Іван Степанович Мазепа – визначний український політичний діяч, дипломат, гетьман Лівобережної України, поет, меценат і просто людина Народився у с. Мазепинці на Київщині в українській шляхетній родині. Точна дата народження невідома, є різні дослідження: історики датують – 1629, або 1632, або близько 1640. Навчався у Києво-Могилянській академії, у єзуїтській колегії у Варшаві. Протягом 1656-1659 років жив за кордоном, у Німеччині, Італії, Франції та Нідерландах вивчав військову справу, дипломатію та іноземні мови. Мазепа – поліглот, спілкувався і писав російською, польською, латиною, французькою, татарською.
Марчелло Бачареллі. Портрет Яна Казимира З 1659 по 1663 перебував на службі при дворі польського короля Яна ІІІ Казимира, виконував ряд дипломатичних доручень, зокрема був послом до гетьмана П. Тетері. Ці роки – окрема цікава і загадкова, контрастна і до кінця невідома сторінка в житті Мазепи, якою зацікавилось багато митців Європи. Стосунки Мазепи з Яном Казимиром були спершу досить довірливі, але потім – образливі для майбутнього гетьмана.
Курилас О. Портрет Івана Мазепи У 1663 р. Мазепа входить у політичне життя України. Був підчашієм, ротмістром, став генеральним писарем, генеральним осавулом, служив у Дорошенка, пізніше – у Самойловича. У 1687 р. обраний гетьманом України. Його мета – об’єднати Україну і зробити її вільною, незалежною. Після великого Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві Чернігівський колегіум Свою владу Мазепа ототожнював з могутністю держави, розвиток якої пов’язував з розвитком освіти, культури, церкви. Він був меценатом мистецтва і науки, мав багату на рідкісні видання бібліотеку. Його резиденція Батурин була справді європейським осередком. Більшість чудових київських церков в українськім бароко, що й досі не втратили своєї краси, побудовані або відновлені за Мазепи: відбудував монастир Лаври, церкву святого Миколи, собор у Переяславі … - всього до 20 церков.
Євангеліє арабською мовою Церковні ворота, на яких є герб Мазепи Видав власним коштом чудову Євангелію арабською мовою, ця книга дорогоцінна – викладена діамантами, на ній гетьманський герб, знаходиться нині в Алєпо. В Єрусалимі в церкві Св. Гробу є срібна миска з вирізьбленим італійським митцем надписом: “Щедрий дар великого гетьмана Його Величності Івана Мазепи”. Чимало подарунків зробив українським церквам.
Г. О. фон Седерстрьом. Іван Мазепа та Карл ХІІ під час переправи через Дніпро Невідомий художник. Портрет Петра І У зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим та Туреччину. Тривалий час продовжував лінію Самойловича – забезпечення максимально можливої автономії. Майже 20 років Мазепа був вірний російському цареві Петру І. Але під час Північної війни, коли випала нагода, він об’єднався з Карлом ХІІ і зробив спробу відокремитись від Росії. Але спіткала невдача. Разом з Карлом ХІІ Мазепа після славнозвісної Полтавської битви тікає до Бендер. По дорозі ослаб, і 2 жовтня 1709 року помер. Похований у Галаці.
Портрет Івана Мазепи в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври За відомостями Шендрик Л. К. – це один з перших портретів гетьмана. До нашого часу дійшла лише автокопія цього портрета. У 1884 році, за вказівкою церковного керівництва, стіну, де був зображений портрет, заштукатурили. Про те, що це Мазепа, свідчить напис “ Іван Степанович Мазепа. Гетьман”.
Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, кін. XVIII ст. Іван Мазепа. Гравюра на металі. М. Бернігерот. XVIII ст. Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи з картинної галереї м. Гріпсгольма (Швеція). 1703р. Ці портрети були написані за життя Мазепи, історично й хронологічно документовані. Їх дослідники вважають достовірними
І. Мігера. «Princeps Ecclesiarv Trivmphans Sancta Sophia Augvsto Militas Nomini Mazepiano…», 1706 р. Наступні за часом зображення І. С. Мазепи – на гравюрах І. Мігери 1706 року та Д. Галяховського 1708 року. Гравюра Мігери складається з чотирьох частин: перша - надпис, герб гетьмана і всілякі емблеми; друга - гетьман в лицарських шатах та шоломі із страусовими перами, навколо нього розміщені жіночі алегоричні постаті (шість галузей знання), третя - Христос із 6-ма фігурами святих, остання - церкви, які побудував Мазепа. На гравюрі Мігури Мазепа закутий у лати, у шоломі, поза велична, впевнений у собі - зображено його апофеоз, але, на превеликий жаль, немає чіткого зображення обличчя. Тому неможливо зробити порівняння з іншими портретами. Цінність цієї роботи полягає в тому, що вона виконана за життя гетьмана. Оригінал гравюри зберігається в Національній бібліотеці міста Києва.
М. Підгорний Гетьман Іван Мазепа 1992 р. ”Лабораторний” портрет І. Мазепи Багато робіт із зображенням І.С.Мазепи викликають суперечки дослідників. І в ХХ сторіччі художники працювали над створенням достовірного зображення Мазепи. Провідний полтавський художник Микола Васильович Підгорний написав свій портрет гетьмана. Він детально вивчав зображення Мазепи, накладаючи зроблені з них слайди один на один, і таким чином склав свій «лабораторний» портрет Мазепи, який не різниться від свідчень чужинців про зовнішність гетьмана. Стилістично робота Підгорного відповідає українському портрету кінця XVII - початку XVIII століття. Майстер запропонував свій погляд, давши глибоку психологічну характеристику портретованому. Цей портрет посів центральне місце у залі «Козацька держава» Музею історії Полтавської битви.
Журналісти часописів "Нова Січ" і "Музеї України" випадково натрапили на ймовірне полотно з портретом Мазепи на одному історичному форумі. Портрет вже побував на оціночній експертизі одного з музеїв Німеччини. Орієнтовний час написання – 18 - початок 19 століття. Мистецтвознавці прийшли до висновку, що портрет писався з натури, або з іншого, дуже детального зображення. Скоріш за все, південноукраїнська школа.
Тест “Чи уважні ви читачі?” 1. Кому Мазепа розповідає пригоду зі своєї молодості: а) Карлу ХІІ; б) Петру І; в) Пилипу Орлику? 2. Що гетьман насамперед зробив під час привалу: а) оглянув зброю; б) доглянув коня; в) розпочав трапезу? 3. Із яким древнім полководцем порівнює Карл свого супутника: а) із Пірром; б) із Даррієм; в) з Олександром? 4. Скільки років юний Мазепа був пажем короля Яна Казимира: а) 4; б) 6; в) 7? 5. Юний паж закохався в дружину: а) барона; б) князя; в) графа? 6. Як склалася доля Терези після викриття зради – вона: а) розлучилася із чоловіком; б) померла; в) невідомо як? 7. Чому герой так прагнув списа, меча, щоб: а) поборотися з вовками; б) помститися кривдникам; в) порозтинати пута? 8. Від чого Мазепа опритомнів: а) від колючого терну; б) від завивання вовків; в) від холоду хвилі? 9. Що зупинило табун диких коней, який мчав на вмираючу людину : а) запах крові; б) людський погляд; в) кволий голос? 10. У напівсні-напівмаренні Мазепа бачив: а) чарівну зірку раю; б) короля; в) Терезу? 11. Хто врятував Мазепу: а) козаки; б) кочовики; в) поляки? 12. Чим закінчується поема: а) Карл подякував Мазепі за цікаву розповідь; б) король попросив розказати ще одну історію; в) король уже з годину спав?
Сюжетна ситуація, закладена в основу любовної історії Мазепи, - типова для творів романтиків. Сюжетна вісь твору Байрона – розповідь старого гетьмана пораненому Карлу про події 50-річної давнини і про кохання до дружини польського магната – Терези (Мазепа в молодості). Зображення гетьмана в найтрагічніший для нього момент – поразки шведів під Полтавою і краху його надій на звільнення України з-під влади Росії (Мазепа в старості) Мазепа - “незвичайний герой в незвичайних обставинах”
Незвичайні риси характеру Мазепи Бунтівничий характер Літа, як бачте, не вгасили В мені ні мужності, ні сили…(розділ 5) Прагнення до свободи, гідність та гордість Я мав гарячу кров дідів, Щоб від образи хвилювалась І враз на ворога пускалась, Мов люта гадина-змія…(розділ 13) Я ж хотів За глум той глумом відплатить. Та згодом краще відплатив…(розділ 10) Мужність та сила Та доки прийде смерті мить, І тіло в порох розпадеться, То нам, гадаю, доведеться Далеко більше пережить. Нехай! Тож я не раз, не двічі Дивився ворогові в вічі…(розділ 13) У всіх із нашого гуртка Відважний дух, тверда рука, Та хто в цей час маршів, боїв Балакав менше й більш зробив, Ніж ти, Мазепо? (розділ 4)
Я всю віддав би Україну, Щоб пережить таку хвилину І знову тільки пажем буть – Отим щасливим паничем Із ніжним серцем та з мечем… (розділ 7) Головним гаслом романтиків є звеличення “життя духу” – сильних почуттів, переживань головного героя Головним предметом дослідження Байрона є почуття і страждання Мазепи. Кохання до Терези головний герой називає “поемою мук і втіх”. Я князь…чи то я був такий… Міг кидать тисячами в бій На певну смерть…А над собою Я завше тратив силу й волю. Та доведу вже до кінця… Кохав я і зазнав кохання. Хоч і щаслива доля ця, А все ж кінець її – страждання.
Для літератури романтизму характерне почуття історизму, зацікавлення особливостями “місцевого колориту” та національного духу В образі Мазепи Байрон показав типові риси українського козака Через образ Мазепи на сторінках поеми постає і образ України Вже ось до ліса ми добрались… Це був безкраїй, дикий праліс Кремезних вікових дерев, Що вже не гнув їх вітру рев. Лиш хмиз обламував з дубів, З сибірських вибігши степів. Старі дуби росли там рідко. Та буйно слався поміж них Густий зелений чагарник. (розділ 12)
«Покарання Мазепи» Луї Буланже. Французький живописець Луї Буланже створив монументальне полотно, на якому зобразив сцену боротьби молодого Івана Мазепи із шляхетськими слугами, які прив’язують його до коня «Коня сюди!» - Коня вели… …Годованця степів Ведуть спітнілого до мене. Мене десяток гайдуків Йому до спини прикрутив Тугим ремінням – і пустив…
Мазепа, оточений табуном диких коней. О. Верне Табун ще вільних, диких коней, Що наче хвилі моря враз, Летіли в дикому розгоні З гудінням-тупотом до нас… Дрижали, вітрили вони І в різні боки розбігались, То знов назад до мене йшли І знову з жахом відвертались, Аж доки враз одним плижком, Від мене кинулись гуртом…
Ференц Ліст – геніальний угорський композитор і піаніст У кінці 1846 – на початку 1847 року Ліст виступав в Україні. Дав два концерти в залі Київського університету св. Володимира і один в залі Контрактового дому в Києві. Він відвідав Львів, Чернівці, Одесу, Кіровоград, Миколаїв. Ліст прекрасно знав легенду про юного Мазепу. “Мазепу” написав у Веймарі – у найщасливіший період свого життя (1841-1861), там же, на сцені придворного театру, твір прозвучав. “Мазепа” – це етюд під № 4 з циклу 12 етюдів, що отримали назву “програмні”