта крути за хвіст, а він радий: довший хвіст                                        виросте.  

3                безсполучникове   В Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи                                        тяжкий мій хрест. 

 

 

4                складне з різними        Г Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в  видами зв’язку                   віконнім склі.   

                                         Д Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо                                               зацвіта.  

40. Установіть відповідність 

1               складносурядне          А У небі весело шугають ластівки і співають                                           жайвори, коли пригріє тепле весняне сонце. 

2               складнопідрядне        Б  Здається, сама земля горить по обріях, тривожним,                                    багрянистим світом виповнює всю цю вітряну степову                                          ніч.  

3               безсполучникове       В Травневий день в кільці заграв на сплохо бив всіма                                       громами, і блискавка  небесні брами розчахувала                                          навкруги.  

4               складне з різними       Г Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по     

видами зв’язку           полю, я гладив золоте  колосся, як гладить милому                                             волосся щаслива жінка наречена. 

                                         Д Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її                                            довгих листочках грає і сяє  чиста роса.