Презентація до уроку "Давньогрецький театр"

Давньогрецький театр Історія виникнення давньогрецького театру та його особливості

:  Зображення краєвидів Греції

12.04.2007 16:41:33 Фото. Гора Олімп   Схема гори Олімп Монастир Святого Діоніса на горі Олімп Зображення гори Олімп Олімп – найвища гора Еллади. Саме на Олімпі оселився верховний бог-громовержець Зевс, адже звідси найкраще спостерігати за життям смертних.

Зображення бога Діоніса Діоніс вважався богом продуктивної сили природи, і греки зображували його у вигляді козла або бика. Пізніше, коли населення Давньої Греції познайомилося з обробітком воноградників, Діоніс став богом виноробства, а потім богом поезії і театру. Імя Діоніс – фракійського походження і означає “син бога”

 Зображення сатирів Сатири – в грецькій міфології лісові божества, життєрадісні козлоногі істоти, супутники Діоніса

Діонісії Давньогрецький театр виник з сільських святкувань на честь бога Діоніса. Кілька разів на рік відбувалися святкування, присвячені Діонісу, на яких співали дифірамби – хвалебні пісні. Діонісії нагадували карнавал або вертеп. На цих святкуваннях виступали ряжені, котрі складали свиту Діоніса. Учасники мазали себе винною гущею, надягали маски і козлині шкури.

 Діонісії

Театральні жанри Драма – це один із родів драматичних жанрів, що зображує складний і серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами. Трагедія – від “трагос” – козел, “оде” - пісня – драматичний жанр, в основі якого гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв. Комедія – від “комо оде” – весела пісня – драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади.

БУДОВА ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ: Будова та особливості давньогрецького театру Класичний грецький театр – це споруда, яка складалася із трьох частин: Театрон, або місця для глядачів, - розташовувалась на схилі пагорба просто неба. Орхестра – спочатку круглий, а пізніше підковоподібний втрамбований майданчик для гри акторів та трагічного хору. Скене, або лаштунки, - містилась у задній частині орхестри, закрита кам’яна споруда у вигляді палацу. Між орхестрою та скене був розташований прямокутний проскеній, призначений для виступу акторів.

Завдання Напишіть навпроти поданих грецьких слів ті, які використовуються і в сучасному мовленні. Театрон – грецькі будівлі театру (“бачити місце”) Орхестра – “танцювальний майданчик”, центральне місце в театрі для хору Скене – велике прямокутне приміщення, що означало “намет”

Організація вистав Організацію вистав брала на себе держава та багаті громадяни. Драми ставились на трьох святах на честь Діоніса: Малих або Сільських Діонісіях ( у грудні – січні); Ленеях ( у січні- лютому); Великих або Міських Діонісіях (у березні- квітні). Вистави носили характер змагань. Кожен з трьох конкуруючих драматургів виступав із трьома трагедіями і однією сатирівською драмою. Три трагедії, об’єднані темою та сюжетом, становили трилогію. Три трагедії та сатирівська драма утворюють тетралогію.

Хор Провідну роль у виставі відігравав хор, який спочатку складався з 12, а згодом – із 15 співаків. У комедії хор завжди складався з 24 чоловік. Учасники хору називалися хоревтами, а керівник хору і заспівувач – корифеєм.

Давньогрецькі актори Зі зменшенням ролі хору головними дійовими особами у грецькій драмі стають актори. Спочатку актор – це той, хто відповідає хору, а згодом – той, хто діє. Грецький театр на початках був театром одного актора, який називався протагоністом (першим актором). Другий актор (девтерагоніст) і третій (тритагоніст) були введені пізніше відповідно Есхілом і Софоклом. Іноді на сцені з’являлися статисти і ляльки, якими підміняли на потрібний час людину.

Грецькі актори з масками Зображення театральних масок Грецьким акторам необхідно було донести до глядача певний трагічний настрій, в якому перебував його герой (греки нараховували до 28 таких настроїв). Це досягалось використанням трагічних масок, які водночас служили своєрідними підсилювачами голосу.

Грецька маска зображала людське обличчя в узагальнених рисах. Є згадки про те, що маски були винайдені скульптором Феспісом. За часів драматурга Есхіла з’явилися кольорові маски, тому що було винайдено фарбування Маски надягали на голову на зразок шолома. Спочатку маски робили з дерева і лубу, пізніше – з гіпсу.

Костюми У давньогрецькому театрі всі ролі виконували чоловіки. Актори й хор з’являлися у довгих хітонах, виготовлених зі строкатої тканини і підперезаних під грудьми, і в хламидах (плащах) із пряжкою на правому плечі. Колір хламиди визначав соціальну приналежність, вік і стать героїв трагедії. Есхіл увів котурни – взуття на дуже товстій підошві, що набагато збільшували зріст актора.

Котурни Котурни – рід взуття із шкіри, корку, дерева, високі закриті черевики часів античності. Зрідка слово “котурни” має непряме значення – означаючи пихатість, зарозумілість і бундючність.

Зображення афінського театру Афінський театр Діоніса (6 ст. до н. е.) – найдавніший театр Греції та найдавніший у світі театр, побудований з каменю. Був частиною капища, присвяченого богові Діонісу, та основним місцем проведення урочистих святкувань культу Діоніса – Діонісій. Міг вмістити до 30 000 глядачів. Афінський театр Діоніса став прототипом усіх античних та навіть сучасного театру.

Колізей у Стародавньому Римі Театр в Епідаврі Найдавніші європейські театри Стародавній театр на острові Далос

(525—456 рр. до н. е.), був афінянин. Його ще називають «батьком трагедії». Він написав 90 драм, з яких залишилося сім: «Прометей закутий», «Семеро проти Фів», «Перси», «Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди», «Благальниці». Теми для своїх творів він брав із міфології і давніх переказів. Есхіл 13 разів був переможцем на драматичних турнірах. Античні драматурги Есхіл

(496—406 рр.), також афінянин, мав велику пошану в Афінах. Залишив поверх 100 творів, а в драматичних конкурсах взяв першу нагороду 50 разів. Збереглися його драми: «Аякс», «Електра», «Антігона», «Цар Едіп», «Едіп на Колоносі», “Філоктет”. Його твори відзначалися незвичайною ясністю й гармонією будови. Теми брав із первісних переказів, але вмів чудово передавати психологію своїх героїв і розвивав глибокі етичні ідеї. Головна ідея його творів – безсилля людини перед долею, державною владою. Він зображав своїх героїв ідеальними людьми, які мужньо гинуть у зіткненні з безжальною долею. Софокл

(480—406 рр.) народився на острові Саламін, помер при дворі короля Археям в Македонії. З 90 його драм дійшло до нас 19. Найважливіші з них: «Медея», “Орест”, «Андромаха», «Безумний Геракл», «Електра», «Іфігенія в Тавриді», «Іфігенія в Авліді», «Вакханки», «Кіклоп». Еврипід залюбки досліджував таємні порухи людської душі, майстерно зображував людські пристрасті та конфлікти. Евріпід

(450 – 387 рр.) Найвизначнішим автором комедії був Аристофан (450—387 рр.). Він спеціалізувався на політичній комедії i гостро виступав проти негативних явищ афінського життя. Його найвідоміші комедії – «Лицарі», «Хмари», «Птахи». З 44 його комедій уціліло 11. Аристофан

Зображення сучасного театру

Висновок Театр відігравав важливу роль у житті греків. У кожному місті був свій театр, а професія актора, яких називали майстрами Діоніса, дуже шанувалася. Видатні актори вважалися недоторканними навіть під час війни. Актори навчали ораторському мистецтву державних діячів. Траплялися випадки, коли актори ставали видатними політичними діячами.

На горі Парнас оселилися 9 чарівних муз – покровительок різноманітних видів мистецтва та науки Музи мистецтва

Калліопа – муза епічної поезії Евтерпа – муза ліричної поезії Ерато – муза любовної поезії

Полігімнія – муза гімнів Терпсіхора – муза танців і хорового співу

Уранія – муза астрономії Кліо – муза історії

Мельпомена – муза трагедії Талія – муза комедії