Презентація до уроку біології в 6 класі «Рослинні угруповання»

Рослинні угруповання. Волошина Олена Іванівна. Вчитель біології вищої категоріїХарківська ЗОШ № 125

Рослинний покрив — це сукупність рослин, які зростають на певній території. Флора — це видовий склад рослинного покриву. Рослинність у широкому розумінні — це сукупність усіх рослин на Землі. Рослинністю також називають сукупність рослинних угруповань даної території.

Рослинне угруповання (або фітоценоз) — це сукупність рослин на відносно однорідній ділянці, які перебувають у складних взаємовідносинах між собою і з навколишнім середовищем. Рослинні угруповання — результат тривалого історичного розвитку, в них підбирається певний комплекс видів, який складається внаслідок тривалого природного добору за певних кліматичних умов середовища, при постійній взаємодії між рослинами та іншими живими істотами.

Рослинне угруповання — це закономірне поєднання певних видів рослин. Найхарактерніша їх риса — ярусність. Рослинні угруповання складаються з представників різних видів рослин, які потребують неоднакових умов існування. Завдяки цьому на певній площі ростуть різноманітні рослини. Ярусність – результат відбору видів, які здатні рости разом, використовуючи різні горизонти надземного, підземного чи водного середовища, у тому числі з послабленою інтенсивністю світла через перехоплення його більш високорослими (мілководними) рослинами. Таким чином, ярусність забезпечує повніше використання середовища рослинами і являє собою екологічне доповнення одних видів іншими.

Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів. У сосновому лісі може бути від двох до п'яти ярусів. Двоярусний ліс: сосна — І ярус, оленячий лишайник — II ярус; триярусний: сосна, чорниця, зелений мох; чотириярусний: сосна, ліщина, чорниця, зелений мох; п'яти ярусний: сосна, ліщина, чорниця, квасениця, зелений мох. Число ярусів може бути й більшим.

Одноярусних угруповань не буває. Найкраще ярусність виражена в фітоценозах, які представлені різними життєвими формами. Вона добре виявлена в лісах і гірше — в трав'янистих угрупованнях (степах, луках). В одному ярусі поєднуються близькі за своїми біологічними й екологічними властивостями рослини. Епіфіти, виткі рослини належать до групи позаярусних. Число ярусів збільшується зі збільшенням числа видів, поліпшенням умов існування, віком угруповання.

Крім надземної існує підземна ярусність: розміщення кореневої системи різних видів рослин на різній глибині. У степу, наприклад, може бути три підземних яруси: верхній, неглибокий, в якому розміщуються корені однорічних рослин, бульби, цибулини; середній — зайнятий переважно коренями злаків, і глибокий, де знаходяться стрижневі корені дводольних рослин. На луках з моховим покривом можна спостерігати чотири яруси кореневих систем. Завдяки підземній ярусності на одному й тому самому місці може рости більша кількість видів рослин.

Основні типи рослинних угруповань. Ліси. Луки. Степи. Болота. Пустелі

Ліси. Ліси - угруповання, в яких переважають деревні рослини. У них є такі основні яруси: деревний (1-2-й яруси), чагарниковий, трав'яний, лишайниково-моховий. Розрізняють: первинні ліси, які існують без втручання людини,вторинні, на які значно впливає діяльність людини. Вторинні ліси утворюються на місці первинних.

Залежно від того, які породи дерев переважають, розрізняють: Широколисті ліси Хвойні ліси Мішані ліси

У широколистих лісах трапляються різноманітні види листопадних дерев: дуб, граб, бук, клен, ясен, береза, липа тощо. Відповідно до того, який із цих видів переважає, існують дубові (діброви), букові, грабові, дубово-грабові, березові та інші ліси. Дуб. Граб. Бук. Ясен. Береза. Липа

Хвойні ліси утворені різними видами голонасінних: ялиною, сосною, смерекою, модриною. Якщо соснові ліси (сосняки) можуть рости на ґрунтах різних типів, навіть піщаних, то ялинові ліси (ялинники) - лише на зволожених, багатих гумусом. Ялина. Сосна. Смерека. Модрина

У мішаних лісах можуть переважати як листопадні, так і хвойні дерева (наприклад, граб, бук, дуб і сосна). У лісах ростуть різні види кущів (ліщина, ожина, малина) і трав'янистих рослин (конвалія, проліски, суниці та ін.). Сосна. Бук. Ліщина. Ожина. Конвалія. Суниці

Луки. Луки - угруповання, у яких панують багаторічні трав'янисті рослини, що ростуть та розвиваються з весни до осені. Луки Природні Штучні

У долинах річок розташовані заплавні луки, які під час повені вкриваються водою. Вода наносить мул, що сприяє підвищенню родючості ґрунту. Суходільні луки зволожуються лише дощами.

На луках зростають різні види рослин, але переважають окремі представники родин Бобові (конюшина, чина, люпин), Злакові (тимофіївка, тонконіг), Айстрові (ромашка, деревій, волошка, пижмо). На луках часто ростуть лишайники та мохи. Конюшина. Люпин. Тимофіївка. Волошка. Пижмо

У степах панують багаторічні трав'янисті рослини, насамперед із родини Злакові (ковила, типчак тощо). Багато степових рослин пристосовані до тривалих посушливих періодів і встигають відцвісти та дати насіння протягом відносно вологої весни (наприклад, тюльпани). Під час посушливих літа та осені їхня надземна частина відмирає, а в ґрунті залишаються видозмінені підземні пагони (цибулини, бульбоцибулини, кореневища) або корені. На поверхні ґрунту в степах мешкають посухостійкі мохи та лишайники. Степи. Ковила. Типчак. Тюльпани

Цілинні степи, що не спотворені діяльністю людини, багаті родючими ґрунтами й високою видовою різноманітністю рослин. На жаль, в Україні такий тип рослинних угруповань зберігся лише на території заповідників. Здебільшого степи зазнали значного впливу господарської діяльності людини.

Болота. Болота - це надмірно зволожені території. Надлишкова зволоженість і нестача кисню в ґрунті спричинюють накопичення в ньому нерозкладених решток рослин. Цьому сприяє також висока кислотність ґрунтового розчину, яка гальмує розмноження мікроорганізмів, здатних розкладати органічні речовини. Болота утворюються по-різному: або внаслідок заростання водойм (наприклад, озера чи ставка), або через перезволоження ділянки суходолу. В Україні болота трапляються на Поліссі, півночі лісостепової зони та Прикарпатті.

На болотах поширені види, що належать до різних життєвих форм, але переважають трав'янисті рослини. Болотяні рослини - сфагнум, багно звичайне, журавлина, осока, рогіз, очерет, росичка - оселяються переважно на кислих ґрунтах. З дерев на болотах часто трапляються осика, вільха, верба. Болота мають надзвичайно важливе значення у підтриманні екологічної рівноваги, там мешкає багато рідкісних видів рослин і тварин. З боліт беруть початок річки. Тому осушення боліт погіршує стан довкілля, зокрема спричинює обміління річок. Рогіз. Очерет. Сфагнум. Верба

ПустеліПустелі — угруповання, що розвиваються в умовах нестачі зволоженості, де рослини не утворюють суцільного покриву. В Україні найбільші пустельні угруповання розташовані у Олешківських пісках на Херсонщині (найбільша пустеля в Європі утворилася внаслідок надмірного випасу худоби кілька століть тому).

ШТУЧНІ УГРУПОВАННЯ — сади, ягідники, парки, поля, баштани, городи, квітники, пасовища, лісонасадження, що існують завдяки підтримці людиною, бо не здатні самостійно існувати тривалий час. Щоб зберегти бажаний видовий склад таких угруповань, треба витрачати чимало зусиль на боротьбу із бур’янами, адже без догляду вони швидко заростають та перетворюються на рослинні угруповання подібні до природного типу.

Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених різними причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов'язані з фенологічними явищами у рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя. Наприкінці літа, навпаки, у перших видів насіння висипалось, листки відмерли, а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, тривалість вегетації у одних рослин велика, у інших — коротка. Відповідно до цього характер угруповання дуже змінюється за порами року. Це явище можна назвати ярусністю в часі, на відміну від ярусного розміщення в просторі надземних і підземних частин рослин.

Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється. Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в угруповання нових видів. Прикладом може бути заростання озер, утворення боліт.

Діяльність людини також прямо і опосередковано впливає на розвиток фітоценозів. Руйнування природних рослинних угруповань (вирубування лісів, осушення боліт, розорювання цілинного степу тощо), а на їхньому місці створення недовговічних штучних. Масове винищення певних видів організмів, одні з яких уже зникли з нашої планети, а інші перебувають на межі зникнення (рослини з цінною деревиною, гарними квітами, лікарські рослини, їстівні гриби). Неправильний обробіток ґрунтів та забруднення різними хімічними речовинами (отрутохімікати, надлишки мінеральних добрив тощо) та радіонуклідами порушує їхню природну структуру та веде до зменшення товщі верхнього родючого гумусового шару.

Людина має добре знати закономірності розвитку природи, щоб впливати на неї, не порушуючи природної рівноваги.

Дякую за увагу