МЕТА УРОКУ: ПОЗНАЙОМИТИСЯ ІЗ ТВОРЧІСТЮ КОМПОЗИТОРІВ, ПРЕДСТАВНИКІВ «ВІДЕНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ШКОЛИ»;ПРОАНАЛІЗУВАТИ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРІВ «СОНАТА» ТА «СИМФОНІЯ»;УДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ, ПОРІВНЮВАТИ ТА ХАРАКТЕРИЗУВАТИ ТВОРИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДАНОЇ ЕПОХИ; РОЗВИВАТИ НАВИЧКИ ОСМИСЛЕНОГО СПРИЙНЯТТЯ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ;ВИХОВУВАТИ ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК НА КРАЩИХ ЗРАЗКАХ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ: ЯКІ ТЕМИ, ОБРАЗИ І МОТИВИ ВИКОРИСТОВУВАЛИ СКУЛЬПТОРИ ТА ХУДОЖНИКИ КЛАСИЦИЗМУ;ПРИГАДАЙТЕ ПРІЗВИЩА ВІДОМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СКУЛЬПТОРІВ ТА ХУДОЖНИКІВ-КЛАСИКІВ;ЯК СТИЛЬ КЛАСИЦИЗМУ ВИЯВИВСЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МАЛЯРСТВІ;ХТО ІЗ УКРАЇНСЬКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ЖИВОПИСУ КЛАСИЦИЗМУ ЗАЙМАВСЯ РОЗПИСОМ ЦЕРКОВ?
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛЮЗ середини XVIII до початку XIX ст. (орієнтовно 1750-1820 рр.) у Західній Європі, а потім і в Росії радикальна зміна поглядів на світ, перегляд соціальних цінностей і правил поведінки отримують відображення в музичному мистецтві, яке називають «класицизмом». Музичний класицизм не без підстав вважається стилем, а не просто епохою, як бароко: твори композиторів цього історичного етапу відрізняє яскраво виражена художня єдність тем, образів, мови, форми. Саме в цей час у західноєвропейській музиці складаються «зразкові» для всієї подальшої історії структури сонати і симфонії.
СОНАТАЖанр камерно-інструментальної музики, що складається із трьох частин, об’єднаних спільним задумом та образним змістом. Назва пішла від італійського «sonare» (звучати)ІІ частинаповільна (ліричний відступ)І частина швидка(енергійні образи)ІІІ частина швидка (урочисто-святковий фінал)
СОНАТНА ФОРМАІ частина швидка(енергійні образи)ЕКСПОЗИЦІЯРОЗРОБКАРЕПРИЗАГ. ПГ. ПГ. ПП. ПП. ПП. ПКОНТРАСТ ЧИ КОНФЛІКТТЕМПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМ,ОБРАЗІВПОСЛАБЛЕННЯ ПРОТИСТОЯННЯ ТЕМ,ЗАВЕРШЕННЯУ сонатах спостерігається упорядкованість форм, симетричність, подібна до архітектурних форм класицизму.
ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ КОНЦЕРТУ спадщині композиторів-класиків чимало концертів для фортепіано, скрипки, віолончелі, флейти, кларнета та інших інструментів. Вони писали концерти і для кількох інструментів, тобто подвійні, потрійні. В.- А. Моцарт. Концерт для флейти та арфи з оркестром до мажор
СИМФОНІЯКласичні зразки симфонії написані для симфонічного оркестру і являють собою цикл з 4 частин, перша з яких пишеться в сонатній формі. Засновником класичної моделі симфонії вважається Й. Гайдн (понад 100). У Моцарта їх більше 40, а у Бетховена – 9. Гайдн. Симфонія з ударами литавр (ІІ частина)
СИМФОНІЯСимфо́нія № 5 Л. Бетховена завершена 1808 року. Усі 4 частини об'єднані грізною темою, що звучить на початку твору як епіграф. Про неї Бетховен сказав: «Так доля стукає у двері». Вона звучить FF (фортисимо, дуже голосно) одночасно у різних інструментів. Бетховен. Симфонія №5 (І частина)Симфонія не має програми, її зміст не виражений словами, та яскрава, виразна музика, конкретне значення основного мотиву дають право розглядати симфонію як картину боротьби людини з перешкодами життя в ім'я радості і щастя. 4 частини симфонії можна уявити як окремі моменти цієї боротьби. Фінал зображує перемогу людини над силами зла інасильства. Ця симфонія присвячена другу і меценату Бетховена, сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському.
СИМФОНІЯСимфонія № 9 (1824р.)- остання завершена симфонія, створена Людвігом ван Бетховеном. У її четвертій частині звучить знаменита «Ода до радості», на вірші оди Фрідріха Шиллера, текст якої виконується солістами та хором. Фрідріх Шиллер. Український переклад Миколи Лукаша. Радість, гарна іскро Божа!Несказанно любо нам. Увійти, царице гожа,В твій пресвітлий дивний храм. Все, що строго ділить мода,В'яжеш ти одним вузлом,Розцвітає братня згода. Під твоїм благим крилом. Хор. Обнімітесь, мільйони,Поцілуйтесь, мов брати!Дай нам ласки й охорони,Вічний Отче доброти!