Кора́н (араб. أَلْقُرآن — Qur'ān — збір, зібрання (Божих одкровень) або виразне читання) — головна священна книга мусульман й перша писемна пам’ятка арабської літератури Мусульмани вірять, що Коран не створений, а існує вічно. Він є словом Аллаха і містить його остаточну і повну волю, яку Аллах промовив через пророка Мухаммеда. Сучасний Коран з Саудівської Аравії
Текст Корану налічує 114 глав – сур. Слово “сура” дослівно означає “ряд каменів, цеглин у стіні” – так Мухаммед називав кожне своє одкровення. Сури подані в порядку зменшення за обсягом – від найбільшої до накоротшої, за винятком першої сури “Фатіха” – “Та, що відкриває книгу”. Перша сура Корану. Сторінка Корану 15 – 16 ст.
Зміст Корану Мусульмани вважають, що Коран був посланий не тільки арабам, але і всьому людству. У той же час Коран не містить у собі принципово нового, не відомого раніше. У ньому розповідається про древніх пророків (Адам, Лут, Ібрагім, Юсуф, Муса, Іса тощо) та про різні події їхнього життя. У Корані йде мова також про проблеми походження і сутності буття, різних форм життя, про космологію і космогонії, містяться різні вказівки про обряди. Таким чином, у Корані містяться загальні принципи всіх аспектів індивідуального та суспільного буття.
Значення в ісламі В ісламі Коран розглядають як священну книгу — конституцію, послану Мухаммеду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і суспільством, виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах. Той, хто повірив у Коран, стає рабом Аллаха і починає нове життя, оскільки його душа ніби народжується заново для того, щоб служити Аллаху і заслужити його милість. Для цього мусульмани слідують приписам Аллаха, підкоряються його велінням і не переступають його обмежень. Дотримання коранічного шляху розглядається як запорука щастя та успіху, тоді як віддалення від нього — причина нещастя. Коран виховує мусульман в дусі праведності, богобоязливості. Згідно з ісламом, найкращим із людей є той, хто вивчає Коран і навчає йому інших людей.
Традиційні етичні вимоги щодо Корану Для мусульман Коран — священна книга, що вимагає до себе особливого ставлення. Вони ставляться до Корану з благоговінням. Багато мусульман запам'ятовують принаймні частину Корану напам'ять. Як правило це вірші, потрібні для виконання молитов. Ті, хто вивчив весь Коран, носять звання Хафіза.
Мусульманин несе такі обов'язки перед Кораном: Вірити в те, що Благородний Коран є Словом Всевишнього Аллаха, і вчитися читати його відповідно до правил вимови. Брати Коран в руки лише в стані обмивання. Коран треба читати в чистих місцях. Тримати Коран на високих місцях. Не можна класти Коран на підлогу. Суворо виконувати всі розпорядження, зазначені у Корані. Все своє життя будувати згідно з моральними принципами Священного Корану.
Історія українських перекладів Корану Перші спроби перекладу Корану на староукраїнську (старослов'янську) мову були здійснені в XV ст. у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському. Питання, пов'язані з Кораном, вивчалися в XVI–XVII ст. в Острозькій та Києво-Могилянській академіях. А Іоанікій Ґалятовський видав 1683 року в Чернігові трактат «Аль. Коран Мухамедів». Рукопис Корану (IX століття)Форзац рукопису Корану, 1537 р. Першу спробу перекласти Коран сучасною українською мовою зробив видатний український вчений-сходознавець Агатангел Кримський..
У 1913–1914 Коран переклав львівський поліглот Олександр Абранчак Лисинецький. На жаль, текст залишився неопублікованим. Сторінка з перекладу Абранчака-Лисинецького (1913), набрана латинським шрифтом. 2010 р. у Сімферополі вийшла книга під назвою «Коран. Переклад смислів українською мовою». Автор, письменник Валерій Магафурович Басиров, який, за власним зізнанням, не володіє арабською, спирався виключно на російські тексти. Як наслідок, це призвело до появи значної кількості неприпустимих помилок, неточностей. У 2011 р. Басиров випустив друге та третє видання книги, у яких чимало помилок та неточностей були виправлені. У 2013 вийшло четверте видання Корану.
Коран жителя албанського містечка Лак Скендера Пруші має 2,68 сантиметра у довжину, 2,16 сантиметра у ширину, тловщина - 1,09 см. У книжці 418 сторінок. Найменший Коран У Книзі рекордів Гіннеса сказано, що найменший Коран надрукували 1982 року в Каїрі. Книжка має 571 сторінку. Вона 1,7 см завдовжки, 1,28 см завширшки, товщина — 0,72 см.