Мета уроку Навчальна: сформувати у здобувачів освіти поняття стан свідомості; навчити оцінювати стан свідомості; з’ясувати загальні причини зміни стану свідомості; виховна: виховувати відповідальність за життя інших, уважність, небайдужість; розвивальна: розвивати аналітичне мислення, здоров’єзбережувальну компетентність.
Актуалізація знань Що ми маємо на увазі, коли говоримо про людину: «Вона не в собі», «У неї затьмарена свідомість»? Чи доводилося вам знепритомніти? Як довго тривав цей стан? Що ви відчували? Із курсу біології пригадайте, який орган відповідає за свідомість та регулює усі функції в організмі людини?
Мотивація навчальної діяльності Коли ми говоримо про допомогу іншим, на першому місці завжди є власна безпека. Одним із чинників власної безпеки є визначення стану постраждалого. Особливо це важливо в бойових умовах. Людина у стані порушеної свідомості має вогнепальну зброю, гранати. Якщо це стан гальмування — для рятувальника це безпечно у більшості випадків, а якщо це надмірне збудження? Чи не примариться пораненому, що він бачить ворога, якого потрібно вбити? Це один з моментів значущості стану свідомості пораненого. Інший — він прямо чи опосередковано свідчить про тяжкість поранення. Тож сьогодні з’ясуємо, що може призвести до зміни стану свідомості пораненого.
Вивчення нового матеріалу 1. Свідомість та її порушення Свідомість — це інтегрована сфера психічної діяльності; є вищою формою відображення дійсності, способом ставлення до об’єктивних закономірностей. Свідомість людини оцінюється на основі того, як та усвідомлює себе (ідентифікація власної особистості) та простір і час, у яких у цей момент вона існує.
Вивчення нового матеріалу Втрата свідомості є таким станом організму, коли людина не усвідомлює, що відбувається з нею, і на зовнішні фактори абсолютно не реагує. Причин стану дуже багато — від психологічних та хронічних хвороб (порушення свідомості може розвиватися доволі довгий час) до раптових порушень здоров’я, до яких належать і поранення. Розрізняють ясну і порушену свідомість.
Вивчення нового матеріалу Критерії оцінки стану свідомості хворого: орієнтація в навколишньому просторі і адекватність поведінки; сприйняття світу (характер відповідей на запитання, адекватність відповідей, своєчасність відповідей): стан рефлексів (чуттєвих, сухожильних, больових) і реакція зіниць на світло. Порушення свідомості можуть бути з перевагою процесів пригнічення або процесів збудження. У клініці внутрішніх хвороб та поранень найбільше діагностичне значення має пригнічення свідомості. Розрізняють: потьмарену свідомість, ступор (завмирання), сопор (патологічний сон), кому (глибокий патологічний сон).
Вивчення нового матеріалу Для перевірки наявності свідомості пораненого слід запитати: «Ти мене чуєш? Тобі потрібна допомога?». Якщо поранений притомний, слід запитати, де і що він відчуває. У разі відповіді, яку не можна оцінити як ясну свідомість, задати запитання, що потребують розгорнутої відповіді: «Як тебе звати?», «Де ми знаходимось?». Якщо відповіді немає, слід перевірити реакцію на біль. За можливості кожні 15 хв перевіряти рівень свідомості пораненого за шкалою АVРU:
Вивчення нового матеріалу А (аlеrіt= притомний) — поранений боєздатний, знаходиться в ясній свідомості, знає хто він є, де він, тощо; V (vеrbаl = словесний) — поранений не усвідомлює того, що відбувається, але відповідає на вербальні (голосові) команди; Р (раіп = біль) — поранений реагує на біль, але не на словесні накази. Для того щоб перевірити реакцію пораненого на біль, можна потерти його грудну кістку (грудину) кісточками пальців; U (ипrеsропsіvе = непритомний) — поранений непритомний, не реагує на накази та біль.
Вивчення нового матеріалу 3. Причини зміни свідомості Зміна свідомості настає у разі дисфункції півкуль та/або верхніх відділів стовбура головного мозку. До цього можуть призвести: ЧМТ: явна причина — проникне поранення голови; струс головного мозку (під час вибухів, падінь); забій; аноксія (гіпоксія) чи ішемія — нестача кисню внаслідок порушення дихання чи блокування надходження кисню до головного мозку;
Вивчення нового матеріалу потрапляння до мозку ендогенних (внутрішньоутворених) токсинів внаслідок порушення метаболічних процесів (у результаті крововтрати, порушення дихання, емболій, руйнування тканин організму опіками, обмороженням, тиском); потрапляння до мозку екзогенних (ззовні) токсинів внаслідок отруєння газами чи іншими бойовими речовинами, ліками; розвиток інфекцій.
Вивчення нового матеріалу 3. Визначення ознак життя та смерті Слід пам’ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання та реакції зіниць на світло не є свідченням того, що постраждалий помер. Ознаками життя є: наявність серцебиття; наявність пульсу на артеріях; наявність дихання; наявність реакції зіниць на світло. Ознаки смерті: помутніння та висихання рогівки ока; «котяче око» — при стисканні ока зіниця деформується та нагадує котяче око; охолодження тіла та поява трупних плям; трупне задубіння — через 24 год після смерті.
Закріплення вивчення матеріалу На основі яких характеристик можна оцінити стан свідомості людини? Проаналізуйте різні види поранень, що можуть статися під час бою, та спрогнозуйте можливі причини зміни стану свідомості внаслідок таких поранень. У чому особливість визначення ознак життя і смерті в умовах бою?
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література Захист Вітчизни. Основи медичних знань. Рівень стандарту : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А.А. Гудима, А.О. Пашко, І.М. Герасимів, М.М. Фука. – Тернопіль : Астон, 2019. – 240 с. : іл. Інтернет-ресурси https://nebolet.com.ua/bolezni/perelom-kostej-predplechja.html http://posibnyky.vntu.edu.ua/bjd/71.htm http://medterms.com.ua/blog/travmatologija/2013-11-16-195 http://perelom-kosti.ru/perelomy/zakrytyj-perelom.html