Презентація до уроку №25 "Класицизм. Золотий вік української музики"

«ЗОЛОТИЙ ВІК УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ»25 УРОК

МЕТА УРОКУ: ПОЗНАЙОМИТИСЯ ІЗ ТВОРЧІСТЮ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ-КЛАСИКІВ; ПРОАНАЛІЗУВАТИ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРІВ «ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ», «КАНТ»;УДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ, ПОРІВНЮВАТИ ТА ХАРАКТЕРИЗУВАТИ ТВОРИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДАНОЇ ЕПОХИ; РОЗВИВАТИ НАВИЧКИ ОСМИСЛЕНОГО СПРИЙНЯТТЯ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ;ВИХОВУВАТИ ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК НА КРАЩИХ ЗРАЗКАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ: НАЗВІТЬ КОМПОЗИТОРІВ – ПРЕДСТАВНИКІВ «ВІДЕНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ШКОЛИ»;ПРИГАДАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ СОНАТНОГО ЦИКЛУ;ПРИГАДАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ДРАМАТУРГІЇ КЛАСИЧНОЇ СИМФОНІЇ.

У Європі період класицизму знаменний появою «віденської класичної школи», яка подарувала світу трьох велетів музичної культури - Гайдна, Моцарта, Бетховена. Історію української музики другої половини XVIIIст. теж прославило блискуче тріо великих українських композиторів – Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Артемія Веделя. Д. Бортнянський. А. Ведель. М. Березовський

Українська професійна музика перебувала в тісному зв'язку з народними пісенними джерелами та традиціями хорового співу. Тому особливо розвиненими виявилися жанри хорової музики, насамперед, хорового концерту. Хорові концерти, продовжили розвиток церковної музики та ввібрали в себе риси класичного стилю, несучи яскраві ознаки народної творчості. Внаслідок цього хорові концерти виходили за межі церкви, поширюючись серед різних верств - від простого люду до аристократичних салонів.

Циклічна форма хорових концертів і складні прийоми поліфонічного розвитку надавали можливості втілювати в музиці гуманістичні ідеали епохи класицизму: загальнолюдські моральні цінності, філософські роздуми про сенс життя.

МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙОсновоположником жанру духовного концерту був Максим Созонтович Березовський (1745 – 1777) - український композитор, диригент, співак, родом із Глухова. Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Джованні Батіста Мартіні (Падре Мартіні)Доля його була драматичною. Він мав прекрасний голос і великий музичний талант. Здобував музичну освіту в той самий час і в того ж педагога - падре Мартіні, в якого навчався сам Моцарт.

МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙІ. Коломієць. Пам'ятник М. Березовському в ГлуховіМаксим Березовський завоював собі визнання на кращих оперних сценах Італії. Повернувшись до Петербурга зустрів інтриги, заздрість, нерозуміння, матеріальну скруту - все це довело його до відчаю. Не знайшовши підтримки своєму таланту й розуміння, 32-річний М. Березовський покінчив життя самогубством.

МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ1. «Не отвержи мене во время старости, внегда оскудевати крепости моей, не остави мене»;2. «Яко реша врази мои мне, и стрегущии душу мою совещаша вкупе, глаголюще: Бог оставил есть его, пожените и имите его, яко несть избавляй»;3. «Боже мой, не удалися от мене, Боже мой, в помощь мою вонми»;4. «Да постыдятся и исчезнут оклеветающии душу мою, да облекутся в студ и срам ищущии злая мне. Аз же всегда возуповаю на Тя и приложу на всяку похвалу Твою» (текст із псалмів Давида)Концерт «Не отвержи мене во время старости» призначався для виконання Придворною співацькою капелою. Всі чотири частини твору виростають з коротких поетичних висловів, які служать відправною точкою: Композитор звернувся до вічних категорій добра і зла, життя і смерті, духовного очищення і бездуховності. Зміст цього тексту був близький Березовському, адже його життя було непростим. Своєю музикою композитор щиро й проникливо промовляє до людей і до себе самого.

МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙСоната для скрипки і чембало До-мажор. ІІ частина GraveЄдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі 1772 року. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці і був знайдений в 1983 році. Соната має три частини, енергійні крайні частини контрастують з повільною середньою.

АРТЕМІЙ ВЕДЕЛЬНа стильовому перехресті бароко та класицизму, формується його яскравий індивідуальний і національно самобутній стиль, позначений емоційністю і особливою сердечністю, образною контрастністю і тонким психологізмом вислову, надзвичайним мелодійним багатством і композиційною стрункістю, що відповідає законам класицизму. Артемій Ведель. «Херувимська»»У творчості А. Веделя (1767 – 1808) - духовних концертах, літургіях, всеношній, хорах і вокальних тріо - синтезовано елементи української народної пісенної творчості, побутової музики, вітчизняного церковного музичного мистецтва та досягнень західноєвропейської музики.

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ Один із найвидатніших українських композиторів XVIII ст.. Він народився в 1751 році в місті Глухів. Саме там існувала особлива співацька школа, куди набирали музично обдарованих дітей з України. Глухів здавна слугував школою співаків для капел, зокрема й відомої в той час придворної капели в Санкт-Петербурзі. Дмитро Бортнянський (1751 – 1825) У1758 році царська комісія насильно забрала Дмитра Бортнянського з родинного дому і, незважаючи на протести батьків, відправила до холодного Петербурга. Так царський уряд збирав талановитих українських малярів, архітекторів, скульпторів, драматургів, акторів театру, щоб не дозволяти їм мати «своєї сили у своїй хаті».

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙЙого твори приваблювали слухачів простотою і народною мелодійністю, поєднуючи в собі елементи народного кобзарського мистецтва та українського хорового співу. Д. Бортнянський не лише утвердив такий спів, як українську традицію в репертуарі петербурзької Придворної хорової капели, а й заклав підвалини хорового співу, багатоголосого хору в Росії. Пам'ятник Д. Бортнянському в Глухові, скульптор - І. А. Коломієць.

ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ Творча музична спадщина Д. Бортнянського налічує 35 чотириголосих хорових концертів, десятки так званих дворових концертів, літургій, духовних творів тощо. Він започаткував в українській музиці низку камерно-інструментальних жанрів. Опери композитора написані на італійські лібрето «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій» ставили в театрах Венеції. За багатогранність таланту і класичну довершеність музики різних жанрів Д. Бортнянського називають «українським Моцартом». Дмитро Степанович Бортнянський був тим духовним, музичним генієм, який сягав своїм корінням глибин української культури. Його музичні традиції пізніше успадкували і розвинули видатні українські композитори М. Лисенко, К. Стеценко, М. Леонтович, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та ін. Концерт для чембало з оркестром

Канти виконували вокальні ансамблі найчастіше на три голоси без інструментального супроводу. За змістом поетичного тексту і характером музики канти розподіляли на ліричні, урочисті, гумористичні, сатиричні. Канти включали до репертуару мандрівних дяків, виконували учні Києво-Могилянської академії, лірники. Лірник співав зазвичай канти з хлопчиком-поводирем або з іншим лірником, а третій голос грав на лірі. КАНТКант (від лат. cantus - «спів», «пісня») - церковна або світська триголосна пісня, що була поширена у XVI–XVIII ст. в Україні. Звідти канти і псальми були занесені на московські землі. Спочатку створювалися на релігійні тексти і виконувалися духовенством і ченцями.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДАОдне з провідних місць у царині створення кантів належить Григорію Сковороді (1722-1794) - видатному українському філософу, просвітителю, поету, митцю, педагогу. Він був різнобічним музикантом, грав на багатьох  інструментах, укладав своєрідні пісні-роздуми про життя людей, сатиричні твори, що викривали соціальну несправедливість тогочасного суспільства.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДАОдним з перших в Україні Г. Сковорода створив сольну пісню філософсько-сатиричного змісту з інструментальним супроводом. Прикладом є пісня «Всякому городу нрав і права», яка увійшла до численних пісенних збірок. Її використовували у своїй творчості І. Котляревський М. Лисенко («Наталка-Полтавка»), згадка про неї є в повісті «Близнецы» Т. Шевченка. Наприкінці XVIII ст. пісні-романси витісняють з виконавської практики канти.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА У пісні «Всякому городу нрав і права» автор розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт - як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить - ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою - про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей.

ПІДСУМОК УРОКУ: ЯКИЙ ХОРОВИЙ ЖАНР СТАВ ПРОВІДНИМ В УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ ПЕРІОДУ КЛАСИЦИЗМУ; ТВОРЧІСТЬ ЯКИХ КОМПОЗИТОРІВ ВІДНОСИТЬСЯ ДО «ЗОЛОТОГО ВІКУ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ»; ЯКИЙ СВІТСЬКИЙ ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР НАБУВ ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД КЛАСИЦИЗМУ;ЩО ВАМ СПОДОБАЛОСЬ, ЗАЦІКАВИЛО ЧИ ВРАЗИЛО НА УРОЦІ?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Повторіть основні поняття і терміни з теми «Класицизм: архітектура, скульптура, живопис, музика», підготуйтеся до виконання тестових завдань.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!